Рішення № 89998158, 24.06.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2820/20

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Василевської К.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяни Леонідівни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Банк Форвард" про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста ОСОБА_2 ) Тетяни Леонідівни, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №60598205 від 14.11.2019 року, відкритого на підставі виконавчого напису №1887 від 30.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форфвард" заборгованості в розмірі 33 894,44 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.11.2019 року відповідачем відкрито виконавче провадження №60598205 з примусового виконання виконавчого напису №1887 від 30.08.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. про стягнення з позивача на користь акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 33 894,44 грн., та в подальшому винесено постанову, якою накладено арешт на грошові кошти боржника. Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 28.02.2020 року. Вважає, що відповідачем прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки постійним місцем проживання позивача є с. Кульчини Красилівського району Хмельницької області.

Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, тому звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, та подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала до суду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

30.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1887, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . паспорт: НОМЕР_1 виданий 01.04.1999 року Красилівським РВ УМВС УКраїни в Хмельницькій яка є боржником за кредитним договором № 93825280 від 12.12.2011 року, укладеним нею із ПАТ «Банк Руский Стандрт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД», ідентифікаційний код юридичної особи 34186061, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105.

02.10.2019 стягувачем - АТ "Банк Форвард" до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни подано заяву за №1/1/4-1090/723 про примусове виконання рішення, в якій представник АТ "Банк Форвард" просить відкрити виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника. До заяви додано квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису №1887 від 30.08.2019, копію довіреності представника стягувача. У вказаній заяві місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, а саме рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ "Банк Форвард" зазначено м.Київ, вул.Саксаганського, буд 105.

14.11.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60598205.

26.12.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною прийнято постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з відкритих джерел - Єдиного реєстру приватних виконавців України, розміщеної на сайті Міністерства юстиції України (https://erpv.minjust.gov.ua) виконавчим округом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни є м.Київ.

Позивач не погоджується з постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, вважає, що така прийнята з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", тому звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон України №1404) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України №1404 встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 2 статті 24 Закону України №1404 встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Зазначеною нормою встановлено можливість відкриття виконавчого провадження як за місцем проживання, перебування боржника, так і за місцезнаходженням майна боржника.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Згідно інформації з Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавчим округом відповідача є м. Київ. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Кульчинівського старостинського округу Красилівської міської ради Красилівського району Хмельницької області № 202 від 01.06.2020, наявної в матеріалах справи.

Зазначене свідчить про те, що місце проживання позивача не відноситься до виконавчого округу на території якого здійснює свою діяльність приватний виконавець Павелків Т.Л., відтак виконавчий документ у виконавчому провадженні №60598205 прийнято приватним виконавцем до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 177 Цивільного кодексу України встановлено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Частинами 6.1 та 6.2 статті 6 вказаного Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Згідно із частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Пунктом 4 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, встановлено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу).

Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, які передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Рахунок умовного зберігання (ескроу) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх / видачі коштів готівкою у випадках, передбачених законодавством України, особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором.

Таким чином, будь-який банківський рахунок відкривається для зберігання коштів та/або здійснення розрахунків, зарахування коштів на рахунок.

З огляду копії заяви представника стягувача про примусове виконання рішення вбачається, що місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, а саме рахунку № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ "Банк Форвард" зазначено м. Київ, вул. Саксаганського, буд 105. При цьому, стягувачем при поданні заяви про примусове виконання рішення не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно має власні грошові кошти (майно) на зазначеному вище рахунку. Наявність у позивача певного рахунку відкритого в АТ "Банк Форвард" не свідчить про наявність на вказаному рахунку грошових коштів, оскільки майном є кошти розміщені на такому рахунку, а не сам рахунок, відкритий боржником у банківській установі.

З огляду на викладене, наявність рахунку в банку може бути підставою для відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку лише за умови наявності коштів боржника на цьому рахунку.

В процесі судового розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наявності у позивача на час відкриття виконавчого провадження майна на території виконавчого округу м. Київ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону України №1404, оскільки приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника та за відсутності доказів наявності у боржника майна у виконавчому окрузі м. Київ, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків ОСОБА_3 Вольф) Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 60598205 від 14.11.2019 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 червня 2020 року 10:50

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна (вул. Юрія Поправки, 6,Київ 94,02094 , ідентифікаційний номер - Третя особа:ПАТ "Банк Форвард" (вул. Саксаганського,105,Київ,01032 , код ЄДРПОУ - 34186061)

Головуючий суддя В.К. Блонський