Ухвала суду № 89998127, 24.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

24 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1629/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконним та скасування наказу,

встановив:

23.06.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), згідно якої позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати витяг з Наказу від 01.06.2020р. №41-о та Попередження про можливе звільнення від 02.06.2020р.;

- зобов`язати відповідача здійснити переведення ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської ДПІ, як структурного підрозділу ГУ ДФС Херсонської області на рівнозначну посаду начальника Великоолександрівської ДПІ як структурного підрозділу ГУ ДПС Херсонської області, що є правонаступником прав та обов`язків реорганізованого, шляхом поділу податкового органу;

- допустити позивача до виконання своїх посадових обов`язків начальника Великоолександрівської ДПІ;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 не доплачені до заробітної плати кошти в сумі 26000 грн.;

- за наявності порушень трудових прав позивача, постановити окрему ухвалу суду яку спрямувати на виконання до органів прокуратури Херсонської області для подальшої організації досудового розслідування за фактами порушення законодавства України, що перебуває у причинному зв`язку зі службовим підробленням посадовими особами ГУ ДФС Херсонської області документів з метою подальшого звільнення з посади начальника Великоолександрівської ДПІ Херсонської області.

Разом з тим, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд зупинити дію оскаржуваних індивідуальних актів до набрання законної сили рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду даної справи. Заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо незаконного звільнення позивача. Зобов`язати відповідача надати до суду оригінали документів.

З поданої заяви вбачається, що мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує на безумовну незаконність спірних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

У поданій до суду заяві позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень та заборони вчинення будь-яких дій на їх виконання, оскільки вважає рішення очевидно незаконними.

Однак, вказуючи на протиправність спірних рішень, позивачем у заяві про забезпечення позову не вказано, чому невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду буде не можливий.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у справі, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди її правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також суд звертає увагу позивача, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, задоволення вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, тобто згода суду із доводами позивача щодо очевидної незаконності спірних рішень, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову.

Окрім того суд зауважує, що витребування документів (п. 3 прохальної частини заяви про забезпечення позову) не може вважатися заходом забезпечення позову, так як означений захід не передбачений приписами ч. 1 ст. 150 КАС України.

Враховуючи наведене, суд не вбачає наявності підстав для забезпечення позову, викладених у ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.В. Гомельчук