Рішення № 89997618, 22.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4822/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Нестеренка О.М.

представників відповідача - Бойко Г.В., Слободяника О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (з урахуванням ухвали суду від 12.11.2019 року), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (справа № 152/19).

Ухвалами суду від 02.09.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 02.10.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 12.11.2019 року: залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 ; від 05.02.2020 року: зупинено провадження у справі № 420/4822/19 – до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 320/4702/19.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 року: апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено; скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. З П`ятого апеляційного адміністративного суду до Одеського окружного адміністративного суду справа надійшла 08.05.2020 року. (т.3 а.с.22)

В судове засідання 10.06.2020 року треті особи та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (т.3 а.с.34, 35)

В матеріалах справи наявна заява третьої особи – ОСОБА_2 , вхід. № ЕП/7292/19 від 02.10.2019 року, в якій останній просить розглянути справу без його участі. (т.1 а.с.64)

Третя особа – ОСОБА_3 про причини її неявки суд не повідомила, заяв про відкладення (перенесення) судового розгляду від неї до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за даною явкою.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в заявах по суті справи, із зазначенням таких обставин:

- рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року порушено дисциплінарну справу № 152/19 стосовно адвоката Грицюка Олександра Олексійовича. Судове слідство у цивільній справі № 522/18403/16-ц щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 в даний час проводиться Приморським районним судом м. Одеси;

- представлення інтересів ОСОБА_4 здійснюється адвокатом Грицюком Олександром Олексійовичем. З метою тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності по захисту прав ОСОБА_4 у цивільній справі № 522/18403/16-ц, а також у справі № 522/2593/19, ОСОБА_3 , свідомо представляючи неправдиві відомості про обставини події, що відбулись 29 грудня 2018 року, звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Адвокатури Одеської області зі скаргою про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката за порушення ним ст. 34 Закони України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- із посиланням на п.п. 3, 4 ст. 14, ст. 20 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), позивачем зазначено, що скарга ОСОБА_3 містить звинувачення адвоката з посиланням на обставини та без зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Скарга була подана без додержання вимог закону, отже, не було пояснено, з яких джерел узявся нібито запис розмови, який нібито записала невідома подружка доньки на диктофон. Таким чином, оскільки скарга ОСОБА_3 не відповідала вимогам, відповідач неправомірно зареєстрував її 14 січня 2019 року, прийняв до розгляду в порушення процедури, не застосувавши п. 15 Положення, чим розпочав дисциплінарне провадження, що викликає об`єктивний сумнів щодо безсторонності та неупередженості відповідача;

- після реєстрації скарги, 14 січня 2019 року, на підставі доручення Голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 120/0/4-19 від 14.01.2019 року члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області Федорченко Андрія Миколайовича було уповноважено провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката – позивача. В порушення ст. 38 Закону та ст. 26 Положення член дисциплінарної палати КДКА Одеської області Федорченко Андрій Миколайович невідкладно не звернувся до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання і не надав копію диску із відповідним записом. Згодом адвокату ОСОБА_1 було вручено під розписку лист Голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області з додатками на 13 аркушах, а саме скарга ОСОБА_5 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та пустий СД-диск (диск не мав жодних записів). Вказане позбавило адвоката Грицюка О.О. надати аргументовані пояснення з доказами, позбавило права на захист, та призвело до прийняття Рішення про порушення дисциплінарної справи;

- в процесі перевірки відомостей член дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_2 діяв упереджено та не пропорційно, вийшов за межі доводів, зазначених в скарзі, діяв не як «квазісуд», перевіряючи відповідність відомостей, викладених у скарзі, а фактично як «обвинувач» (порушено ст. 7 Положення), не відібрав пояснення у осіб, які, нібито, «записували на диктофон розмову», не здійснив жодних дій, для встановлення дійсних обставин справи, не відібрав пояснення у інших зацікавлених осіб, не зробив відповідних запитів для отримання запису із камер спостереження, не встановив, з яких джерел виникла, нібито, диктофонний запис та ким саме він був зроблений, що призвело до складання довідки, з посиланням на події та обставини, які не відповідають дійсним обставинам справи, призвело до звинувачення адвоката, що ґрунтуються лише на припущеннях, з приниженням честі та гідності адвоката та передчасними звинуваченнями адвокатів в порушені Присяги адвоката, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків;

- за результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвокатів, довідки та матеріалів перевірки 14 травні 2019 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи № 152/19 стосовно адвоката Грицюка О.О., яке може бути, оскаржено до суду. В прийнятті рішення, що оскаржується, безпосередню приймав участь ОСОБА_2 , який здійснював перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О., чим було порушено принцип безсторонності (неупередженості);

- рішення, що оскаржується, прийняте з порушенням, принципу безсторонності (неупередженості), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Неправомірне відкриття дисциплінарного провадження з порушенням встановленої процедури, відносно адвоката ОСОБА_1 впливає на широке коло їх стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Схожим чином, воно може мати наслідки і для «кола близьких», оскільки адвокат витрачає значний час на захист від безпідставних звинувачень, які ґрунтуються на припущеннях, з використанням зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності по захисту інтересів ОСОБА_4 ;

- з огляду на зміст ст.ст. 33, 36, 50, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скарга щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, подається до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону. Крім того, в самій скарзі відсутні відомості про скаржника, його адреса електронної пошти та документи, що посвідчують його як особу. З огляду на це та на приписи п. 11, 14, 15 Положення, зазначена скарга мала бути відповідачем повернута скаржнику;

- відповідач, з урахуванням того, що скарга підписана І.Б.Коровай і датована 10 грудня 2019 року, яке ще не настало фактично, мав би для початку отримати копію її паспорту та коду, а також копії документів на дитину, про яку йдеться мова у скарзі, тобто КДКА Одеської області мало б забезпечити належне виконання приписів п.п. 11, 14, 15 Положення;

- в резолютивній частині оскаржуваного акту відповідача зазначено «на думку дисциплінарної палати, аудіо-запис містить неетичні та недопустимі висловлювання адвоката в адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним», і далі говориться про «наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку», а не про систематичне чи грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики. Відповідач, зловживаючи своїми повноваженнями, маючи на меті зупинити право позивача на заняття адвокатською діяльністю, створив штучні підстави для придання видимості законності своїм діям. Так, відповідачу достеменно було відомо, що запис розмови записаний на компакт-диску обезлічений, в ньому немає посилань на будь-яку справу або фамілії та імена певних осіб, а також було відомо, що донька скаржниці не є опонентом адвоката Грицюка О.О. у будь якій справі. Усвідомлюючи, що дисциплінарний проступок тягне застосування дисциплінарного стягнення виключно у вигляді попередження, відповідач, маючи на меті зупинити право позивача на заняття адвокатською діяльністю, в подальшому додатково кваліфікував ці ж дії, як грубе порушення Правил адвокатської етики. З чого вбачається, що відповідач, накладаючи дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, діяв упереджено, недобросовісно, не у порядок та спосіб, що визначені законодавством;

- як свідчить витяг з протоколу № 23 засідання Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, на засіданні дисциплінарної палати 12.03.2019 року, Федорченко А.М. доповів про обставини скарги та повідомив про необхідність продовження перевірки. Отже ОСОБА_2 навіть не повідомив про наявність або відсутність належних та допустимих доказів, а також не повідомив, для чого саме йому потрібні ще два місяці перевірки, але Палата продовжила перевірку на невизначений термін. Із матеріалів дисциплінарної справи № 152/19 вбачається, що продовження терміну перевірки було необхідно лише для отримання пояснення ОСОБА_3 від 18.03.2019 року (без вхідного номеру та дати), яка повідомляє, що її адвокатом є ОСОБА_6 та надає копію договору, і все;

- дисциплінарне провадження відносно позивача порушене на підставі скарги від 14.01.2019 за №31/017-19, підписаної ОСОБА_3 10 грудня 2019 року (дата яка відповідно до календаря ще не відбулась). Зазначена скарга всупереч вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 та п. 11 Положення, мала б бути повернута скаржнику для виправлення всіх недоліків. Зазначені порушення наряду з долученими до скарги документами не давали однозначної відповіді стосовно того, хто ж саме висловлює промову, записану на СД-диску, та на адресу якої саме особи це висловлюється;

- Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області під час дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 положення п. 17 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012, ст. 7 Положення, ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 – дотримані не були;

- в довідці ОСОБА_2 від 13.05.2019, і в рішенні № 152/19 реєстраційний № 152/0/14-2/2019 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14.05.2019, і у витязі з протоколу даного засідання містяться однозначні твердження про те, що адвокат ОСОБА_1 здійснив своїми діями дисциплінарний проступок, але не зазначено якій саме, і чим він підтверджується. Таким чином, відповідачем було порушено презумпцію невинуватості щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . Всупереч тому, що обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області повністю звільнила пані ОСОБА_3 від такого обов`язку, прийнявши викладені в скарзі обставини за постулат, який не потребує доказування;

- поза увагою відповідача залишився той факт, що невідомо походження запису: невідомо чи існує оригінал запису; на який саме носій він записувався та за допомогою якої програми; конкретно хто саме скидував на вайбер (номера обох вайберів) цей запис; з яких джерел ця невстановлена особа отримала цей запис (чи записувала безпосередньо сама чи отримала в невідомий спосіб); хто саме переносив цей запис із вайбера на СД-диски. Відповідач повністю відкинув доводи позивача про те, що цей запис виконано або за допомогою певних програм або є нарізкою його слів, отриманих у різний спосіб за допомогою певних програм. Фактично єдиними доказами, якими оперувала Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області були лише доводи, викладені у змісті скарги і належними доказами не підтверджені;

- проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності. Вказане означає, що адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, гарантована можливість захищати себе. Адвокат може реалізувати таке своє право, зокрема, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати. Вказане виступає певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, зазначене право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним, позаяк з метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно повідомленого адвоката, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки. Більше того, відповідачу надано право не лише відкладати засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у випадку неявки на засідання учасників, а й право зупинити розгляд відповідного питання, що дозволяло зупинити перебіг строків розгляду дисциплінарної справи;

- відповідач не встановив об`єктивної сторони відповідного складу дисциплінарного проступку, ним не було встановлено і суб`єктивної сторони (форма вини), а також за межами провадження залишилися інші обставини події, її наслідки, особа адвоката. З огляду на це оскаржуване рішення є невмотивованим;

- під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, відповідачем допущені, як грубі процедурні порушення, так і порушення норм матеріального права, що є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов`язок його скасування.

В судовому засіданні представники відповідача не визнали адміністративний позов повністю, просили суд відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, із зазначенням таких обставин:

- до КДКА Одеської області 14 січня 2019 року за реєстраційним номером 31/0/7-19 надійшла скарга громадянки ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О. Скаржниця зазначала, що адвокат Грицюк О.О. здійснює представництво інтересів її колишнього чоловіка ОСОБА_4 у цивільній справі № 522/18403/16-ц про позбавлення останнього батьківських прав. За твердженнями скаржниці адвокат ОСОБА_7 О. таємно від неї та її представника наполегливо намагається спілкуватись з малолітньою дитиною по суті цивільної справи, намагаючись донести до дитини свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи та обсягу прав та обов`язків сторін. 26 грудня 2018 року адвокат Грицюк О.О. разом з ОСОБА_4 та стороннім чоловіком таємно відстежили дитину у дворі біля її дому, де вона гуляла зі своїми друзями однолітками, підійшли до них, та адвокат Грицюк О.О. почав з дитиною розмову про те, що адвокати скаржниці начебто «порешали вопросы в Приморском суде по лишению родительских прав, а также в апелляционном суде». Тобто адвокат ОСОБА_1 повідомив дитині в присутності інших дітей та сторонньої особи свідомо неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, яка розглядається в судах з 2016 року. Розмову було записано на диктофон подружкою доньки, оскільки ця зустріч була у присутності інших дітей-друзів дитини. За твердженнями скаржниці, після даної зустрічі у доньки відбулось потрясіння, яке відобразилось на стані її здоров`я та призвело до астено-неврологічного синдрому, про що скаржницею були надані медичні документи. Крім того, на думку скаржниці адвокатом Грицюком О.О. не було дотримано принцип чесності і порядності, принцип конфіденційності, через що ОСОБА_3 просила порушити дисциплінарну скаргу та притягнути адвоката до відповідальності;

- дорученням № 120/0/4-19 від 14.01.2019 року заступника голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області проведення перевірки скарги ОСОБА_3 було доручено члену дисциплінарної палати Федорченко А.М. Одночасно 14 січня 2019 року з супровідним листом заступника голови КДКА Одеської області адвокату Грицюк О.О. було направлено копію скарги на 13 аркушах та диск CD-R з пропозицією надати пояснення по суті скарги. Отримавши довідку та диск CD-R, адвокат Грицюк О.О. надав дисциплінарній палаті письмові пояснення (арк. 25-26 дисциплінарного провадження), де посилався на те, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Членом дисциплінарної палати Федорченко А.М. було проведено перевірку відомостей, викладених в скарзі, та складено довідку (арк. 41-43 дисциплінарної справи). Скарга, матеріали перевірки та довідка передані на розгляд дисциплінарної палати КДКА Одеської області для прийняття рішення;

- рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року (провадження № 152/19, реєстраційний номер № 152/0/14-2/2019) було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Грицюка О.О. та справу призначено до розгляду. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України;

- рішенням ВКДКА України від 31 липня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено, а рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року визнано законним та обґрунтованим та залишено без змін. Наразі ОСОБА_1 в порушення спеціального порядку оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА про порушення дисциплінарної справи, що передбачений статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повторно оскаржує рішення КДКА Одеської області, тепер вже до суду;

- судова практика: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа № 826/13442/15, адміністративне провадження № К/9901/9183/18); постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року за справою (№ 826/14540/17);

- адвокатом Грицюк О.О. вже використано право на оскарження рішення КДКА Одеської області про порушення дисциплінарної справи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Законом не передбачена можливість оскарження рішення одночасно і до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, і до суду. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31 липня 2019 року № VII-012/2019 скаргу адвоката Грицюка Олександра Олексійовича залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін. Також адвокату роз`яснено його право на оскарження рішення саме Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до суду. Оскільки адвокат Грицюк О.О. вже оскаржив рішення КДКА Одеської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, то відповідно він використав своє право на оскарження у передбачений законом спосіб та не має права повторного оскарження одного і того ж рішення дисциплінарної палати;

- щодо посилання на неправомірну, на думку ОСОБА_1 , реєстрацію скарги ОСОБА_3 зазначено, що у позові адвокат Грицюк О.О. зазначає, що скарга ОСОБА_3 містить звинувачення адвоката з посиланням на обставини та без зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, в зв`язку з чим, на думку ОСОБА_1 , КДКА Одеської області неправомірно зареєструвала скаргу, не застосувавши п. 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Проте, такі твердження позивача не відповідають дійсності. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлює будь-яких вимог до змісту скарги стосовно поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Профільним Законом не передбачено права кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на відмову в реєстрації скарги та не зазначено підстав, за яких така скарга не може бути зареєстрована. Відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правом на ініціювання питань про дисциплінарну відповідальність адвоката має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Реєстрація заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, є обов`язковою згідно профільного Закону;

- Закон України «Про звернення громадян» поширюється на звернення громадян із скаргою стосовно поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Вимоги до змісту звернення (скарги) громадянина містяться в статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що в зверненні має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»). Подана скарга ОСОБА_3 відповідає вимогам як Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так і вимогам Закону України «Про звернення громадян»;

- в пункті 1 Положення про порядок прийняття скарг ясно зазначено, що воно «розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, дії КДКА Одеської області щодо реєстрації скарги ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О. та прийняття її до розгляду відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про звернення громадян»;

- ОСОБА_1 в позові зазначає, що під час перевірки член дисциплінарної палати Федорченко А.М., якому було доручено проведення перевірки, діяв упереджено та не пропорційно, не здійснив жодних дій, не надав йому копію скарги та диск, що, на думку позивача, призвело до прийняття невірного рішення. Адвокату ОСОБА_1 було направлено копію скарги та додані документи разом с диском, що підтверджується: листом вих. № 14/0/9-19 від14.01.2019 року з пропозицією надати пояснення та необхідні на думку адвоката документи, де в якості додатка зазначено копія скарги та диск; поштовою квитанцією та зворотнім повідомленням. У поясненнях адвоката, зареєстрованих 28 січня 2019 року (арк. 25-26 дисциплінарного провадження) адвокат зазначає, що ним поштою отримано копія скарги із додатками та СД диск. Це спростовує посилання ОСОБА_1 про те, що йому начебто не було направлено копії цих документів та диск, чим на думку позивача було порушено його право надати аргументовані пояснення з доказами та право на захист;

- щодо не вчинення певних дій, які на думку адвоката мав вчинити перевіряючий член дисциплінарної палати, то згідно правової позиції, викладеної в Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа № 826/13442/15, адміністративне провадження № К/9901/9183/18) встановлено, що: лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок (пункт 24); рішення про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку (пункт 25); порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування (пункт 26); на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дисциплінарна палата оцінює надані сторонами докази, при цьому, вона наділена правом, а не обов`язком запитувати чи витребувати необхідну інформацію та документи (пункт 27);

- за вказаних обставин перевірка скарги ОСОБА_3 проведена членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області Федорченко А.М. з дотриманням вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та відповідає існуючій судовій практиці. Крім того, відповідність проведеної перевірки вимогам закону вже було встановлено рішенням ВКДКА України від 31 липня 2019 року, рішення якої адвокат Грицюк О.О. не оскаржив у встановлений законом строк, а отже – визнав;

- щодо голосування члена дисциплінарної палати Федорченка А.М. при прийнятті рішення про порушення дисциплінарної справи зазначаємо наступне. Частиною 1статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Закон не обмежує члена дисциплінарної палати (який здійснював перевірку) на цій стадії дисциплінарного провадження у голосуванні при прийнятті дисциплінарною палатою рішення саме про порушення дисциплінарної справи та не встановлює прямої заборони на голосування при прийнятті такого рішення. Така позиція законодавця обумовлена тим, що: рішенням про відкриття дисциплінарної справи оцінка дій адвоката не надається; воно є проміжним і не створює для адвоката юридичних наслідків (окрім розгляду дисциплінарної справи по суті); не впливає на обсяг правоздатності і дієздатності та не обмежує адвоката в здійсненні професійної адвокатської діяльності (більш докладно викладено в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року за аналогічною справою (№ 826/14540/17);

- Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено жодних обмежень члена дисциплінарної палати, який здійснював перевірку, на цій стадії дисциплінарного провадження приймати участь у голосуванні, на відміну від стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі, на якій частиною 2 статті 41 цього закону встановлена чітка заборона брати участь у голосуванні члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Така відмінність в правовому регулюванні механізму голосування дисциплінарною палатою на різних стадіях дисциплінарного провадження обумовлена тим, що при прийнятті рішення про відкриття дисциплінарної справи правова оцінка діям адвоката не надається, і само по собі таке рішення не впливає на здійснення адвокатом своєї професійної діяльності;

- відповідно до пункту 222 розділу 3.11. Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія № 32/1/3-13 від 20 червня 2013 року дисциплінарні справи КДКА регіонів мають містити серед іншого протокол засідання дисциплінарної палати (або витяг щодо розгляду даного питання, у разі, якщо розглядається на одному засіданні кілька дисциплінарних справ). Дисциплінарна палата КДКА Одеської області на засіданнях 12 березня 2019 року та 14 травня 2019 року здійснювала розгляд заяв (скарг), дисциплінарних справ відносно адвокатів відповідно до порядку денного засідань. Так, 12 березня 2019 року розгляд питання про обставини, що зазначені в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О. здійснювалось під номером 21 порядку денного засідання дисциплінарної палати, в зв`язку з чим до матеріалів дисциплінарної справи № 152/19 відповідно до пункту 222 Інструкції з діловодства було надано витяг щодо розгляду даного питання. Витяг з протоколу щодо адвоката Грицюка О.О. відповідає оригіналу протоколу № 23 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 12 березня 2019 року. На засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року, на якому було прийнято оскаржуване рішення, розгляд питання про обставини, що зазначені в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О., здійснювалось під номером 10 порядку денного. В зв`язку з цим до матеріалів дисциплінарної справи № 152/19 відповідно до пункту 222 Інструкції з діловодства було надано витяг щодо розгляду даного питання. Витяг з протоколу щодо адвоката Грицюка О.О. відповідає оригіналу протоколу № 25 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року;

- відповідно до підпункту 10.2.2. пункту 10.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону КДКА у своїй діяльності створює і зберігає в окремих нарядах протоколи засідань кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- матеріали дисциплінарного провадження № 152/19 станом на 14 травня 2019 року (дату прийняття оскаржуваного рішення) містили відомості про направлення скарги з додатками на адресу адвоката, супровідний лист, квитанції, резолюції Голови КДКА Одеської області, витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати від 12 березня 2019 року та 14 травня 2019 року, а також рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року, яке наразі оскаржується;

- ОСОБА_3 , звертаючись до дисциплінарної палати КДКА Одеської області зі скаргою, зазначала, серед іншого, про наполегливі намагання адвоката ОСОБА_1 спілкуватися у позапроцесуальний спосіб з її малолітньої донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без її відома та без згоди її представника. Втім, хто саме є її представником скаржниця не повідомила. 28.01.2019 року до КДКА Одеської області надійшли пояснення адвоката Грицюка О.О, з додатками на 5 аркушах. У поясненнях адвокат ОСОБА_1 підтвердив факт особистого спілкування між ним та неповнолітньою дитиною ОСОБА_8 , а також між ним та ОСОБА_3 , на підтвердження чого надав скріншоти листування. На засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області 12.03.2019 року член дисциплінарної палати Федорченко А.М., котрий проводив перевірку стосовно адвоката – позивача, доповів про обставини, зазначені в скарзі ОСОБА_3 , та повідомив про необхідність продовження перевірки для встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку в частині порушення статті 51 Правил адвокатської етики. Для забезпечення всебічного та повного проведення перевірки протокольним рішенням дисциплінарна плата від 12.03.2019 р. було вирішено продовжити перевірку скарги ОСОБА_3 ;

- після продовження перевірки, а саме 18.03.2019 року, ОСОБА_3 додатково повідомила перевіряючому, що її представництво здійснює адвокат Шаброва О.Ю. на підставі договору № 38 від 04.09.2017 року та надала копію цього договору. В подальшому, при розгляді дисциплінарної справи по суті, адвокат Шаброва О.Ю. також надавала дисциплінарній палаті свої пояснення;

- до матеріалів перевірки в період з 12.03.2019 року по 13.05.2019 року додатково надійшли: письмові пояснення ОСОБА_3 , датовані 18.03.2019 року; копія договору № 38 про надання правової допомоги від 04.09.2017 року; заяви адвоката – позивача від 13.03.2019 року про ознайомлення з матеріалами перевірки. Після отримання цих документів членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області Федорченком А.М. було складено довідку. Скарга Коровай І.Б., довідка та всі матеріали перевірки були подані на розгляд дисциплінарної палати КДКА Одеської області для прийняття відповідного рішення.

Згідно зі змістом пояснень щодо позову, третя особа – ОСОБА_3 вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- дисциплінарне провадження було відкрито за заявою третьої особи в інтересах малолітньої дитини – її доньки ОСОБА_9 , 2005 р.н. Підставами звернення зі скаргою стало те, що адвокат Грицюк О.О., який представляє інтереси колишнього чоловіка третьої особи ОСОБА_4 у цивільній справі № 522/18403/16-ц про позбавлення останнього батьківських прав, 26 грудня 2018 р. разом з ОСОБА_4 та неустановленою особою/сторонній чоловік таємно відстежили її дитину у дворі біля її дому за адресою: АДРЕСА_1 , де вона гуляла зі своїми друзями однолітками, підійшли до них та адвокат ОСОБА_1 почав з дитиною розмову у несприйнятливій формі, здійснюючи на дитину психологічний тиск, що привело до астенічного-неврологічного синдрому. Адвокат ОСОБА_1 допустив грубі порушення положень Правил адвокатської етики, Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”;

- зазначена скарга була подана у порядку ст.ст. 34, 36 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 30» серпня 2014 року № 120 із змінами і доповненнями;

- за результатами перевірки відомостей та матеріалів скарги, 14 травня 2019 року на засіданні дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області було прийнято рішення (одноголосно, 11 голосів) про порушення дисциплінарної справи, у зв`язку з наявністю в діях адвоката ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку. Справу було призначено до розгляду. Дане рішення було оскаржено адвокатом Грицюком О.О. в Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури України. За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 , Вищою кваліфікаційно-дисциплінарну комісією адвокатури України було прийнято рішення про відмову у задоволені скарги та залишення рішення КДКА Одеської області без змін;

- рішенням про відкриття дисциплінарної справи оцінка дій адвоката не надається. Таке рішення не створює для адвоката юридичних наслідків і не позбавляє його права на доведення своєї невинуватості при розгляді справи по суті. Таке рішення не впливає та не обмежує адвоката в здійсненні професійної адвокатської діяльності. Враховуючи наведене, рішення від 14 травня 2019 року дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_10 – є законним та таким, що прийнято в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 30» серпня 2014 року № 120 із змінами і доповненнями;

- що стосується дати скарги, зокрема 10 грудня 2019 р., третя особа пояснила, що дану скаргу вона складала у схвильованому і емоційному стані, а тому допустила помилку у назві місяця та замість січня вказала грудень. Це технічна описка, яка не впливає на зміст скарги, що була подана 11 січня 2019 року через кур`єрську службу доставки;

- скарга вже розглянута, викладені обставини знайшли своє підтвердження та рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17 вересня 2019 р. адвокат ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк 10 місяців. Рішення КДКА Одеської області третя особа підтримує в повному обсязі.

Станом на 10.06.2020 року пояснення щодо позову та/або відзиву від третьої особи – ОСОБА_2 до суду не надійшли.

Заслухавши вступне слово позивача та представників сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.01.2019 року від ОСОБА_3 до відповідача надійшла скарга на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича, вхід. № 31/0/7-19, датована 10 грудня 2019 р. (т.1 а.с.73-76), в якій остання, відповідно до ст.ст. 21, 22, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, просила:

- порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю 2324, видане в Одеській обласній КДКА від 18.09.2012 р., адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 Одеська обл., вул. Генерала Петрова, буд. 26) та притягнути його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю.

У даній скарзі щодо ОСОБА_3 зазначено такі дані: АДРЕСА_3 ; м.т.: НОМЕР_1 .

Відповідно до змісту скарги, її подано з таких підстав, зокрема:

- вона, ОСОБА_3 мати малолітньої дитини ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимушена звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області зі скаргою на дії адвоката Грицюка О.О., який представляє інтереси її колишнього чоловіка ОСОБА_4 у цивільній справі № 522/18403/16-ц про позбавлення останнього батьківських прав. А саме, адвокат Грицюк О.О. свідомо нехтує Правилами адвокатської етики та положеннями ЗУ “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, зокрема таємно від неї та її представника наполегливо намагається спілкуватися з її малолітньою донькою по суті справи № 522/18403/16-ц, намагаючись донести до дівчинки свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи та обсягу прав і обов`язків сторін. Фактично адвокат Грицюк О.О. здійснює тиск на дитину з метою схилення її до зміни своєї позиції, в якої зацікавлений його клієнт – ОСОБА_11 ;

- в провадженні в Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи-органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , у якій адвокат Грицюк О.О. здійснює представництво інтересів ОСОБА_4 ;

- 26 грудня 2018 року, адвокат Грицюк О.О. разом з ОСОБА_4 та неустановленною особою (сторонній чоловік) таємно відстежили дитину у дворі біля її дому за адресою АДРЕСА_1 , де вона гуляла зі своїми друзями однолітками, підійшли до них та адвокат ОСОБА_1 почав з дитиною розмову про те, що адвокати ОСОБА_3 начебто «порешали вопросы в Приморском суде по лишению родительских прав, а также в апеляционном суде». Тобто адвокат Грицюк ОСОБА_12 .О ОСОБА_13 повідомив її дитині у присутності інших дітей та сторонньої особи свідомо неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, яка розглядається в судах з 2016 року;

- адвокат ОСОБА_1 налаштовував її доньку проти неї, та не дивлячись на її особисте рішення не бачитись з батьком, здійснював психологічний тиск на малолітню дитину, звужуючи її обсяг прав та обов`язків, нав`язуючи їй позицію про те, що нібито всі рішення за неї приймає саме мати, тобто позицію в якої зацікавлений його клієнт – ОСОБА_4 ;

- розмову було записано на диктофон подружкою доньки, оскільки ця зустріч і розмова була у присутності інших дітей – друзів ОСОБА_14 , запис додається до скарги;

- після даної неочікуваної зустрічі, та ще у присутності її друзів і сторонньої особи у доньки відбулося психологічне потрясіння, яке відобразилося на стані її здоров`я та призвело до астено-неврологічного синдрому. Дитина відмовилася від прийому їжі, з`явилась безсоння, знаходиться у пригніченому стані та часто плаче без причини. У зимові канікули вони вимушені проводити заходи щодо відновлення нормального психоемоційного та фізичного стану здоров`я дитини;

- ні вона, ні її донька не є клієнтами адвоката ОСОБА_1 та адвокат не має право з ними спілкуватись поза судовий розгляд без їхнього дозволу та бажання;

- таким чином, адвокат Грицюк О.О. позапроцесуально спілкувався по суті справи, що є предметом судового розгляду, з малолітньою дитиною, без її дозволу та волі, без присутності ОСОБА_3 , оскільки вона є законним представником дитини та саме в її інтересах звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Отже адвокат Грицюк О.О. не дотримався принципів чесності та порядності під час здійснення професіональної діяльності та здійснив спілкування з малолітньою дитиною у непередбачений законом спосіб, а також розголосив конфіденційну інформацію, що суперечить Правилам адвокатської етики;

- зокрема, адвокатом Грицюком О.О. не дотриманий принцип чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності та порушена ст. 45 Правил адвокатської етики, яка передбачає, що адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обов`язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт. Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному законодавству та цим Правилам і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо порушують останні;

- адвокатом Грицюком О.О. не дотриманий принцип конфіденційності та розголошені відомості, що складають адвокатську таємницю та порушена ст. 10 Правил адвокатської етики, яка передбачає дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю;

- враховуючи те, що наслідком даних порушень з боку адвоката стало психологічне потрясіння, яке відобразилося на стані здоров`я її доньки та призвело до астено-неврологічного синдрому, ОСОБА_3 вимушена відреагувати на це, та з метою запобігання подальшого порушення прав її дитини, подає скаргу про притягнення адвоката Грицюка О.О. до дисциплінарної відповідальності;

- з наведених у скарзі фактах вбачається порушенням адвокатом Грицюком О.О.: присяги адвоката України, правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та інших обов`язків адвоката, передбачених законом;

- адвокат Грицюк О.О. постійно робить публікації в соціальних мережах (facebook, instagram), та поширює конференційну інформацію по цивільній справі № 552/18403/16-ц та виставляє цей судовий процес на загальне обговорення між користувачами вищезазначених соціальних мереж. Підтвердженням цього є скріншот зі сторінки instagram адвоката, де він розмістив фото рішення суду, на якому намалював нецензурні жести навпроти прізвищ судів касаційної інстанції (фото додається). Людина з такою поведінкою не може носити почесна звання Адвоката. Зазначені дії завдають суттєвої шкоди ОСОБА_14 , оскільки вона та її оточення також є користувачами зазначених соціальних мереж;

- дані обставини підтверджуються аудиозаписом розмови від 26.12.2018 р., фото та медичними документами доданими до скарги;

- пан ОСОБА_1 є адвокатом, а отже представником юридичної еліти України, проте своїми діями та висловлюваннями він спотворив уяву про адвокатуру України в цілому, що принизило престиж адвокатської професії в очах суспільства;

- у зв`язку із чим, з метою захисту прав малолітньої дитини та запобігання принизливої діяльності адвоката ОСОБА_1 у подальшому, ОСОБА_3 вважала за необхідне звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області задля справедливого всебічного розгляду своєї скарги та притягнення некомпетентного адвоката до відповідальності.

Додатками до даної скарги було зазначено:

- аудіозапис розмови від 26.12.2018 р. на CD-R диску;

- фотокартки адвоката з клієнтом;

- медичні документи;

- копія квитанції про сплату збору за розгляд скарги;

- екземпляр скарги та примірник додатків для адвоката.

Дорученням заступника голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області В.М. Новицького № 120/0/4-19 від 14.01.2019 року (т.1 а.с.70) члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Федорченка Андрія Миколайовича уповноважено провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича (вхідний № 31/0/7-19 від 14.01.2019 р.).

Супровідним листом, вих. № 14/0/9-19 від 14.01.2019 року (т.1 а.с.88), відповідач повідомив позивача, що на адресу КДКА Одеської області надійшла скарга від ОСОБА_3 , про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також у даному листі, у порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, передбаченому ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивачу запропоновано у строк до 24.01.2019 року надати Дисциплінарній палаті КДКА Одеської області письмові пояснення по суті питань, порушених у вказані скарзі (заяві, поданні) та надати копії відповідних документів.

Додатками до даного листа зазначено: копія скарги на 13 арк., диск CD-R.

Вищезазначений лист, з додатками, отримано позивачем 25.01.2019 року, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення. (т.1 а.с.90)

28.01.2019 року позивачем до відповідача подані пояснення, вхідний № 49/0/7 19 (т.1 а.с.91-92), у яких зазначено, зокрема:

- 25.01.2019 року ним, адвокатом Грицюком Олександром Олексійовичем у поштовому відділенні (Укрпошта 65078) отримано лист (вихідний № 14/0/9-19 від 14.01.2019 р.) із додатками на 13 арк. + СД диск (скарга Коровай І.Б. вхід. № 31/017-19 від 14.01.2019);

- він вважає, що такі вимоги заявника не обґрунтовані та не підлягають задоволенню;

- події, описані в скарзі ОСОБА_3 , вважає нісенітницею та таким «твором», що не мав місця. В скарзі ОСОБА_3 не зазначено жодних доказів на підтвердження обставин, які на її думку є порушенням адвокатської етики;

- додатково повідомлено, що громадянин ОСОБА_4 є його найближчим другом дитинства, він знайомий з ним з п`яти років, отже це майже сорок років близьких відносин. Так сталось, що у 2015 році шлюб між ним та заявницею ОСОБА_15 розпався, і він був змушений звернутись саме до позивача за правовою допомогою, так на його думку довіра це найголовніше, що може надавати впевненість у майбутньому;

- також позивач дуже добре знає його колишню дружину та родину із самого початку шлюбних відносин, а також його доньку ОСОБА_14 з моменту її народження;

- 25 грудня 2018 року вони разом із ОСОБА_4 дізналися у мережі «Інтернет» «Єдиний державний реєстр судових рішень» про те, що нарешті виграли довгоочікуваний суд (Касаційна інстанція), постановою якого рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі № 522/18403/16-ц були скасовані повністю. Для батька, це було доленосне рішення, нескінченна радість поглинала його, далі він його негайно роздрукував та розмістив на своїх Інтернет ресурсах, а всі його друзі, разом з позивачем, ще і перерепостили, з метою повідомлення всіх його знайомих та батьків, які раніше не вірили у верховенство права в Україні, і те, що все-ж таки сила права найсильніша ніж право сили;

- 26.12.2018 року, ОСОБА_4 (батько та друг дитинства позивача) запросив позивача поїхати разом з ним на зустріч із його донькою, і просив підтримати його під час першого побачення з нею після дворічної вимушеної перерви, зауваживши на тому, що у зв`язку з тим, що вони добре знайомі то вона повірить тільки позивачу. В день, він накупив подарунків, та в 16:43 год. 26.12.2018 позивач із свого «вайбера» написав ОСОБА_16 (скріншоти переписки додаються);

- далі на вимогу, та за погодженням з батьком, позивач розповів ОСОБА_17 про те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси та Апеляційного суду Одеської області скасовані, і більше немає перешкод в їх спілкуванні. Все це відбувалось за особистим погодженням з ОСОБА_3 , яка відписалась у «вайбері» «Вероника гуляет ІНФОРМАЦІЯ_2 , Вас нет» «Я не против встреч, только впредь прошу договариваться заранее», а також, за погодженням із її законним батьком який перебував поруч, отже спілкування проходило в його присутності, та він надав позивачу певний дуже стислий час для цього (все це можливо прослухати на запису);

- будь якого тиску на дітей друзів позивача він ніколи не здійснював, та не планує таке робити в майбутньому, дуже поважає своє призначення та суворо дотримується адвокатської етики, а також неухильно дотримується букві Закону як в роботі так і в приватному житті.

Відповідно до зазначених пояснень, до них доданий додаток на 5 аркушах.

Відповідно до витягу з протоколу № 23 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 12 березня 2019 року (т.1 а.с.100), зокрема:

- 11 присутніх слухали по 21-му питанню члена дисциплінарної палати Федорченка А.М., який доповів про обставини, що зазначені в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича, та повідомив про необхідність продовження перевірки.

Дисциплінарна палата, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О., матеріали перевірки № 152/19, ухвалила рішення.

- Вирішили: продовжити перевірку за скаргою ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича.

Голосували: За – 11 голосів; Проти – 0; Утримались – 0 голосів.

Рішення прийнято.

13 травня 2019 року членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області А. Федорченком, розглянувши матеріали перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 стосовно адвоката Грицюка Олександра Олексійовича, складено довідку (т.1 а.с.105-107), у якій, керуючись положеннями ст.ст. 33 ,34, 36, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», запропоновано:

1. Порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2012 року № 2324, видане КДКА Одеської області);

2. Матеріали перевірки та довідку передати на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області для прийняття рішення.

Згідно зі змістом вказаної довідки, вона містить викладення таких обставин, виявлених під час перевірки, та висновки, а саме:

« 14 січня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла заява пані ОСОБА_3 щодо порушення адвокатом Грицюком О.О. Правил адвокатської етики, норм права, якими регулюється адвокатська діяльність.

Заявник зазначає, що адвокат представляє інтереси її колишнього чоловіка у цивільній справі №522/18403/16-ц, яка розглядається Приморським районним судом міста Одеси, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_8 . Здійснюючи адвокатську діяльність у рамках зазначеної справи адвокат, по-перше, надавав ОСОБА_17 неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, налаштовував її проти заявниці, здійснював на дитину психологічний тиск, що призвело до астенічно-неврологічного синдрому. Заявник просить провести перевірку зазначеним доводам та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

За результатами перевірки встановлено.

Адвокат Грицюк О.О. представляє інтереси ОСОБА_4 – відповідача у цивільній справі №522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_3 за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Провадження у справі відкрито 3 жовтня 2016 року. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року зазначене рішення залишено без змін. Постановою Верховного суду України від 19 грудня 2018 року справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.

Саме неналежна поведінка адвоката Грицюка О.О. під час повідомлення ОСОБА_17 про те, що рішення про позбавлення батьківських прав її батька скасовано, стало предметом скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

У ході перевірки адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарній палаті надані пояснення, зі змісту яких випливає, що впродовж кількох десятків років він пов`язаний із ОСОБА_4 дружніми відносинами, спілкування із сім`єю ОСОБА_18 до розірвання шлюбу носило також дружній характер. Саме це і дозволило йому прийняти рішення про участь у розмові із ОСОБА_8 з метою повідомити її про рух справи про позбавлення її батька батьківських прав. Зустріч із нею була погоджена із заявницею, про що свідчать надані палаті кріншоти переписки у соціальній мережі. Тобто, закиди заявниці щодо неочікуваності зустрічі не відповідають дійсності.

Щодо порушення, на думку заявника, принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності, передбаченому статтею 45 Правил адвокатської етики, за якою адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідому неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, необхідно зазначити, що зміст статті 45 Правил адвокатської етики стосується культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження. Норма статті зазначає, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо, бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб. Наявний у матеріалах дисциплінарного провадження аудіозапис дає підстави зробити висновок про порушення адвокатом норм розділу IV Правил адвокатської етики, які регулюють відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, та на яку посилається заявниця у своїй скарзі.

Додатково слід зауважити, що Правила адвокатської етики статтею 52 регулюють окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами. Так, у ній зазначено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується. Після дослідження матеріалів справи, палата дійшла висновку, що спілкування адвоката Грицюка О.О ОСОБА_13 із заявницею з приводу зустрічі із її донькою відбулося у порушення вимог норм ст.52 Правил адвокатської етики, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси Коровай О.Г. у цивільній справі №522/18403/16-ц. Як свідчать пояснення ОСОБА_3 , надані палаті 18.03.2019 р., на час спілкування адвоката ОСОБА_1 з нею та її донькою, її представництво на підставі договору №38 про надання правової допомоги здійснювала адвокат ОСОБА_6 . Саме з нею адвокат Грицюк О.О. мав узгоджувати зустрічі та спілкування із ОСОБА_3 та ОСОБА_19 .

Доданий заявницею до скарги аудіозапис хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як то зазначено у скарзі, однак, містить, на думку дисциплінарної палати, неетичні та недопустимі висловлювання адвоката в адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним.

Щодо медичних документів, на які посилається заявниця у своїй скарзі як на підставу стверджувати, що розмова адвоката із її донькою призвела до астено-неврологічного синдрому останньої, то вони не містять вказівку на причинно-наслідковий зв`язок між зазначеною розмовою з адвокатом тривалістю одну хвилину та вказаним діагнозом, який міститься у консультативному висновку дитячого невролога. А зміст розмови за участі адвоката, підтверджений аудіозаписом, не дає підстав припустити внаслідок неї психологічне потрясіння у дитини, чого неможна казати про зміст та емоційний фон розмови малолітньої дитини з її батьком.

Щодо публікації в соціальній мережі інформації у справі № 522/18403/16-ц, то вона не носить характеру конфіденційної, сторони у справі визначені як ОСОБА 1 та ОСОБА 2, судові рішення у такій формі є загальнодоступними та публікуються на офіційному сайту судової влади України.

Таким чином, наведені у скарзі ОСОБА_3 доводи щодо порушення адвокатом Грицюком О.О. присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та інших обов`язків адвоката, передбачених законом, частково знайшли своє підтвердження за результатами перевірки. Адвокат Грицюк О.О. знехтував положеннями зазначених правових норм, якими врегульовано адвокатську діяльність, чим допустив порушення положень п.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо дотримання адвокатом Присяги і Правил адвокатської етики та виконання інших обов`язків, передбачених законодавством, під час здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

На підставі викладеного перевіряючий дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.».

Відповідно до витягу з протоколу № 25 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року (т.1 а.с.108), зокрема:

- 11 присутніх слухали по 10-му питанню члена дисциплінарної палати Федорченка А.М., який доповів про обставини, що зазначені в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича та повідомив про результати перевірки із висновком про наявність ознак складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна палата розглянувши скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О., довідку члена дисциплінарної палати Федорченка А.М., матеріали перевірки № 152/19, ухвалила рішення.

- Вирішили: порушити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича, у зв`язку з наявністю в діях адвоката Грицюка О.О. ознак складу дисциплінарного проступку.

Голосували: За – 11 голосів; Проти – 0; Утримались – 0 голосів.

Рішення прийнято.

Повний текст рішення дисциплінарної палати додається до матеріалів № 152/19.

Відповідно до рішення про порушення дисциплінарної справи від 14 травня 2019 року, провадження № 152/19, реєстраційний № 152/0/14-2/2019 (т.1 а.с.109-112), дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, керуючись ст.ст. 4, 21, 33, 34, 36, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 45, п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики (в редакції 2017 року), вирішила, зокрема:

1. Порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2012 року № 2324, видане КДКА Одеської області) за наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

2. Розгляд дисциплінарної справи призначити на 4 червня 2019 року о 16:30 в приміщенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 23, кв. 1, 1-А (другий поверх).

3. Копію даного рішення та довідку члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області направити адвокату ОСОБА_1 за місцем реєстрації, яке зазначене в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до змісту зазначеного рішення, його прийнято з таких підстав, зокрема:

- 14 січня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла заява пані ОСОБА_3 щодо порушення адвокатом Грицюком О.О. Правил адвокатської етики, норм права, якими регулюється адвокатська діяльність;

- заявник зазначає, що адвокат представляє інтереси її колишнього чоловіка у цивільній справі № 522/18403/16-ц, яка розглядається Приморським районним судом міста Одеси, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_8 . Здійснюючи адвокатську діяльність у рамках зазначеної справи адвокат, по-перше, надавав ОСОБА_17 неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, налаштовував її проти заявниці, здійснював на дитину психологічний тиск, що призвело до астенічно-неврологічного синдрому. Заявник просить провести перевірку зазначеним доводам та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

- за результатами перевірки встановлено. Адвокат Грицюк О.О. представляє інтереси ОСОБА_4 – відповідача у цивільній справі № 522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_3 за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Провадження у справі відкрито 3 жовтня 2016 року. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року зазначене рішення залишено без змін. Постановою Верховного суду України від 19 грудня 2018 року справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд;

- саме неналежна поведінка адвоката Грицюка О.О. під час повідомлення ОСОБА_17 про те, що рішення про позбавлення батьківських прав її батька скасовано, стало предметом скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області;

- у ході перевірки, адвокатом Грицюком О.О., дисциплінарній палаті надані пояснення, зі змісту яких випливає, що впродовж кількох десятків років він пов`язаний із ОСОБА_4 дружніми відносинами, спілкування із сім`єю ОСОБА_18 до розірвання шлюбу носило також дружній характер. Саме це і дозволило йому прийняти рішення про участь у розмові із ОСОБА_8 з метою повідомити її про рух справи про позбавлення її батька батьківських прав. Зустріч із нею була погоджена із заявницею, про що свідчать надані палаті кріншоти переписки у соціальній мережі. Тобто, закиди заявниці щодо неочікуваності зустрічі не відповідають дійсності;

- щодо порушення на думку заявника принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності, передбаченому статтею 45 Правил адвокатської етики, за якою адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідому неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, необхідно зазначити, що зміст статті 45 Правил адвокатської етики стосується культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження. Норма статті зазначає, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо, бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб. Наявний у матеріалах дисциплінарного провадження аудіозапис дає підстави зробити висновок про порушення адвокатом норм розділу IV Правил адвокатської етики, які регулюють відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, та на яку посилається заявниця у своїй скарзі;

- додатково слід зауважити, що Правила адвокатської етики статтею 52 регулюють окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами. Так, у ній зазначено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується. Після дослідження матеріалів справи, палата дійшла висновку, що спілкування адвоката ОСОБА_20 О ОСОБА_21 із заявницею з приводу зустрічі із її донькою відбулося у порушення вимог норм п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси Коровай О.Г. у цивільній справі № 522/18403/16-ц. Як свідчать пояснення ОСОБА_3 , надані палаті 18.03.2019 р., на час спілкування адвоката ОСОБА_1 з нею та її донькою, її представництво на підставі договору № 38 про надання правової допомоги здійснювала адвокат ОСОБА_6 . Саме з нею адвокат Грицюк О.О. мав узгоджувати зустрічі та спілкування із ОСОБА_3 та ОСОБА_19 ;

- доданий заявницею до скарги аудіозапис хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як то зазначено у скарзі, однак, містить, на думку дисциплінарної палати, неетичні та недопустимі висловлювання адвоката в адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним;

- щодо медичних документів, на які посилається заявниця у своїй скарзі як на підставу стверджувати, що розмова адвоката із її донькою призвела до астено-неврологічного синдрому останньої, то вони не містять вказівку на причинно-наслідковий зв`язок між зазначеною розмовою з адвокатом тривалістю одну хвилину та вказаним діагнозом, який міститься у консультативному висновку дитячого невролога. А зміст розмови за участі адвоката, підтверджений аудіозаписом, не дає підстав припустити внаслідок неї психологічне потрясіння у дитини, чого неможна казати про зміст та емоційний фон розмови малолітньої дитини з її батьком;

- щодо публікації в соціальній мережі інформації у справі № 522/18403/16-ц, то вона не носить характеру конфіденційної, сторони у справі визначені як ОСОБА 1 та ОСОБА 2, судові рішення у такій формі є загальнодоступними та публікуються на офіційному сайту судової влади України;

- таким чином, наведені у скарзі ОСОБА_3 доводи щодо порушення адвокатом Грицюком О.О. присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та інших обов`язків адвоката, передбачених законом, частково знайшли своє підтвердження за результатами перевірки. Адвокат Грицюк О.О. знехтував положеннями зазначених правових норм, якими врегульовано адвокатську діяльність, чим допустив порушення положень п. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо дотримання адвокатом Присяги і Правил адвокатської етики та виконання інших обов`язків, передбачених законодавством, під час здійснення адвокатської діяльності;

- на підставі викладеного дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку;

- дисциплінарним проступком адвоката є порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом;

- керуючись положеннями статей 33, 34, 36, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», положеннями ст. 45, п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.

Зазначене рішення та довідку отримано позивачем 17.05.2019 року, про що свідчить розписка позивача. (т.1 а.с.114)

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України № VII-012/2019 від 31 липня 2019 року (т.2 а.с.226-229):

- скаргу адвоката Грицюка Олександра Олексійовича – залишено без задоволення;

- рішення дисциплінарної плати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , – залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (провадження № 152/19, реєстраційний № 152/0/14-2/2019), позивач оскаржив його в судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.69-168, т.2 а.с.25, 47-54):

- матеріалів дисциплінарного провадження № 152/19, які містять, зокрема:

- пояснення ОСОБА_3 від 18.03.2019 року, адресовані дисциплінарній палаті КДКА Одеської області Федорченку А.М., про те, що представництво її інтересів по цивільній справі № 22/18403/16ц за її позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав здійснює адвокат Шаброва Ольга Юріївна на підставі договору № 38 про надання правової допомоги від 4 вересня 2017 року;

- договору № 38 про надання правової допомоги від 4 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_6 , як Адвокатом, та ОСОБА_3 , як Клієнтом, предметом якого є надання правової допомоги, в тому числі у справі № 522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав;

- роздруківку даних щодо адвоката Шабрової Ольги Юріївни з сайту Національної асоціації адвокатів України;

- CD-диску, запис на якому прослухано в судовому засіданні;

- витягу з протоколу № 30 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17 вересня 2019 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI), «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР), Правилами адвокатської етики, затвердженими Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012 року (далі – Правила адвокатської етики).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону № 5076-VI адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Пунктом 17 частини 1 статті 23 Закону № 5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 45 Правил адвокатської етики адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обов`язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт.

Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному законодавству та цим Правилам і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення;

Згідно з ч. 3 ст. 45 Правил адвокатської етики адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо порушують останні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується.

Згідно зі ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Відповідно до ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно з ст. 12 Закону № 393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

1. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог, із посиланням на п.п. 3, 4 ст. 14, ст. 20 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), на те, що скарга ОСОБА_3 містить звинувачення адвоката з посиланням на обставини та без зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; скарга була подана без додержання вимог закону, отже, не було пояснено, з яких джерел узявся нібито запис розмови, який нібито записала невідома подружка доньки на диктофон; таким чином, оскільки скарга ОСОБА_3 не відповідала вимогам, відповідач неправомірно зареєстрував її 14 січня 2019 року, прийняв до розгляду в порушення процедури, не застосувавши п. 15 Положення, чим розпочав дисциплінарне провадження, що викликає об`єктивний сумнів щодо безсторонності та неупередженості відповідача; в самій скарзі відсутні відомості про скаржника, його адреса електронної пошти та документи, що посвідчують його як особу; скарга підписана І.Б.Коровай і датована 10 грудня 2019 року, яке ще не настало фактично, тощо – слід зазначити таке.

Так, відповідно до п.п. 3, 4 ст. 14 Положення ( у редакції на дату звернення ОСОБА_3 ), вимоги до заяви (скарги):

3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування;

4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду.

Згідно зі ст. 15 Положення заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження

Відповідно до ст. 20 Положення усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті, реєстрації та розгляді заяви (скарги) з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення, інші дискримінаційні ознаки.

Проте, по-перше, з наведеного змісту п.п. 3, 4 ст. 14 Положення вбачається, що наведені положення не містять вимог до скарги, зокрема, щодо зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, та щодо надання пояснень, з яких джерел їх взято.

Також, судом встановлено, що відповідно до змісту скарги ОСОБА_3 , в ній зазначено, зокрема: дані обставини підтверджуються аудиозаписом розмови від 26.12.2018 р., фото та медичними документами доданими до скарги.

До даної скарги було додано:

- аудіозапис розмови від 26.12.2018 р. на CD-R диску;

- фотокартки адвоката з клієнтом;

- медичні документи;

- копія квитанції про сплату збору за розгляд скарги;

- екземпляр скарги та примірник додатків для адвоката.

З встановленого вбачається, що на виконання п.п. 3, 4 ст. 14 Положення скаржником надані докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовується скарга, та до скарги додана її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подана скарга, а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду.

При цьому нормами, які регулюють питання реєстрації та прийняття відповідних заяв (скарг), не передбачено розгляд та вирішення питання щодо належності, допустимості та достатності наданих (доданих) доказів.

По-друге, відповідно до п. 2 ст. 14 Положення ( у редакції на дату звернення ОСОБА_3 ), вимоги до заяви (скарги): у заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено, зокрема: ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти (за наявності).

Судом встановлено, що у скарзі щодо ОСОБА_3 зазначено такі дані: АДРЕСА_3 ; м.т.: НОМЕР_1 .

З наведеного вбачається, що у скарзі зазначено: ПІБ скаржника, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, при цьому зазначення адреси електронної пошти є обов`язковим лише за наявності.

При цьому позивачем не наведено та судом не встановлено законодавчих вимог до відповідача щодо його обов`язку та порядку перевірки наявності у скаржника – фізичної особи адреси електронної пошти при здійсненні реєстрації скарги та з`ясуванні питання щодо наявності підстав для її повернення.

Також, позивачем не зазначено жодного правового обґрунтування щодо обов`язкового зазначення в скарзі документів, що посвідчують особу скаржника.

По-третє, судом встановлено, що, дійсно, 14.01.2019 року від ОСОБА_3 до відповідача надійшла скарга на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича, вхід. № 31/0/7-19, яка датована 10 грудня 2019 р.

У своїх поясненнях щодо позову третя особа – ОСОБА_3 щодо дати скарги пояснила, що: дану скаргу вона складала у схвильованому і емоційному стані, а тому допустила помилку у назві місяця та замість січня вказала грудень; це технічна описка, яка не впливає на зміст скарги, що була подана 11 січня 2019 року через кур`єрську службу доставки.

Виходячи з встановлених обставин щодо дати фактичного отримання скарги ОСОБА_3 , проведення перевірки за нею та дати оскаржуваного рішення, з урахуванням наданих третьою особою пояснень, суд вважає неузгодженість дати скарги з датою її отримання тощо – явною технічною помилкою.

З встановленого вбачається, що підстав для не реєстрації та повернення скарги ОСОБА_3 з наведених позивачем обставин у відповідача не було.

Отже, наведена позиція позивача – є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

2. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: в порушення ст. 38 Закону та ст. 26 Положення член дисциплінарної палати КДКА Одеської області Федорченко Андрій Миколайович невідкладно не звернувся до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання і не надав копію диску із відповідним записом; згодом адвокату ОСОБА_1 було вручено під розписку лист Голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області з додатками на 13 аркушах, а саме скарга ОСОБА_5 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та пустий СД-диск (диск не мав жодних записів); вказане позбавило адвоката Грицюка О.О. надати аргументовані пояснення з доказами, позбавило права на захист, та призвело до прийняття Рішення про порушення дисциплінарної справи, – слід зазначити таке.

Судом встановлено, що Дорученням заступника голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області В.М. Новицького № 120/0/4-19 від 14.01.2019 року члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Федорченка Андрія Миколайовича уповноважено провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича (вхідний № 31/0/7-19 від 14.01.2019 р.).

Супровідним листом, вих. № 14/0/9-19 від 14.01.2019 року, відповідач повідомив позивача, що на адресу КДКА Одеської області надійшла скарга від ОСОБА_3 , про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також у даному листі, у порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, передбаченому ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивачу запропоновано у строк до 24.01.2019 року надати Дисциплінарній палаті КДКА Одеської області письмові пояснення по суті питань, порушених у вказані скарзі (заяві, поданні) та надати копії відповідних документів.

Додатками до даного листа зазначено: копія скарги на 13 арк., диск CD-R.

Вищезазначений лист, з додатками, отримано позивачем 25.01.2019 року, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення.

28.01.2019 року позивачем до відповідача подані пояснення, вхідний № 49/0/7 19, у яких зазначено, зокрема:

- 25.01.2019 року ним, адвокатом Грицюком Олександром Олексійовичем у поштовому відділенні (Укрпошта 65078) отримано лист (вихідний № 14/0/9-19 від 14.01.2019 р.) із додатками на 13 арк. + СД диск (скарга Коровай І.Б. вхід. № 31/017-19 від 14.01.2019);

- він вважає, що такі вимоги заявника не обґрунтовані та не підлягають задоволенню;

- події, описані в скарзі ОСОБА_3 , вважає нісенітницею та таким «твором», що не мав місця. В скарзі ОСОБА_3 не зазначено жодних доказів на підтвердження обставин, які на її думку є порушенням адвокатської етики;

- додатково повідомлено, що громадянин ОСОБА_4 є його найближчим другом дитинства, він знайомий з ним з п`яти років, отже це майже сорок років близьких відносин. Так сталось, що у 2015 році шлюб між ним та заявницею ОСОБА_15 розпався, і він був змушений звернутись саме до позивача за правовою допомогою, так на його думку довіра це найголовніше, що може надавати впевненість у майбутньому;

- також позивач дуже добре знає його колишню дружину та родину із самого початку шлюбних відносин, а також його доньку ОСОБА_14 з моменту її народження;

- 25 грудня 2018 року вони разом із ОСОБА_4 дізналися у мережі «Інтернет» «Єдиний державний реєстр судових рішень» про те, що нарешті виграли довгоочікуваний суд (Касаційна інстанція), постановою якого рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі № 522/18403/16-ц були скасовані повністю. Для батька, це було доленосне рішення, нескінченна радість поглинала його, далі він його негайно роздрукував та розмістив на своїх Інтернет ресурсах, а всі його друзі, разом з позивачем, ще і перерепостили, з метою повідомлення всіх його знайомих та батьків, які раніше не вірили у верховенство права в Україні, і те, що все-ж таки сила права найсильніша ніж право сили;

- 26.12.2018 року, ОСОБА_4 (батько та друг дитинства позивача) запросив позивача поїхати разом з ним на зустріч із його донькою, і просив підтримати його під час першого побачення з нею після дворічної вимушеної перерви, зауваживши на тому, що у зв`язку з тим, що вони добре знайомі то вона повірить тільки позивачу. В день, він накупив подарунків, та в 16:43 год. 26.12.2018 позивач із свого «вайбера» написав ОСОБА_16 (скріншоти переписки додаються);

- далі на вимогу, та за погодженням з батьком, позивач розповів ОСОБА_17 про те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси та Апеляційного суду Одеської області скасовані, і більше немає перешкод в їх спілкуванні. Все це відбувалось за особистим погодженням з ОСОБА_3 , яка відписалась у «вайбері» «Вероника гуляет ІНФОРМАЦІЯ_2 , Вас нет» «Я не против встреч, только впредь прошу договариваться заранее», а також, за погодженням із її законним батьком який перебував поруч, отже спілкування проходило в його присутності, та він надав позивачу певний дуже стислий час для цього (все це можливо прослухати на запису);

- будь якого тиску на дітей друзів позивача він ніколи не здійснював, та не планує таке робити в майбутньому, дуже поважає своє призначення та суворо дотримується адвокатської етики, а також неухильно дотримується букві Закону як в роботі так і в приватному житті.

Відповідно до зазначених пояснень, до них доданий додаток на 5 аркушах.

Оскаржуване позивачем рішення прийнято 14 травня 2019 року.

Встановленими обставинами спростовано вищенаведені твердження позивача щодо: невідкладного неповідомлення позивача про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання; ненадання копії диску із відповідним записом; надання пустого СД-диску тощо, як такі, що позбавили адвоката Грицюка О.О. надати аргументовані пояснення з доказами, права на захист, та призвели до прийняття Рішення про порушення дисциплінарної справи.

Отже, наведена позиція позивача – є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

3. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: відповідачу достеменно було відомо, що запис розмови записаний на компакт-диску обезлічений, в ньому немає посилань на будь-яку справу або фамілії та імена певних осіб, поза увагою відповідача залишився той факт, що невідомо походження запису: невідомо чи існує оригінал запису; на який саме носій він записувався та за допомогою якої програми; конкретно хто саме скидував на вайбер (номера обох вайберів) цей запис; з яких джерел ця невстановлена особа отримала цей запис (чи записувала безпосередньо сама чи отримала в невідомий спосіб); хто саме переносив цей запис із вайбера на СД-диски; відповідач повністю відкинув доводи позивача про те, що цей запис виконано або за допомогою певних програм або є нарізкою його слів отриманих у різний спосіб за допомогою певних програм; фактично єдиними доказами, якими оперувала Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області були лише доводи, викладені у змісті скарги і належними доказами не підтверджені, тощо – слід зазначити таке.

З вищенаведеного змісту поданих 28.01.2019 року позивачем до відповідача пояснень, вхідний № 49/0/7 19, не вбачається жодних зауважень/претензій до походження запису розмови, записаного на компакт-диску.

Жодних інших пояснень з вищенаведеними зауваженнями/претензіями до походження запису розмови, записаного на компакт-диску, доданого до скарги, до дати прийняття відповідачем оскарженого рішення позивачем не подано.

Отже, з урахуванням вищенаведеного змісту поданих 28.01.2019 року позивачем до відповідача пояснень, вхідний № 49/0/7 19, які містять саме аналіз розмов на запису, у відповідача об`єктивно були відсутні підстави для виникнення сумнівів щодо доданого до скарги СД-диску.

При цьому, в судовому засіданні позивач не заперечував проти факту розмови з донькою скаржниці.

Отже, наведена позиція позивача – є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

4. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: як свідчить витяг з протоколу № 23 засідання Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, на засіданні дисциплінарної палати 12.03.2019 року, ОСОБА_22 А.М. доповів про обставини скарги та повідомив про необхідність продовження перевірки; отже ОСОБА_2 навіть не повідомив про наявність або відсутність належних та допустимих доказів, а також не повідомив для чого саме йому потрібні ще два місяці перевірки, але Палата продовжила перевірку на невизначений термін; із матеріалів дисциплінарної справи № 152/19 вбачається, що продовження терміну перевірки було необхідно лише для отримання пояснення ОСОБА_3 від 18.03.2019 року (без вхідного номеру та дати), яка повідомляє, що її адвокатом є ОСОБА_6 та надає копію договору, і все; усвідомлюючи, що дисциплінарний проступок тягне застосування дисциплінарного стягнення виключно у вигляді попередження, відповідач, маючи на меті зупинити право позивача на заняття адвокатською діяльністю, в подальшому додатково кваліфікував ці ж дії, як грубе порушення Правил адвокатської етики; з чого вбачається, що відповідач, накладаючи дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, діяв упереджено, недобросовісно, не у порядок та спосіб, що визначені законодавством, – слід зазначити таке.

Відповідно до п. 30 Положення, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Судом встановлено, що, дійсно, відповідно до витягу з протоколу № 23 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 12 березня 2019 року, зокрема:

- 11 присутніх слухали по 21-му питанню члена дисциплінарної палати Федорченка А.М., який доповів про обставини, що зазначені в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича, та повідомив про необхідність продовження перевірки.

Дисциплінарна палата, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О., матеріали перевірки № 152/19, ухвалила рішення.

- Вирішили: продовжити перевірку за скаргою ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича.

Голосували: За – 11 голосів; Проти – 0; Утримались – 0 голосів.

Рішення прийнято.

Отже, перевірку за скаргою ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича продовжено рішенням відповідача від 12 березня 2019 року.

Предметом оскарження у цій адміністративній справі є рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (справа № 152/19).

Проте, частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішення відповідача про продовження перевірки за скаргою ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка Олександра Олексійовича не є предметом позову (оскарження), відповідно воно (його правомірність) не є предметом спору (дослідження/встановлення/тощо).

Наведене стосується також й накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, про яке зазначено позивачем.

Виходячи з наведеного, суд не бере до уваги наведене обґрунтування позивача заявлених позовних вимог як таке, що не стосується заявленого позивачем предмету позову (спору).

5. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: в процесі перевірки відомостей член дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_2 діяв упереджено та не пропорційно, вийшов за межі доводів, зазначених в скарзі, діяв не як «квазісуд», перевіряючи відповідність відомостей, викладених у скарзі, а фактично як «обвинувач» (порушено ст. 7 Положення), не відібрав пояснення у осіб які нібито «записували на диктофон розмову», не здійснив жодних дій, для встановлення дійсних обставин справи, не відібрав пояснення у інших зацікавлених осіб, не зробив відповідних запитів для отримання запису із камер спостереження, не встановив з яких джерел виникла нібито диктофонний запис та ким саме він був зроблений, що призвело до складання довідки, з посиланням на події та обставини, які не відповідають дійсним обставинам справи, призвело до звинувачення адвоката, що ґрунтуються лише на припущеннях, з приниженням честі та гідності адвоката та передчасними звинуваченнями адвокатів в порушені Присяги адвоката, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; в довідці ОСОБА_2 від 13.05.2019, і в рішенні № 152/19 реєстраційний № 152/0/14-2/2019 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14.05.2019, і у витязі з протоколу даного засідання містяться однозначні твердження про те, що адвокат ОСОБА_1 здійснив своїми діями дисциплінарний проступок, але не зазначено якій саме, і чим він підтверджується; таким чином, відповідачем було порушено презумпцію невинуватості щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_23 О. Всупереч тому, що обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області повністю звільнила пані ОСОБА_3 від такого обов`язку, прийнявши викладені в скарзі обставини за постулат, який не потребує доказування; відповідач не встановив об`єктивної сторони відповідного складу дисциплінарного проступку, ним не було встановлено і суб`єктивної сторони (форма вини), а також за межами провадження залишилися інші обставини події, її наслідки, особа адвоката, тощо – слід зазначити таке.

Відповідно до рішення про порушення дисциплінарної справи від 14 травня 2019 року, провадження № 152/19, реєстраційний № 152/0/14-2/2019 (т.1 а.с.109-112), дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, керуючись ст.ст. 4, 21, 33, 34, 36, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 45, п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики (в редакції 2017 року), вирішила, зокрема:

1. Порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2012 року № 2324, видане КДКА Одеської області) за наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

2. Розгляд дисциплінарної справи призначити на 4 червня 2019 року о 16:30 в приміщенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області за адресою: місто Одеса, вул. Жуковського, 23, кв. 1, 1-А (другий поверх).

3. Копію даного рішення та довідку члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області направити адвокату ОСОБА_1 за місцем реєстрації, яке зазначене в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до змісту оскарженого рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, його прийнято з таких підстав, зокрема:

- 14 січня 2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла заява пані ОСОБА_3 щодо порушення адвокатом Грицюком О.О. Правил адвокатської етики, норм права, якими регулюється адвокатська діяльність;

- заявник зазначає, що адвокат представляє інтереси її колишнього чоловіка у цивільній справі № 522/18403/16-ц, яка розглядається Приморським районним судом міста Одеси, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_8 . Здійснюючи адвокатську діяльність у рамках зазначеної справи адвокат, по-перше, надавав ОСОБА_17 неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, налаштовував її проти заявниці, здійснював на дитину психологічний тиск, що призвело до астенічно-неврологічного синдрому. Заявник просить провести перевірку зазначеним доводам та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

- за результатами перевірки встановлено. Адвокат Грицюк О.О. представляє інтереси ОСОБА_4 – відповідача у цивільній справі № 522/18403/16-ц за позовом ОСОБА_3 за участю третьої особи – органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Провадження у справі відкрито 3 жовтня 2016 року. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року позов задоволено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року зазначене рішення залишено без змін. Постановою Верховного суду України від 19 грудня 2018 року справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд;

- саме неналежна поведінка адвоката Грицюка О.О. під час повідомлення ОСОБА_17 про те, що рішення про позбавлення батьківських прав її батька скасовано, стало предметом скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області;

- у ході перевірки, адвокатом Грицюком О.О., дисциплінарній палаті надані пояснення, зі змісту яких випливає, що впродовж кількох десятків років він пов`язаний із ОСОБА_4 дружніми відносинами, спілкування із сім`єю ОСОБА_18 до розірвання шлюбу носило також дружній характер. Саме це і дозволило йому прийняти рішення про участь у розмові із ОСОБА_8 з метою повідомити її про рух справи про позбавлення її батька батьківських прав. Зустріч із нею була погоджена із заявницею, про що свідчать надані палаті кріншоти переписки у соціальній мережі. Тобто, закиди заявниці щодо неочікуваності зустрічі не відповідають дійсності;

- щодо порушення на думку заявника принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності, передбаченому статтею 45 Правил адвокатської етики, за якою адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідому неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, необхідно зазначити, що зміст статті 45 Правил адвокатської етики стосується культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження. Норма статті зазначає, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо, бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб. Наявний у матеріалах дисциплінарного провадження аудіозапис дає підстави зробити висновок про порушення адвокатом норм розділу IV Правил адвокатської етики, які регулюють відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, та на яку посилається заявниця у своїй скарзі;

- додатково слід зауважити, що Правила адвокатської етики статтею 52 регулюють окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами. Так, у ній зазначено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується. Після дослідження матеріалів справи, палата дійшла висновку, що спілкування адвоката ОСОБА_20 О ОСОБА_21 із заявницею з приводу зустрічі із її донькою відбулося у порушення вимог норм п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси Коровай О.Г. у цивільній справі № 522/18403/16-ц. Як свідчать пояснення ОСОБА_3 , надані палаті 18.03.2019 р., на час спілкування адвоката ОСОБА_1 з нею та її донькою, її представництво на підставі договору № 38 про надання правової допомоги здійснювала адвокат ОСОБА_6 . Саме з нею адвокат Грицюк О.О. мав узгоджувати зустрічі та спілкування із ОСОБА_3 та ОСОБА_19 ;

- доданий заявницею до скарги аудіозапис хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як то зазначено у скарзі, однак, містить, на думку дисциплінарної палати, неетичні та недопустимі висловлювання адвоката в адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним;

- щодо медичних документів, на які посилається заявниця у своїй скарзі як на підставу стверджувати, що розмова адвоката із її донькою призвела до астено-неврологічного синдрому останньої, то вони не містять вказівку на причинно-наслідковий зв`язок між зазначеною розмовою з адвокатом тривалістю одну хвилину та вказаним діагнозом, який міститься у консультативному висновку дитячого невролога. А зміст розмови за участі адвоката, підтверджений аудіозаписом, не дає підстав припустити внаслідок неї психологічне потрясіння у дитини, чого неможна казати про зміст та емоційний фон розмови малолітньої дитини з її батьком;

- щодо публікації в соціальній мережі інформації у справі № 522/18403/16-ц, то вона не носить характеру конфіденційної, сторони у справі визначені як ОСОБА 1 та ОСОБА 2, судові рішення у такій формі є загальнодоступними та публікуються на офіційному сайту судової влади України;

- таким чином, наведені у скарзі ОСОБА_3 доводи щодо порушення адвокатом Грицюком О.О. присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та інших обов`язків адвоката, передбачених законом, частково знайшли своє підтвердження за результатами перевірки. Адвокат Грицюк О.О. знехтував положеннями зазначених правових норм, якими врегульовано адвокатську діяльність, чим допустив порушення положень п. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо дотримання адвокатом Присяги і Правил адвокатської етики та виконання інших обов`язків, передбачених законодавством, під час здійснення адвокатської діяльності;

- на підставі викладеного дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку;

- дисциплінарним проступком адвоката є порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом;

- керуючись положеннями статей 33, 34, 36, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», положеннями ст. 45, п. 4 ч. 1 ст. 52 Правил адвокатської етики дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.

При цьому, факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок.

При цьому, оскаржуване позивачем рішення і про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку.

Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

Крім того, на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дисциплінарна комісія оцінює надані сторонами докази, при цьому, вона наділена правом, а не обов`язком запитувати чи витребовувати необхідну інформацію та документи.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 12 липня 2018 року по справі № 826/13442/15 (адміністративне провадження № К/9901/9183/18 тощо.

Отже, наведена позиція позивача – є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

6. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: за результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвокатів, довідки та матеріалів перевірки 14 травні 2019 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи № 152/19 стосовно адвоката Грицюка О.О., яке може бути, оскаржено до суду; в прийнятті Рішення, що оскаржується безпосередню приймав участь ОСОБА_2 , який здійснював перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_3 на дії адвоката Грицюка О.О., чим було порушено принцип безсторонності (неупередженості), – слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Наведеними положеннями Закону № 5076-VI, які регулюють порядок вирішення питання (голосування) про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, не передбачено, позивачем не наведено та судом не встановлено жодних зауважень/перешкод/заборон щодо прийняття участі члена дисциплінарної палати, який здійснював перевірку відомостей, викладених в скарзі, у вирішенні питання (прийнятті рішення) про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Отже, наведена позиція позивача зі спірних питань – є необґрунтованою та законодавчо безпідставною.

7. Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог із посиланням на те, що: Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області під час дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 п. 17 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012, ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 із змінами та доповненнями, ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 – дотримані не були, – слід зазначити таке.

Так, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 23 Закону № 5076-VI Стаття 23. Гарантії адвокатської діяльності професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката визначаються частиною другою цієї статті.

Статтею 7 Положення передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.

Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

З наведених положень, зазначених позивачем вбачається, що ними закріплено: те, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку; встановлено обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку; питання застосовування дисциплінарних стягнень та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Проте, наведене обґрунтування виходить за межі предмету даного спору щодо правомірності порушення дисциплінарної справи.

Отже, наведена позиція позивача – є необґрунтованою та безпідставною.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування позовних вимог, в межах заявлених позовних вимог та підстав для їх задоволення, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, позивачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- сукупністю досліджених судом доказів на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність прийняття оскаржуваного рішення, прийняття його відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже підстав для визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (справа № 152/19) – немає, відповідно немає підстав для задоволення позову повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (місцезнаходження: вул. Жуковського, 23, кв. 1,1-А, м. Одеса, 65045; ідентифікаційний код юридичної особи: 23861029) в особі Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи: ОСОБА_2 (адреса місця роботи: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14 травня 2019 року про порушення дисциплінарної справи (справа № 152/19) – відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 22 червня 2020 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.