Рішення № 89997426, 18.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3090/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині незарахування до трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 02.10.1989 по 31.12.1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02.01.1991 по 03.05.1993 у МП «Майстер»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 02.10.1989 по 31.12.1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02.01.1991 по 03.05.1993 у МП «Майстер»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію з урахуванням періоду роботи з 02.10.1989 по 31.12.1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02.01.1991 по 03.05.1993 у МП «Майстер»;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ненараховану та невиплачену пенсію за період з 11.12.2011 року до моменту ухвалення рішення;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2100 (дві тисячі сто) гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно не зарахував йому до його трудового стажу періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер». Вказує, що неодноразово звертався до відповідача з відповідними заявами про зарахування стажу та перерахунок пенсії, однак йому було відмовлено через те, що записи у трудовій книжці за вказані періоди роботи вчинені неправильно, а тому мають бути підтверджені відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Зазначає, що, зважаючи на норми пункту 3 вказаного Порядку отримав від ПрАТ Науково-виробниче об`єднання «ТЕРМОПРИЛАД» ім. В. Лаха, де зберігається його трудова справа та який є правонаступником Виробничого кооперативу «Оснастка» та ВП «Майстер» довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, у якій вказана заробітна плата за період з жовтня 1989 року по квітень 1993 року, що охоплює спірні періоди. Стверджує, що копію вказаної довідки долучив до заяви про перерахунок та нарахування неотриманої пенсії, яку подав до відповідача 12 березня 2020 року, проте знову отримав відмову.

Бездіяльність відповідача щодо не зарахування до трудового стажу періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» позивач вважає протиправною, оскільки така, на його думку, порушує його право на пенсійне забезпечення, а також принцип непорушності права власності, який закріплений у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Верховною Радою України 17 липня 1997 року.

Також позивач зазначає, що попередній орієнтований розрахунок витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 2100,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповіді на відзив позивач додатково зазначає про те, що надав відповідачу уточнюючі документи, які підтверджують наявний у нього трудовий стаж, а саме довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ПрАТ Науково-виробниче об`єднання «ТЕРМОПРИЛАД» ім. В. Лаха, проте вказані документи були проігноровані відповідачем.

Щодо тверджень відповідача про те, що ним не надані уточнюючі довідки із Виробничого кооперативу «Оснастка» та МП «Майстер» позивач наголошує, що надати їх неможливо, оскільки зазначені установи ліквідовані.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2100,00 грн. позивач зазначає, що докази їх понесення будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до вимог частини сьомої статті 139 КАС України.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди його роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер», проте зазначені записи про прийняття та звільнення з роботи у графі 4 не містять номери наказів (розпоряджень), чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідно до якої усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Відтак, періоди роботи позивача з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» можуть бути зараховані до страхового стажу позивача за умови їх підтвердження відповідними уточнюючими документами про періоди роботи з посиланнями на дати номерів наказів про прийняття та звільнення.

Зазначає, що позивачем не було надано уточнюючих довідок із Виробничого кооперативу «Оснастка» та МП «Майстер».

Відповідач вважає, що надана позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана ПрАТ Науково-виробниче об`єднання «ТЕРМОПРИЛАД» ім. В. Лаха не може бути врахована, оскільки позивач на вказаному підприємстві не працював. Крім того, зауважує, що відсутні докази того, що ПрАТ Науково-виробниче об`єднання «ТЕРМОПРИЛАД» є правонаступником Виробничого кооперативу «Оснастка» та МП «Майстер».

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2100,00 грн. відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного документа, яким було б підтверджено правомірність та обґрунтованість зазначеної позовної вимоги.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 20 травня 2020 року в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 20 травня 2020 року в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою судді від 20 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі залишено без руху.

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року розгляд справи продовжено.

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача від 13 травня 2020 року про залишення позову без розгляду відмовлено. Клопотання позивача від 05 червня 2020 року про поновлення строку на звернення до адміністративного суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено його.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

З 11 грудня 2011 року позивачу призначена пенсія по інвалідності (друга група) внаслідок загального захворювання (а.с.6).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України від 20 вересня 2018 року № 3675/121/К-20/07.05-06 (а.с.12-13) позивача на його заяву від 06 вересня 2018 року щодо зарахування до стажу періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» повідомлено про те, що у його трудовій книжці містяться записи про періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер», однак у зазначених записах про прийняття і звільнення у графі 4 номери наказів (розпоряджень) відсутні. Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Враховуючи викладене, періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» можуть бути зараховані до трудового стажу за умови надання відповідних уточнюючих документів про періоди роботи з посиланнями на дати та номери наказів про прийняття та звільнення.

12 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок та нарахування неотриманої пенсії (а.с.15-16), у якій просив: здійснити перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер»; виплачувати пенсію на рахунок № НОМЕР_2 у банку ПАТ «Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»; нарахувати та виплатити недоотриману пенсію за період з 11 грудня 2011 року і до моменту прийняття цієї заяви до розгляду. До заяви долучив довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 07/102 від 11 березня 2020 року, видану Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче об`єднання «ТЕРМОПРИЛАД» ім. В. Лаха (а.с.17).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 квітня 2020 року № 1933-2327/К-02/8-1300/20 (а.с.18-19) позивача на його заяву від 12 березня 2020 року повторно повідомлено про те, що періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» можуть бути зараховані до його страхового стажу за умови надання відповідних уточнюючих документів про періоди роботи з посиланнями на дати та номери наказів про прийняття та звільнення. Крім того, у вказаному листі відповідач просив з метою скерування запитів для підтвердження зазначених періодів роботи повідомити Галицькому відділу обслуговування громадян в м. Львові (сервісний центр) адреси Виробничого кооперативу «Оснастка» та МП «Майстер».

Вважаючи бездіяльність відповідача що незарахування до трудового стажу періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер», позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для зарахування до трудового стажу позивача періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом першим частини четвертої цієї ж статті визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, до страхового стажу має бути зарахований період трудової діяльності особи протягом якого вона підлягала загальнообов`язковому держаному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, оскільки спірні періоди трудової діяльності, які позивач просить зарахувати до трудового стажу існували до набрання чинності Законом № 1058-IV, то такі періоди мають зараховуватися в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ), який був чинним на той момент.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За правилами частини першої статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом першим Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі – Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту другого Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж особи є трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

З наявної у матеріалах копії трудової книжки позивача (а.с.8-10) суд встановив наступне:

- з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року ОСОБА_1 працював у Виробничому кооперативі «Оснастка» на посаді слюсаря-інструментальника шостого розряду. Про даний період роботи свідчать записи у трудовій книжці № 15 та № 16.

- з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року ОСОБА_1 працював у МП «Майстер» на посаді слюсаря-інструментальника шостого розряду. Про даний період роботи свідчать записи у трудовій книжці № 17 та № 18.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні до трудового стажу вищевказаних періодів роботи, відповідач посилається на те, що у його трудовій книжці містяться записи про періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер», однак у зазначених записах про прийняття і звільнення у графі 4 номери наказів (розпоряджень) відсутні, а тому вищевказані періоди роботи можуть бути зараховані до трудового стажу за умови надання відповідних уточнюючих документів про періоди роботи з посиланнями на дати та номери наказів про прийняття та звільнення.

З цього приводу слід звернути увагу відповідача на те, що як уже зазначалося судом вище, лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

Натомість, у даній справі в трудовій книжці позивача наявні записи про спірні періоди роботи та з таких записів чітко видно, що позивач з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року працював у Виробничому кооперативі «Оснастка» на посаді слюсаря-інструментальника шостого розряду, а з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» на посаді слюсаря-інструментальника шостого розряду.

Жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Разом з тим, суд враховує покликання відповідача на те, що у трудовій книжці позивача наявні окремі недоліки, а саме в записах про прийняття і звільнення за спірні періоди роботи, у графі 4 відсутні номери наказів (розпоряджень), що не відповідає пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 згідно з яким усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Однак, з цього приводу суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 159/4315/16-а недоліки при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для відмови особі у зарахуванні страхового стажу та витребування інших підтверджуючих документів чи показів свідків, якщо наявні у ній записи підтверджують її стаж на відповідній посаді.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 826/9781/18 формальні неточності у документах (в даному випадку у трудовій книжці позивача), за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки наявні у трудовій книжці позивача записи за спірні періоди роботи, а саме з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» повністю підтверджують його трудовий стаж на відповідній посаді, а недоліки при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для відмови особі у зарахуванні страхового стажу та витребування інших підтверджуючих документів чи показів свідків, якщо наявні у ній записи підтверджують її стаж на відповідній посаді, ці періоди мають бути зараховані відповідачем до трудового стажу позивача.

За таких обставин бездіяльність відповідача щодо незарахування до трудового стажу позивача періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» є протиправною, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом четвертим частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо незарахування до трудового стажу позивача періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер», слід зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивача періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер».

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням періоду роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» та стягнути з відповідача на користь позивача ненараховану та невиплачену пенсію за період з 11 грудня 2011 року до моменту ухвалення рішення суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо строку, з якого слід зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи 12 березня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок та нарахування неотриманої пенсії. Отримавши відмову в такому перерахунку та нарахуванні, позивач не погодився з мотивами цієї відмови та, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з позовною заявою за їх захистом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням періоду роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» та стягнути з відповідача на користь позивача ненараховану та невиплачену пенсію за період з 11 грудня 2011 року до моменту ухвалення рішення слід задоволити частково у спосіб: зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 12 березня 2020 року з урахуванням періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт перший частини третьої статті 132 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак, його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2100 (дві тисячі сто) гривень суд зазначає, що позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували їх понесення, а тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до трудового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12 березня 2020 року з урахуванням періодів роботи з 02 жовтня 1989 року по 31 грудня 1990 року у Виробничому кооперативі «Оснастка» та з 02 січня 1991 року по 03 травня 1993 року у МП «Майстер» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 23 червня 2020 року.

Суддя Клименко О.М.