Ухвала суду № 89997344, 23.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4721/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, ознайомившись з позовною заявою Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Червоноградського управління Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Червоноградського управління Головного управління ДФС у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Червоноградського відділення ГУ ДФС у Львівській області щодо невірного визначення періоду застосування штрафних санкцій та нарахування пені;

- скасувати рішення заступника начальника Червоноградського управління ГУ ДФС у Львівській області № 0067345313 від 14.08.2019 про застосування штрафу у розмірі 344 135, 32 грн та нарахування пені в сумі 546 335, 00 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб?єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору, яка становить 1. 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб?єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору, яка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2102, 00 грн.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як слідує із змісту позовних вимог, позивач заявляє вимогу немайнового характеру про визнання протиправними дій та вимогу майнового характеру про скасування рішення на загальну суму 890470, 41 грн.

Таким чином, ціна позову становить 890470, 41 грн, а судовий збір за подання такого позову становитиме 13357, 06 грн (890470, 41 грн. * 1, 5% = 13357, 06 грн – належить сплатити судового збору) за вимогу майнового характеру та 2102, 00 грн за вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу за подання вищевказаного позову до Львівського окружного адміністративного суду належить сплатити 15459, 06 грн судового збору за платіжними реквізитами: одержувач - УК у Залізничному районі м. Львова ; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування позивача та відповідача).

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При даних спірних правовідносинах щодо строку звернення до адміністративного суду слід застосовувати положення частини 1 статті 122 КАС України, яка містить положення про встановлення такого строку як нормами КАС України, так і іншими законами.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Оскільки, спірні правовідносини стосуються сплати єдиного внеску, норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в даному випадку є спеціальними порівняно з нормами КАС України, які стосовно спірних правовідносин є загальними.

Якщо б норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містили положень щодо строку оскарження в судовому порядку, які складають «протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги», до спірних правовідносин повинні були застосовуватися норми КАС України в частині строку звернення до адміністративного суду.

Однак, з урахуванням наявності абзацу дев`ятого частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який містить положення щодо строку судового оскарження, відповідно до змісту частини 1 статті 122 КАС України до спірних правовідносин повинні застосовуватися саме положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» як спеціального закону.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0067345313 від 14.08.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке позивач отримав 21.08.2020, про що вказує у позові.

В той же час, даний адміністративний позов надійшов до суду лише 18.06.2020, тобто зі спливом десятиденного строку, що визначений статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже позивач звернувся із пропущеним строком звернення до адміністративного суду та не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме: шляхом долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

5. Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Р.М. Брильовський