Рішення № 89997299, 24.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2115/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також – позивач), в інтересах якого звернувся представник позивача Солодкий Володимир Іванович (далі також – представник позивача) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі також – відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.05.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 13.12.1995 по 31.03.2002 та 09 місяців пільгового стажу за період роботи з 06.04.1994 по 12.12.1995, та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.03.2020, зарахувавши до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: періоду роботи з 13.12.1995 по 31.03.2002 респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України; за періоду роботи з 06.04.1994 по 12.12.1995 набирачем проб у шахті у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він має більше 46 років страхового стажу з яких, у період з 06.04.1994 працює спочатку набирачем проб у шахті, з 13.12.1995 - респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України, тобто більше 26 років.

ОСОБА_1 був зайнятий повний робочий день на підземних гірничих роботах(включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) більше 25 років, тому він

вважає, що має право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі абз.1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30.03.2020 позивач звернувся із заявою до УПФУ в Попаснянському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі необхідні для цього документи.

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 15.05.2020 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи, а саме 25 років цього стажу.

У рішенні про відмову у призначенні пенсії позивачу зазначено, що був визнаний його страховий стаж роботи 46 років 04 місяця 13 днів, в тому числі відпрацьований страховий стаж строком 29 років 05 місяців 13 днів, з яких підземний пільговий стаж визнаний тільки строком 17 років 11 місяців 22 дні. До стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зараховані періоди роботи респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби: з 01.04.2002 по 30.11.2014 згідно даних трудової книжки та даних по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 ; з 01.12.2014 по 30.03.2020 на підставі довідок №57 від 25.03.2020 та №82 від 07.05.2020

Щодо періоду з 06.04.1994 по 31.03.2002 роботи ОСОБА_1 у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби вказано, що однією з основних умов зарахування відповідного пільгового стажу є зайнятість на цих роботах повний робочий день, а у трудовій книжки ОСОБА_1 відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею. Тому періоди пільгової роботи повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, відповідно до п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у них» затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.199, але ОСОБА_1 таких довідок за період з 06.04.1994 по 31.03.2002 не надав. Також за цей період відсутня інформація про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 .

Зарахувати періоди роботи з 06.04.1994 по 31.03.2002 на підставі додатково наданої ОСОБА_2 довідки №83 від 07.05.2020 про підтвердження наявного підземного трудового стажу, виданої другим воєнізованим гірничорятувальним загоном, також не має підстав, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у них» затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, а лише констатує відомості, зазначені в трудовій книжки.

Тому період роботи ОСОБА_1 : з 06.04.1994 по 12.12.1995 набивачем проб у шахті; з 13.12.1995 31.03.2002 – респіраторником, тобто всього 07 років 11 місяців 24 дня, був зарахований до загального страхового стажу та не був зарахований до пільгового стажу роботи за відсутністю довідок уточнюючих пільговий стає роботи за цей період та інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1

У рішенні УПФУ в Попаснянському районі від 15.05.2020 також зазначено, що ОСОБА_1 вже 24.04.2019 звертався за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, але йому було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме 25 років. 08.08.2019 до УПФУ надійшло рішення Луганського окружного адміністративного суду, згідно якого у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення УПФУ в Попаснянському районі, зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено повністю.

Представник позивача вважає, що рішення відповідача від 15.05.2020 щодо не зарахування ОСОБА_1 частки пільгового стажу за період роботи з 06.04.1994 по 31.03.2002 та відмові в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправним.

24.04.2019 ОСОБА_1 звертався до УПФУ в Попаснянському районі за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах. 03.05.2019 позивачу відмовлено у призначені пенсії, з посилання на те, що у нього відсутній необхідний пільговий стаж роботи. При цьому також не був зарахованій до пільгового стажу роботи період його роботи з 06.04.1994 по 31.03.2002, тому що ним не було надано до УПФУ в Попаснянському районі довідок уточнюючих пільговий стаж роботи за цей період, які на той час ОСОБА_1 не міг отримати та надати. А також за відсутністю інформації про спецстаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 .

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 по справі №360/2794/19 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволені позовних вимог.

На думку представника позивача, основною вимогою, на яку сказав суд у своєму рішенні, є необхідність надати для підтвердження спеціального трудового стажу за Списком №202 уточнюючої довідки.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 вдалося отримати уточнюючу довідку, яка уточнює характер його роботи за період з 06.04.1994 по 30.11.2014, відповідно до якої цей період ОСОБА_1 працював повний робочий день у особливо шкідливих умовах. Також ним додатково був доопрацьований стаж роботи, який відноситься до стажу що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, ним були додатково отримані довідка про підтвердження наявного підземного трудового стажу за період з 06.04.1994 по 31.03.2002, а також документи, якими підтверджується, що шахти, які обслуговують працівники другого воєнізованого гірничорятувального загону небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом.

Тобто, були усунені обставини, на підставі яких, суд відмовив ОСОБА_1 у задоволені позову при оскаржені ним рішення УПФУ в Попаснянсьому районі, прийнятого 03.05.2019.

Саме це і стало підставами для нового звернення ОСОБА_1 30.03.2020 за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке (арк. спр. 67-69).

30.03.2020 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою щодо призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.04.2019 ОСОБА_1 вже звертався до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку було розглянуто та 03.05.2019 прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме: 25 років.

08.08.2019 на адресу управління надійшло рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі №360/2794/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

До заяви ОСОБА_1 додав документи: трудову книжку БТ- НОМЕР_1 , довідки підтверджуючі пільговий стаж роботи, військовий квіток УН №0595043, диплом Первомайського середнього професійно-технічного училища №39.

За розрахунком УПФУ в Попаснянському районі позивач на час звернення має страховий стаж роботи 46 років 4 місяці 13 днів, в тому числі відпрацьований страховий стаж становить 29 років 5 місяців 13 днів, в тому числі підземний стаж на пільгових умовах за списком №1, який дає право на пенсію згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 17 років 11 місяців 22 дні.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.

Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня .

Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці. У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

До підземного пільгового стажу за списком №1 зараховано періоди роботи з 01.12.2014 по 30.03.2020 у другому воєнізованому гірничорятувальному загоні за виключенням перебування у відпустці без збереження заробітної плати згідно довідок №57 від 25.03.2020 року та № 82 від 07.05.2020, виданих другим воєнізованим гірничорятувальним загоном.

Згідно записів трудової книжки БТ-ІІ №5252170 від 01.07.1991 року позивач працював з 06.04.1994 по 12.12.1995 набирачем проб у шахті, з 13.12.1995 по теперішній час у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні респіраторником з повним робочим днем під землею.

Періоди пільгової роботи повинні бути підтверджені уточнюючими довідками, оскільки в трудовій книжці відсутня інформація про постійну фактичну зайнятість під землею.

До 01.12.2014 другий воєнізований гірничорятувальний загін розміщувався на тимчасово окупованій території України, з 01.12.2014розміщується в м. Лисичанську Луганської області (довідка №54 від 24.04.2019).

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній республіці Крим спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Місто Кадіївка Луганської області (територіальне місце розташування другого воєнізованого гірничорятувального загону) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань (Закон України від 16.09.2014 №1680-VІІ) «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»).

Відповідно до статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь — які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь — який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи в шкідливих умовах буде можливим лише після проведення зазначеної території під контроль органів державної влади України.

Період роботи з 01.04.2002 по 30.11.2014 у другому воєнізованому гірничорятувальному загоні зараховано до підземного пільгового стажу за списком №1 згідно даних трудової книжки та даних по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу.

12.05.2020 додатково до заяви від 30.03.2020 ОСОБА_1 надав довідку №83 від 07.05.2020 про підтвердження наявного підземного трудового стажу видану другим воєнізованим гірничорятувальним загоном, згідно якої період роботи з 06.04.1994 по 31.03.2002 зарахувати до пільгового підземного стажу за списком №1 немає підстав, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою КМУ від 12.08.1993 №637, та лише констатує відомості, зазначені в трудовій книжці, що вже розглядались раніше.

Саме тому, період роботи з 06.04.1994 по 31.03.2002 зараховано управлінням до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу за списком №1 через відсутність пільгових довідок та інформації про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу.

На підставі вищеозначеного та через відсутність 25 років необхідного пільгового стажу роботи управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 15.05.2020 було прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.05.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Територіальні управління фонду, в тому числі і управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та Кабінету Міністрів України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, іншими актами законодавства України.

На дату звернення до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 не мав необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, а саме 25 років, тому рішення управління від 15.05.2020 про відмову в призначенні йому такої пенсії — цілком правомірне.

Щодо зобов`язання управління зарахувати до пільгового стажу позивача періодів роботи з 13.12.1995 по 31.03.2002, з 06.04.1994 по 12.12.1995 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу зазначає, що з практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. До його повноважень належить питання зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій, у тому числі і на пільгових умовах на підставі документів, встановлених законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058- IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Щодо вимоги позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір просимо врахувати що, відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовується на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Згідно з частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

З огляду на вищенаведене, УПФУ в Попаснянському районі вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (арк. спр. 65, 92).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою від 01.06.2020 справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справа призначена на 24.06.2020 (арк. спр. 58-60).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі № 360/2794/19 у задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю (арк. спр. 51-57).

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 30.03.2020, зареєстрованою за № 992, про призначення йому пенсії за віком, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні (арк. спр. 16, 17-27, 78-86).

12.05.2020 додатково до заяви від 30.03.2020 ОСОБА_1 надав: довідку №530 від 25.10.2019 про підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 06.04.1994 по 01.12.2014; копію наказу №72 від 10.07.1995 про проведення атестації робочого місця; копію листа департаменту соціального захисту населення від 16.01.2004; копію наказу №86 від 09.06.2000 про проведення атестації робочого місця; копію листа департаменту соціального захисту населення від 05.07.2000; копію наказу №71 від 03.06.2005 про проведення атестації робочого місця; копію листа департаменту соціального захисту населення від 13.06.2005; копію наказу №122 від 03.06.2010 про проведення атестації робочого місця; копію листа департаменту соціального захисту населення від 30.06.2010 (арк. спр. 28-37).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком станом на 15.05.2020 складає 29 років 5 місяців 13 днів, а пільговий стаж роботи за списком № 1 складає 17 років 11 місяців 22 днів (арк. спр. 71, 72).

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 15.05.2020 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком па пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 25 років, та зазначено, що періоди роботи з 06.04.1994 по 31.03.2002 зараховані до страхового стажу та не зараховані до пільгового стажу за списком №1 в зв`язку з відсутністю пільгових довідок та інформації про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу (арк. спр. 47-48).

У трудовій книжці БТ-ІІ №5252170 від 01.07.1991 на ім`я ОСОБА_1 , зазначено, що позивач працював з 06.04.1994 по 12.12.1995 набирачем проб у шахті, з 13.12.1995 по по 31.03.2002 респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України (арк. спр. 12-14, 80 зворт. бік-81).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз`яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).

Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про роботу позивача з 06.04.1994 по 12.12.1995 набирачем проб у шахті у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України та з 13.12.1995 по 31.03.2002 респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Стосовно довідки №530 від 25.10.2019 про підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 06.04.1994 по 01.12.2014; копії наказу №72 від 10.07.1995 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 16.01.2004; копії наказу №86 від 09.06.2000 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 05.07.2000; копії наказу №71 від 03.06.2005 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 13.06.2005; копії наказу №122 від 03.06.2010 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 30.06.2010 (арк. спр. 28-37), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-1, визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».

Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область під пунктом 6 зазначено м. Кадіївка (Стаханівська міська рада).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р) затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включене м. Кадіївка.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів». Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини» ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною другою та частиною третьою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідки №530 від 25.10.2019 про підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні за період з 06.04.1994 по 01.12.2014; копії наказу №72 від 10.07.1995 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 16.01.2004; копії наказу №86 від 09.06.2000 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 05.07.2000; копії наказу №71 від 03.06.2005 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 13.06.2005; копії наказу №122 від 03.06.2010 про проведення атестації робочого місця; копії листа департаменту соціального захисту населення від 30.06.2010, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Кадіївка, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації його права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням до його пільгового стажу періодів роботи: 06.04.1994 по 12.12.1995 набирачем проб у шахті у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України та з 13.12.1995 по 31.03.2002 респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України.

Як наслідок, в наявності підстави для визнання протиправним та скасування судом рішення відповідача від 15.05.2020 б/№ про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень .

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зазначені норми процесуального законодавства спростовують позицію відповідача стосовно того, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії, а також у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, тобто дискреційними.

Суд не втручається до таких повноважень і не підміняє собою територіальний орган Пенсійного фонду, оскільки на підставі норм КАС України перевіряє законність вчинення дії пенсійним органом стосовно розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах.

Позиція відповідача стосовно вимоги позивача стягнути за рахунок асигнувань УПФУ в Попаснянському районі сплаченого позивачем судового збору та відсутність, на його думку, правових підстав для такого стягнення з урахуванням положень частин першої та другої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є хибною з огляду на таке.

Судовий збір є видом судових витрат, питання розподілу якого врегульовано главою 8 Кодексу адміністративного судочинства України та нормами Закону України «Про судовий збір». Питання стягнення судового збору не є позовними вимогами, а в обов`язковому порядку вирішується судом при вирішенні справи по суті.

Як наслідок, посилання відповідача на положення статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при вирішенні питання про розподіл судового збору є безпідставним.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.05.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.03.2020, зарахувавши до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: періоду роботи з 13.12.1995 по 31.03.2002 респіраторником у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України; за періоду роботи з 06.04.1994 по 12.12.1995 набирачем проб у шахті у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця