Ухвала суду № 89997253, 24.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/876/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606)прозобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2018 року №Ф-3053-25-у, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15 141,55 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 року №Ф-3053-25, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 14 437,55 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.02.2020 року №0033505207 про застосування до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з обліку як платника єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606) в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2018 року №Ф-3053-25-у, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15 141,55 грн. та від 02.07.2019 року №Ф-3053-25, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 14 437,55 грн., а також, рішення від 27.02.2020 року №0033505207 про застосування до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 року апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.101-102).

Матеріали справи надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду 18.06.2020 року.

Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.05.2020 року зазначив підставою скасування порушення процесуальних норм а саме те, що суд першої інстанції не врахував норми ст.123 КАС України, не залишив позов без руху та не надав можливості вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Перевіривши матеріали позовної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 вказаного Закону).

Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Суд звертає увагу позивача на те, що положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.

Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 спеціального Закону свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді.

Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Таким чином, платник ЄСВ має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тобто в межах 10 денного строку.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 480/106/19 (провадження № К/9901/16500/19).

Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними та скасувати вимоги від 26.12.2018 року №Ф-3053-25-у та від 02.07.2019 року №Ф-3053-25.

У прохальній частині позовних вимог позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування пропуску строку звернення до адміністративного осуду позивач зазначає, що 26.12.2018 року ГУ ДФС у Кіровоградській області сформовано відносно ОСОБА_1 вимогу за формою №ф-3053-25-у про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15 141,55 грн.

Внаслідок цього, 03.05.2019 року Державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за реєстраційним номером №59009568.

У травні 2019 року, під час спроби відчуження власного майна позивачу стало відомо про наявність заборгованості зі сплати ЄСВ, наявність виконавчого провадження та про включення його до реєстру боржників.

Сума заборгованості у розмірі 16 888,70 грн. погашена 31.05.2019 року відповідно до квитанції №0.0.1369493039.1.

В подальшому, ГУ ДФС у Кіровоградській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3053-25 від 02.07.2019 року зі сплати ЄСВ в сумі 14 437,55.

Позивач отримавши вказану вимогу зазначає, що не маючи досвіду та достатніх знань, вивчивши отриманий документ, не надав йому значення, та припустив, що це та сама вимога, за яку ним вже було погашено заборгованість до Подільського ВДВС, оскільки вимога від 02.07.2019 року мала той самий реєстраційний номер - Ф -3053-25 .

27.02.2020 року ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено рішення №0033505207 яким позивачу нараховано суму штрафу у розмірі 2 620,51 грн., за період з 23.04.2014 року до 30.08.2019 року та нараховано пеню у розмірі 19 834,06 грн., що в сумі становить 22 454,57 грн.

Як зазначає сам позивач, вказане рішення ним отримано 27.02.2020 року.

До суду про скасування вказаних вимог позивач звернувся лише 18.03.2020 року, тобто з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

В матеріалах справи містяться заяви від 08.04.2019 року про оскарження вимоги про сплату недоїмки до контролюючого органу (а.с.6-7).

Листом від 26.04.2019 року Голованівське управління ГУ ДФС у Кіровоградській області позивачці надано відповідь щодо розгляду заяви про оскарження вимоги (а.с.9-10).

Крім того, позивачкою до контролюючого органу подавалась скарга від 21.05.2019 року на дії посадових осіб Голованівського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області (а.с.11-13).

Рішенням ДФС України від 24.06.2019 року скаргу від 21.05.2019 року залишено без розгляду (а.с.14-15).

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До позовної заяви не додано окремого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Разом з тим суд зауважує, що під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України", Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, Верховний Суд України у своїй постанові від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16 зазначив, що позивач у справі повинен довести факт того, що він не міг дізнатись про порушення свої прав раніше.

Таким чином, умовою для поновлення строку звернення до суду особи є наявність доведеного факту неможливості такої особи дізнатись про порушення своїх прав та інтересів.

Згідно з ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2018 року №Ф-3053-25-у, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15 141,55 грн. та від 02.07.2019 року №Ф-3053-25, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 14 437,55 грн. слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду пояснень та відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2018 року №Ф-3053-25-у та від 02.07.2019 року №Ф-3053-25.

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2018 року №Ф-3053-25-у та від 02.07.2019 року №Ф-3053-25 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук