Ухвала суду № 89996319, 23.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 червня 2020 р. Справа № 120/2341/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Військової частини А3091 (код ЄДРПОУ: 24981238, адреса: вул. Червона гора, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13302)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А3091 (код ЄДРПОУ: 24981238, адреса: вул. Червона гора, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13302) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю Військової частини А3091 щодо не проведення нарахування та виплати йому грошової компенсації за невикористані у період з 2015 року по 2018 рік календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.06.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. У даній заяві представник позивача зазначає, що відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Статтею 117 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, оскільки відповідачем протиправно не проведено остаточного розрахунку при звільненні позивача з військової служби, представник позивача просить викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3091 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день його звільнення з військової служби у запас Збройних Сил України;

- зобов`язати Військову частину А3091 нарахувати на виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 року по 2018 року, виходячи із розміру грошового забезпечення станом на день звільнення його з військової служби у запас Збройних Сил України;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А3091 щодо не проведення 06.07.2018 року остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України;

- зобов`язати Військову частину А3091 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.07.2018 року по дату ухвалення судового рішення у справі з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Вирішуючи питання про прийняття даної заяви до розгляду, суд враховує наступне.

Частиною першою статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 7 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Таким чином, враховуючи право позивача визначене наведеною нормою, а також дотримання порядку подання відповідної заяви, суд вважає за можливе прийняти заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Керуючись статтями 47, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для подання відзиву на заяву про збільшення розміру позовних вимог з дотриманням положень статті 162 КАС України.

Повідомити відповідача, що відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, у випадку неможливості виконання процесуального обов`язку щодо подання заяв по суті справи у строк встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Чернюк Алла Юріївна