Ухвала суду № 89993374, 16.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8888/20

Провадження по справі № 1-кс/522/8619/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., за участю прокурора – Сівак М.В., особи, яка подала скаргу – адвоката Стоянова К.С., розглянувши у судовому засіданні скаргу захисника Бондара ОСОБА_1 .,- адвоката Стоянова К.С. на рішення прокурора від 25.05.2020р.,-

В С Т А Н О В И В:

Захисник ОСОБА_2 ,– адвокат Стоянов К.С. звернувся до Приморського районного суду міста Одеси із скаргою в порядку ст. 303 КПК України в якій просить скасувати постанову прокурора від 25.05.2020р. та зобов`язати прокурора у передбаченому законом порядку виконати слідчі дії зазначені у клопотанні.

В судовому засіданні захисник Стоянов К.С. підтримав скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з наступних підстав.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018160000000245 від 14.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені здійснюється прокуратурою Одеської області.

21.05.2020р. адвокатом Стояновим К.С. до прокурора надано клопотання в порядку ст. 220 КПК України щодо проведення слідчих та процесуальних дій в рамках досудового провадження № 12018160000000245, а саме: щодо встановлення або спростування факту переміщення нафтопродуктів з приховуванням від митного контролю чи поза часом здійснення митного контролю, в порядку передбаченому ст. ст. 458-467 та 488-494 МК України, у співучасті у яких, підозрюється ОСОБА_2 .

Необхідність в проведенні зазначених слідчих та процесуальних дій, на думку адвоката, виявилась в тому, що матеріали кримінального провадження № 12018160000000245 не містять відомостей про виявлення фактів контрабанди нафтопродуктів як таких порушення митних правил, протоколи про порушення митних правил не складено, відомості щодо фактів контрабанди - злочину за ознаками ст. 201 КК України до ЄРДР не внесено.

Так, виходячи з тексту підозри, слідство посилається на факти контрабанди, які вважає слідство і процесуальні керівники, призвели до ненадходження митних платежів, однак які жодним чином не встановлені і не встановлюються, а клопотання сторони захисту з цього приводу ігноруються.

Таким чином, з яких відомостей чи фактичних даних прокурор дійшов висновку про наявність фактів порушення митних правил чи переміщення нафтопродуктів на митну територію України контрабандним шляхом не зрозуміло, зазначені факти прокурором і слідством не доведено.

Тобто, в матеріалах кримінального провадження №12018160000000245 від 14.03.2018р., відсутнє будь яке посилання па предикатиий злочин, контрабанду, і як слідство так і процесуальні керівники факти контрабанди не встановили і не встановлюють.

Відомості про встановлення зазначених фактів, а саме відомості щодо наявності у матеріалах протоколів про порушення митних правил які б були складені, порушені, справи за фактами переміщення товарів-нафтопродуктів з приховуванням або поза часом здійснення митного контролю, відсутні.

Враховуючи те, що зміни внесені до диспозиції ст. 201 КК України у 2011 році, особи які причетні до дій пов`язаних з переміщення товарів (вчинення товарної контрабанди) з приховуванням від митного контролю або поза часом його здійснення, можуть бути притягнуті виключно до адміністративної відповідальності за порушення митних правил і у відношенні таких осіб, якщо факт контрабанди дійсно має місце і доведений, в порядку передбаченому ст. ст. 458-467 та 488-494 МК України складаються протоколи про ПМП.

Згідно до положень ст. 494 МК України про кожний факт виявлення порушення митних правил, контрабанди як у даному випадку, невідкладно складається адміністративний протокол про ПМП.

Однак, у кримінальному провадженні №12018160000000245 від 14.03.2018р., протоколи про порушення митних, тобто достовірні відомості про встановлення фактів вчинення, в даному випадку предикатного злочину, контрабанди, не фіксуватись, не встановлювались, не вивчались та відповідно проігноровані.

Положеннями ст. 494 МК України про кожний факт виявлення порушення митних правил, контрабанди як у даному випадку, невідкладно складається адміністративний протокол про ПМП.

Однак, у даному випадку, у кримінальній справ протоколи про порушення митних, тобто достовірні відомості про встановлення фактів вчинення, в даному випадку предикатного злочину, контрабанди, не фіксувались, не встановлювались, не вивчались та відповідно проігноровані

Проте, 25.05.2020р. прокурором винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 ,- адвоката Стоянова К.С. посилаючись на висновки комісійної судової економічної експертизи, якою встановлено, як вважає слідчий, збитки.

Адвокат Стоянов К.С. вважає, що рішення про відмову у задоволені клопотання адвоката від 21.05.2020р. є необґрунтоване та незаконне, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Так, як зазначив адвокат Стоянов К.С., предметом його клопотання, було необхідність з`ясувати та вивчення факту вчинення предикатного злочину - суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало іншим злочинам у яких підозрюється ОСОБА_2 , а до чого тут висновки експертизи, згідно до яких, як вважає прокурор, можливо, встановлені збитки, не зрозуміло.

Адвокат Стоянов К.С. вважає, що рішення про відмову у задоволені клопотання адвоката від 21.05.2020р. є необґрунтоване та незаконне, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Прокурор в судовому засіданні просив суд повернути скаргу захисника Бондара В.Я.,- адвоката Стоянова К.С. заявнику, у зв`язку з порушенням підсудності.

Заслухавши адвоката Стоянова К.С., прокурора, письмові заперечення прокурора та дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України висловив низку правових позицій щодо забезпечення права особи на судовий захист в тому числі стосовно здійснення судового контролю.

Так у своєму рішенні від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 суд зазначив, що право на судовий захист належить до основних невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини), а недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади (абзац шостий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

Згідно із частиною 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд к кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора главою 26 розділу ІІІ КПК України не визначено.

За урахуванням цього слід застосовувати аналогію закону на підставі ст. 7 КПК України і враховувати положення ч. 1 ст. 21 КПК України про те, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом , створеним на підставі закону.

Так у більшості випадків КПК України визначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції, якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч.2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КК України). Таким чином, зазначене право має застосовуватись й до розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, тобто слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування чи інших суб`єкт оскарження (прокурор) з урахуванням вимог територіальної та інстаційної підсудності.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №2018160000000245 від 14.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені здійснюється прокуратурою Одеської області, яка територіально знаходиться в Приморському районі м. Одеси. Адвокатом Стояновим К.С. оскаржується саме рішення прокурора – процесуального керівника у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора у тому числі рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

25.05.2020р. прокурором винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 ,- адвоката Стоянова К.С. від 21.05.2020р., наданого в порядку ст. 220 КПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Стоянов К.С. звернувся із клопотанням до Приморського районного суду м. Одеси.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті прокуратури Одеської області, установа, у якій працює прокурор, рішення якої оскаржується, розташована на вул. Пушкінська, 3 у м. Одесі. Вказана адреса згадується на офіційних бланках, документах, поштових повідомленнях установи, будівля за цією адресою офіційно закріплена за прокуратурою Одеської області, у ній розміщені робочі місця та службові кабінети працівників прокуратури Одеської області.

За таких обставин, враховуючи той факт, що прокуратура Одеської області, рішення посадової особи якої оскаржується, знаходиться в Приморському районі м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тобто в межах територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси, суд приходить до висновку про необхідність розгляду скарги захисника ОСОБА_2 ,- адвоката Стоянова К.С. слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси.

Зазначене також відповідає висновкам Одеського апеляційного суду, сформульованими у рішеннях від 25.02.2020р. №522/2019/20р. та від 22.01.2019р. №522/22521/18.

Крім того, відповідно до ст. 40 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений у тому числі: доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК України.

Проте, рішення від 25.05.2020р. про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 ,- адвоката Стоянова К.С. від 21.05.2020р., наданого в порядку ст. 220 КПК України, винесено особисто процесуальним керівником у кримінальному проваджені №2018160000000245 від 14.03.2018р. та не було направлено до органу досудового розслідування, СУ ГУНП в Одеській області, в провадження якого перебувають матеріали кримінального провадження, рішення якого можливо було б оскаржити слідчому судді Київського районного суду м. Одеси

Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Слідчий суддя перевіряючи обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови враховує наступні положення КПК України.

Так, згідно ст. 110 КПК України вбачається, що постанова про відмову у задоволенні клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень ст. 223 КПК України слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Як вбачається із оскаржуваної постанови прокурором не обґрунтовано прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання.

Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладено обов`язок здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а згідно ст. 92 даного кодексу обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Слідчий суддя відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, здійснює контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у разі надходження відповідної скарги перевіряє законність прийнятого рішення, за наслідками розгляду якої згідно вимог ст. 307 КПК України постановляє відповідну ухвалу.

Так, відповідно до змісту копії постанови прокурора від 25.05.2020р. про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій, вбачається, що в обґрунтування прийнятого рішення, прокурор посилався на ті обставини, що проведеною у цьому кримінальному провадженні комісійною судовою економічною експертизою встановлено збитки у розмірі 148412862, 31 грн., у тому числі: податок на додану вартість - 74234762, 18грн., акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України - 72847572, 45 грн., екологічний податок – 1330527,68 грн.

Ураховуючи викладене у задоволенні клопотання сторони захисту відмовлено.

Дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено, що в оскаржуваній постанові прокурором не викладено суть клопотання захисника підозрюваного та не надано відповіді на всі поставлені питання.

Зі змісту постанови прокурора можна зробити висновок, що захиснику підозрюваного надано відповідь щодо відсутності підстав для проведення зазначених слідчих та процесуальних дій. Натомість, прокурор таку відмову належним чином не мотивував. Прокурор у постанові, посилаючись на висновки експерта та відсутність підстав для задоволення вимог, викладених у клопотання адвоката Стоянова К.С., не зазначає, які саме підстави слугували для висновку прийнятого рішення, так як наявність в матеріалах кримінального провадження вказаної прокурором експертизи не свідчить про необхідність відмовити у задоволенні клопотання захисника.

На підставі викладеного, необґрунтовані доводи прокурора, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя, виходячи з положень ст. 36 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому, прокурору у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, так як він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Однак слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідство зобов`язане провести у даному кримінальному провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, висновки не повинні ґрунтувались на припущеннях, а мають випливати з достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів, які були зібрані під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови, невідповідність її вимогам ст. ст. 9, 91, 92, 93, 94, ч. 5 ст. 110 КПК України, що має наслідком її скасування.

За вказаних обставин скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Стоянова К.С., про зобов`язання прокурора зобов`язати провести необхідні, як на погляд адвоката Стоянова К.С., слідчі та процесуальні дії, зазначені у клопотанні до прокурора від 21.05.2020р., не можуть бути задоволені в повному обсязі, так як це буде втручанням в процесуальну самостійність прокурора.

Частково задовольняючи вимоги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Стоянова К.С., слідчий суддя вважає, що необхідно скасувати оскаржувану постанову прокурора та зобов`язати прокурора повторно розглянути клопотання адвоката Стоянова К.С. в даному кримінальному провадженні про проведення слідчих дій та про прийняте рішення повідомити захисника ОСОБА_2 ,– адвоката Стоянова К.С., в порядку та строки, визначені ст. 220 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 376 КПК України, слідчий суддя,- -

У Х В А Л И В :

Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 ,– адвоката Стоянова К.С.,- задовольнити частково.

Скасувати постанову прокурора від 25.05.2020р. про відмову у задоволенні клопотання від 21.05.2020р.

Зобов`язати відповідальних осіб прокуратури Одеської області повторно розглянути клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 ,– адвоката Стоянова К.С. від 21.05.2020 року, в кримінальному провадженні №12018160000000245 від 14.03.2018р., про проведення слідчих, процесуальних дій та про прийняте рішення повідомити заявника, в порядку та строки, визначені ст. 220 КПК України, обґрунтувавши свою позицію належним чином, відповідно до вимог КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси В.В. Іванов

Приморський районний суд міста Одеси

м. Одеса , вул. Балківська, 33; інд. 65029, тел. 753-18-53;

від 16.06.2020 року

С-07

Прокуратура Одеської області

м. Одеса, вул. Пушкінська, 3

Приморський районний суд міста Одеси направляє Вам ухвалу слідчого судді від 16.06.2020 року з розгляду скарги адвоката Стоянова К.С., діючого в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Одеської області, для відома та виконання.

Додаток:

- копія ухвали слідчого судді від 16.06.2020 року;

Слідчий суддя Приморського

районного суду м. Одеси: Іванов В.В.

16.06.2020