Рішення № 8999261, 12.04.2010, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 2-287/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Молокоєдовій К.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ПАТ КБ „ПриватБанк” просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GОН3GК01391024 від 19.05.2008 року в розмірі 59711,65 грн. (7754,76 (Доллар США) за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/54 від 11.02.2009 р.), звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № GОН3GК01391024 від 19.05.2008 року) ПАТ КБ „ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Горлівка; стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані зі звернення до суду, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № GОН3GК01391024 від 19.05.2008 року відповідач ОСОБА_2 19.05.2008 року отримала кредит у розмірі 8592,00 (Долларів США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.05.2021 року.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 12.02.2009 року має заборгованість - 7754,76 (Доллар США), яка складається з наступного: 7411,18 (Доллар США) - заборгованість за кредитом; 277,65 (Доллар США) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 51,24 (Доллар США) - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14,69 (Доллар США) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач і відповідач 19.05.2008 року уклали договір іпотеки № GОН3GК01391024 . Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України „Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ „Про іпотеку” та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Представник позивача ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” визнала частково, пояснивши, що дійсно має перед позивачем кредитну заборгованості, яку не може сплатити у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем. Просила не позбавляти її квартири, бо іншого житла в неї не має.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України – якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № GОН3GК01391024 від 19 травня 2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2, останній був наданий кредит у розмірі 8592,00 Доллар США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 травня 2021 року.

ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконала. Станом на 12 лютого 2009 року має заборгованість - 7754,76 Доллар США, у тому числі: 7411,18 Доллар США - заборгованість за кредитом; 277,65 Доллар США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 51,24 Доллар США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14,69 Доллар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

19 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ЗАТ КБ „ПриватБанк” (на теперішній час у зв’язку зі зміною найменування ПАТ КБ „ПриватБанк”) та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки № GОН3GК01391024 . Згідно умов якого ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2008 року (а.с. 11-12).

Згідно п.33.2 договору іпотеки за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов’язань іпотекодавця за кредитним договором від 19 квітня 2008 року № GОН3GК01391024, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Відповідно до п. 16.7.1 договору іпотеки квартири іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого - небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_2. Т.М. за кредитним договором № GОН3GК01391024 від 19 травня 2008 року, заборгованість відповідача станом на 12 лютого 2009 року становить 7754,76 Доллар США, у тому числі: 7411,18 Доллар США - заборгованість за кредитом; 277,65 Доллар США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 51,24 Доллар США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14,69 Доллар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тому суд вважає, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GОН3GК01391024 від 19 травня 2008 року в розмірі 59711 грн. 65 коп. (7754,76 долларів США за курсом 7,70 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/54 від 11.02.2009 року) – слід звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № GОН3GК01391024 від 19 травня 2008 року) ПАТ КБ „ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Тож позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” в цій частині слід задовольнити.

Що стосується вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” щодо виселення відповідачки, яка зареєстрована і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Горлівка, суд вважає дану вимогу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно порядку виселення мешканців, передбаченому у ч. 2 ст. 40 Закону України „Про іпотеку” - після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Тобто, вимога позивача про виселення відповідача є передчасною, оскільки вона пред’явлена одночасно з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому у цій частині позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову 597,12 грн. судового збору, та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610, ч.2 ст. 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, керуючись ст.ст. 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GОН3GК01391024 від 19 травня 2008 року в розмірі 59711 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 65 коп. - звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № GОН3GК01391024 від 19 травня 2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" судовий збір у розмірі 597,12 грн., витрати на інформаційно — технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: