Рішення № 89991826, 23.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6798/19 провадження №2-а/489/76/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 26 від 10.12.2019.

В позові вказав, що 12.12.2019 ним було отримано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 86 від 10.12.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Як зазначається у постанові, підставою для її винесення стали наступні матеріали: протокол від 27.11.2019 про адміністративне правопорушення; припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 103 від 27.11.2019; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 103 від 27.11.2019; акт від 27.11.2019 № 371, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вважає дії відповідача та оспорювану постанову незаконними, виходячи з наступного.

Так в акті від 27.11.2019 № 371, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт), зазначається, що позивач є замовником, але незрозумілим є те на підставі чого головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежком Ю.Л. було зроблено такий висновок, оскільки жодного будівництва не ведеться.

Крім того позивач вважає порушеною процедуру проведення перевірки, оскільки її проведено за його відсутністю, акт та приписи були винесені також без нього. Крім того інспектором не зроблено відмітку про відмову від підпису акту перевірки. При цьому зазначено, що підпис відсутній у зв`язку із тим, що позивач не з`явився, але відповідачем не зазначено чому саме не з`явився позивач та чи було його належним чином про це повідомлено.

Також інспектором не враховано, що головою СТ «Сонячна поляна» Мариничем ОСОБА_2 було подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області заяву від 22.11.2019 в якій було зазначено про відкликання звернення голови СТ «Сонячна поляна» від 10.10.2019, на підставі якого розпочалася перевірка.

В порушення Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553, (далі - Порядок №553) інспектор видав два приписи, замість одного, як того вимагає порядок, що свідчить про те, що відповідач формально здійснював перевірку, тобто неналежно виконував свої обов`язки, у зв`язку із чим перевищив свої повноваження.

Крім зазначених вимог позивач просив суд поновити строк на оскарження постанови у зв`язку із тим, що він отримав оскаржувану постанову 12.12.2019, що підтверджується відповідною довідкою оператору поштового зв`язку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03.01.2020, з урахуванням вимог ст. 286 КАС України, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 17.06.2020 08:10 годину, сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджає розгляду справи в порядку письмового провадження. Відзив від представника відповідача до суду не надходив.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.

Відповідно до акту № 371 від 27.11.2019, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Будівництво прибудови до дачного будинку та господарських будівель на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Замовником вказаного будівництва є ОСОБА_1 , а підрядником ОСОБА_3 .

Вказаним актом встановлено, що перевірка об`єкту проводилась на підставі звернення голови СТ «Сонячна поляна» Сіденка О.В ОСОБА_4 від 10.10.2019 № 1014-1.20/1/5012-19 та відповідно до направлення від 06.11.2019 № 371.

У зверненні ОСОБА_5 просить здійснити перевірку щодо законності розпочатого ОСОБА_1 будівництва за адресою: АДРЕСА_1 Сонячна АДРЕСА_2 », Воскресенська селищна рада та вжити до нього заходи з приводу самочинного будівництва. Про проведення перевірки ОСОБА_1 був своєчасно сповіщений поштовим повідомленням №3457/7/1014-1.18-19 від 31.10.2019. Перевірка розпочата в присутності ОСОБА_3 (сина власника дачі) та ОСОБА_6 (адвоката Маренича В.Г. згідно ордеру ВЕ №1004417), яким пред`явлено службове посвідчення та вручено копію направлення на перевірку. До проведення перевірки також залучались заявник, сусідка ОСОБА_7 , дільничний офіцер поліції Клімінченко А.В. Виходом на місце встановлено: В 2018 році ОСОБА_1 здійснив реконструкцію дачного будинку, надбудувавши другий та мансардний поверхи. По завершенню будівельних робіт 29.08.2018 ним було зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації за №МК 141182410963 загальною площею 283,5 м.кв. В вересні 2019 забудовник розпочав нові будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Так, на момент перевірки влаштований бетонний фундамент під топкову розміром 3,5x3,5м, яка примикає до дачного будинку та розпочата кладка стін топкової з газосилікатних блоків та цегли.

Крім цього на об`єкті влаштований бетонний фундамент висотою 0,5 метра та довжиною біля 28 метрів із забетонуванням металевої арматури під колони (стойки). По конструктивну та розташуванню є ознаки вважати, що даний фундамент виконаний під прибудову до будинку.

Під час виїзду замовник ОСОБА_1 на об`єкті був відсутній. Зі слів його сина ОСОБА_3 , дача належить його батьку, який є головою СТ «Сонячна поляна» та мешкає у м. Миколаєві. Будівельні роботи на об`єкті виконуються сином - ОСОБА_3

Затверджена проектна документація на об`єкт відсутня.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані щодо вищезазначеного об`єкту відсутні.

За результатами позапланової перевірки проведеної на об`єкті «Будівництво прибудови до дачного будинку та господарських будівель на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » на території Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області інспектором було винесено припис № 103 від 27.11.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Приписом була здійснена вимога про оформлення відповідних документів, що надають право виконувати будівельні з будівництва топкової та прибудов до дачного будинку на земельній ділянці та усунути порушення вимого законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення об`єкту у стан, що передував самочинному виконанню будівельних робіт.

Крім того інспектором винесено припис № 102 від 27.11.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким висунута вимога про зупинення будівельних робіт з будівництва топкової та прибудов до дачного будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Протоколом про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, самочинно виконував будівельні роботи з будівництва топкової та прибудови до дачного будинку, без реєстрації дозвільних документів, які надають право на їх виконання та затвердженої проектної документації, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення № 86 від 10.12.2019, головний державний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельна О.О., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 27.11.2019, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 102 від 27.11.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 103 від 27.11.2019, акт № 371 від 27.11.2019, встановила, що ОСОБА_1 в порушення вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, самочинно виконував будівельні роботи з будівництва топкової та прибудови до дачного будинку, без реєстрації дозвільних документів, які надають право на їх виконання та затвердженої проектної документації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 96 КУпАП, внаслідок чого на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування Державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після надання повідомленням про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

За приписами ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Положеннями п. 2 Порядку № 553 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно -будівельного контролю.

Разом з цим, за правилами п.п. 16, 17, 18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Відповідно до п. 20, 21 Порядку, протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Так, відповідно до змісту протоколу від 27.11.2019 про адміністративне правопорушення, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 103 від 27.11.2019, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 103 від 27.11.2019, акту від 27.11.2019 № 371, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, останні позивачем не підписувались у зв`язку із його неприбуттям. При цьому відповідачем не було надано доказів виклику позивача під час складення приписів, акту та протоколу про адміністративне правопорушення. Незрозумілим є також те, що в акті інспектор зазначає про присутність в ході проведення перевірки представника позивача адвоката Калініна Є.А., а в графі підпису зазначає про неприбуття особи, яка має підписати акт.

На думку суду, уповноважений орган має забезпечити заслуховування пояснень особи, яка притягається до відповідальності, вивчення доказів, які на думку цієї особи підтверджують дотримання ним вимог містобудівного законодавства, та прийняти обґрунтований висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу правопорушення, а відтак рішення за наслідками всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Крім того позивачем було направлено до відповідача зауваження на протокол про адміністративне правопорушення, які згідно змісту постанови № 86 від 10.12.2019, особою, яка виносила постанову не розглядалися, а проводила розгляд справи відповідно до вищевказаних документів.

Враховуючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено акт, приписи та протокол про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного повідомлення, це є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 86 від 10.12.2019.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20.09.2018.

Крім того, відповідачем не надано фотофіксацію до акту перевірки, внаслідок чого неможливо встановити, що позивачем здійснені вказані у акті будівельні роботи.

В даному випадку без встановлення фактичних характеристик виявленої споруди у ході проведення перевірки, суд позбавлений можливості класифікувати виявлені споруди, які побудовано позивачем без необхідних дозвільних документів, а як наслідок підтвердити наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП.

Тобто, саме контролюючий орган мав обґрунтувати та довести, зокрема, матеріалами зробленої у день перевірки фотофіксації, приналежність зазначених будівельних робіт до таких, які потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт підлягає прийняттю в експлуатацію.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи фактичну відсутність у справі доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог ч. 6 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 11 Порядку №466, а внаслідок і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, у зв`язку з чим вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування постанови із закриттям провадження у справі, що відповідає п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Щодо поновлення строку звернення до суду таке клопотання позивача підлягає задоволенню на підставі статі 121 КАС України, оскільки звернення позивача до суду здійснено 21.12.2019 після отримання 12.12.2019 оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд

вирішив:

Клопотання про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 86 від 10.12.2019 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Згідно пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники судового розгляду:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач – Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61.

Повний текст судового рішення складено 23.06.2020.

Суддя І.В. Коваленко