Рішення № 89991781, 17.06.2020, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1105/20

Провадження № 2-а/488/54/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.06.2020 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Чернявської Я.А.,

при секретарі - Сенчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва із адміністративним позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач вказав, що постановою серії ЕАК № 2363945 від 09.04.2020 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме: під час патрулювання 09.04.2020 року інспекторами управління патрульної поліції Миколаївської області Департаменту патрульної поліції, було виявлено порушення правил дорожнього руху, водій керував транспортним засобом RENAULT KOLEOS 2.0 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , по пр. Богоявленському біля буд. 21/1 з порушенням правил дорожнього руху, а саме не виконав вимогу дор. знаку 5.5 (рух з одностороннім рухом) додатку 1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КупАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач просив її скасувати, через те, що він не порушував ПДР, а дії інспектора щодо притягнення його до адміністративної відповідальності просив визнати протиправними.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив про задоволення позову.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Відзив долучено до матеріалів справи. Також до матеріалів справи долучено диск з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази по справі, дослідивши відеодоказ, прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Сттаття 14 Закону України "Про дорожній рух" визначає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Судовим розглядом встановлено, що постановою серії ЕАК № 2363945 від 09.04.2020 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме: під час патрулювання 09.04.2020 року інспекторами управління патрульної поліції Миколаївської області Департаменту патрульної поліції, було виявлено порушення правил дорожнього руху, водій керував транспортним засобом RENAULT KOLEOS 2.0 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , по пр. Богоявленському біля буд. 21/1 з порушенням правил дорожнього руху, а саме не виконав вимогу дор. знаку 5.5 (рух з одностороннім рухом) додатку 1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КупАП. Водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор Устименко М.В. виніс постанову та наклав стягнення на позивача в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень, відповідно до санкції статті.

Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, та під підпис

вручено копію оскаржуваного документу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС. Проте, позивачем не надано жодного підтвердження, що спростовує факт вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частина 1 статті 122 КУпАП визначає, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, судом встановлено, що факт правопорушення підтверджуються постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, рапортом поліцейського, який виніс постанову про адміністративне правопорушення та відеозаписом з нагрудного відеореєстратора.

На відеозаписі 20200410182625000169 з нагрудного відеореєстратора РМ-4111 зафіксовано як транспортний засіб RENAULT KOLEOS 2,0 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , виїжджаючи з паркувального майданчика на території супермаркету АТБ по пр. Богоявленському біля буд. 21/1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.5 (рух з одностороннім рухом) додатку 1 ПДР України та продовжив рух в зоні дії знаку. Також наданій ділянці дороги нанесена дорожня розмітка 1.18 (дозволені напрямки руху) додатку 2 ПДР України.

Також, відповідно до рапорту поліцейського, який виніс постанову про адміністративне правопорушення 09.04.2020 року під час патрулювання було виявлено транспортний засіб RENAULT KOLEOS 2.0 з державним номерним знаком НОМЕР_1 . по пр. Богоявленському біля буд. 21/1 з порушенням Правил дорожнього руху, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 5.5 (рух з одностороннім рухомі. Було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» інспектор представився та повідомив водію причину зупинки. Після того, як водій пред`явив документи, зазначені в п. 2,1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України водія було повідомлено про початок розгляду справи та ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Після того як було досліджено докази та проведено розгляд справи інспекторами було прийнято рішення винести постанову відносно водія ОСОБА_1 .

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й

неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою

дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.2 ПДР України, Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Згідно з п. 8.2.1 ПДР України, Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть

бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Статтею 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналогічні за змістом приписи містяться в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853.

При цьому у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Наведене відповідає положенням ст. 276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Таким чином під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Судовим розглядом встановлено, що посадова особа відповідача дотрималася порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченого діючим КУпАП.

Оспорюючи факт вчинення адміністративного правопорушення, позивач не надав суду жодного належного і допустимого доказу, який би доводив його позовні вимоги, а наведені ним доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки його позов є необґрунтованим та недоведеним у судовому засіданні, а оскаржувана ним постанова є такою, що відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в розмірі 420,80 грн.

Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 286 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , реєстрація: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 420,80 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу УІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , реєстрація: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції ( адреса для листування: м. Миколаїв, вул. Новозаводська,1-Б/1).

Суддя Я.А. Чернявська