Ухвала суду № 89991376, 23.06.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/12680/15-ц

Провадження 6/127/271/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із матеріалами заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Паріс", за участю заінтересованих осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_1 Петровича про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Паріс" адвокат Бабенко Ю.В. звернулась до Віннницького міського суду Вінницької області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

До заяви додано копію договору про відступлення права вимоги, витягу з додатку 1 до цього договору, протоколу, платіжного доручення, витягу з ЄДРЮОФОПГФ, довіреності представника, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Із матеріалів заяви не вбачається, що копія вказаної заяви з додатками направлена іншим учасникам справи (провадження), представником заявника не надано доказів на підтвердження такого направлення.

У своїй заяві представник позивача посилається на те, що по даній справі стадія виконання судового рішення не настала, оскільки первісний позивач - ПАТ "Дельта Банк" виконавчий лист не пред`явив до виконання, а тому виконавче провадження не відкрито, а відтак на дану ситуацію не поширюються положення ч.2 ст.183 ЦПК України.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що поняття виконавчого провадження, визначене у ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" не тотожне стадії виконання судового рішення, оскільки боржник має право у добровільному порядку виконати судове рішення, а стягувач - не пред`являти виконавчий лист до примусового виконання.

Крім цього, судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд — і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Аналогічну правову позицію вислововив Верховний Суд у постанові від 05.12.2018 року по справі №643/4902/14-ц, зазначивши, що правовий механізм заміни сторони виконавчого провадження, передбачений ст.442 ЦПК України, застосовується і у тих випадках, коли виконавче провадження не відкрито з тих чи інших причин.

Положення процесуального закону щодо заміни сторони виконавчого провадження (ст.442 ЦПК України) прямо віднесено законодавцем до питань, що вирішуються під час виконання судового рішення, про що свідчить назва розділу VI ЦПК України.

Більше того, положення ч.2 ст.183 ЦПК України є гарантією забезпечення своєчасного розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, адже відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Таким чином, положення ч.2 ст.183 ЦПК України поширюються на всі випадки звернення до суду із заявою у порядку ст.442 ЦПК України, незалежно від наявності виконавчого провадження.

Згідно із ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Паріс", за участю заінтересованих осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження необхідно повернути заявнику без розгляду відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.4,7,10, 183, 432 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Паріс", за участю заінтересованих осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадженняю - повернути заявнику без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: