Рішення № 89987788, 17.06.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/1937/20

Номер провадження 2-а/725/67/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2020 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Симик І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою : Чернівецька область, Глибоцький район, с.Купка) до Буковинської митниці Дежмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною позовною заявою, в якій стверджує, що 19.07.2019 року, постановою Чернівецької митниці у справі про порушення митних правил №0955/40800/19 ОСОБА_2 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Не погоджуючись з постановою митниці ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.

Вказує, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці, залишеним в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 року, позов ОСОБА_1 до митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил задоволено частково, а справу повернуто на новий розгляд.

За результатами нового розгляду 06.12.2019 року ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України. Та накладено на неї штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 316349,94 гривень.

Звертає увагу суду, що винесені постанови про порушення митних правил №0955/40800/19 від 19.07.2019 року та від 06.12.2019 року стосується одного і того ж виду і за те саме правопорушення.

Посилається на те, що при розгляді справи про порушення митних правил №0955/40800/19 від 19.07.2019 року, суму накладеного штрафу було встановлено службоваю запискою Управління адміністрування митних платежів тоді ще Чернівецької митниці ДФС від 10.05.2019 року за №992/24-70-19-02-09, сума несплачених митних платежів, які підлягали сплаті при ввезенні автомобіля марки «Мерседес Бенз Віто», державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2003 року виробництва, об`єм дизельного двигуна 2148 см.куб., країна реєстрації - Румунія,в сумі - 105 449,98 гривень.

Вважає наведене вище рішення службової особи органу владних повноважень таким, що суперечить нормам МК України та просить суд визнати протиправною і скасувати постанову Чернівецької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0955/40800/19 від 06.12.2019 року, закривши провадження по справі.

У судове засідання позивачка не з`явилася . В матеріалах справи міститься заява , у якій просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Надав відзив на позовну заяву.

Згідно відзиву на позвону заяву , представник вадповідача заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що дії працівників митниці є правомірними. Крім того вказувала, що оскільки у ОСОБА_1 наявний паспорт громадянина України і паспорт громадянина Румунії та вона має постійне місце проживання на території України , то відповідно до норм чинного законодавства України , вона у правових відносинах з Україною визначається лише громадянинкою України , має статус громадянина - резидента та на території України повинна користуватися документами громадянина України, що передбачені чинним законодавством України.

Дії громадянки України ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

На підставі даних обставин, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності її учасників.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню , а до описаних правовідносин слід застосувати наступні правові норми.

Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб «єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови митниці 21.05.2019 року о 10 год. 15 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці ДФС в зону митного контролю в`їхав легковий автомобіль марки «Мерседес Віто», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням громадянки ОСОБА_1 , яка слідувала з України до Румунії в приватних справах.

Вказана громадянка до митного контролю надала контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору».

До митного контролю громадянка ОСОБА_1 подала паспорт гр. Румунії № НОМЕР_4.

Відповідно до інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення ЕАІС» було встановлено, що ОСОБА_1 , при ввезенні на територію України автомобіля марки «Мерседес Віто », країна реєстрації Румунія, через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет», Чернівецької митниці ДФС, в режимі тимчасового ввезення на термін до 1 року, використовувала закордонний паспорт громадянки Румунії .

Таким чином на думку митниці , вищезазначені дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, оскільки ОСОБА_1 маючи статус « громадянина- резидента» подала митниці паспорт громадянина Румунії , тобто як «громадянина нерезидента».

Згідно матеріалів справи, митним органом не було встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем тому, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався службовою запискою, відповідно до якої орієнтовна сума митних платежів складає 105449,98 грн.

Зокрема, зі змісту вказаної службової записки слідує, що відомості, щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.

При цьому, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів апеляційному суду не надано.

Таким чином, службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Таким чином, відповідачем не дотримано вимог Методики, посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.

В службовій записці запропоновано для більш точної інформації, щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень.

Таким чином, відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу, не в повній мірі були виконані вимогиьст. 489 МК Українита не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

Положення ст. ст.529-530 МК України передбачають можливість оскарження постанови митниці до суду та перевірку законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом, що здійснюється в порядку, встановленому КАС України.

Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Дана норма кореспондується із нормами ст. 62 Конституції, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необєктивність або неповнота провадження у справі або необєктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Так, ст. 485 Митного кодексу України визначено, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто, з об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

За приписами пп. "в" п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Зі змісту ст. 103 МК України слідує, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII, п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 16 жовтня 2018 року по справі № 751/7809/16, ввідповідальність, передбачена санкцією ст. 485 МК України, настає у разі наявності мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

Необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того , згідно наданих доказів . ОСОБА_1 належить на праві власності майно , що розташоване адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 3 ст 286 КАС України- за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, окрім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 495,525,527 МК України, ст.ст.247, 251,256 КУпАП, ст.ст.77, 241-250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0955/40800/19 від 06 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення .

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський