Рішення № 89987299, 12.06.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/683/20

2/703/821/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судового засідання Римським Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі в порядку спрощеного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги теплопостачання,

встановив:

ТОВ «Смілаенергопромтранс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати послуг централізованого опалення житла.

В обґрунтування позову зазначило, що позивач є постачальником теплової енергії у будинок, в якому знаходиться квартира відповідача. Послуги з опалення житла надавались вчасно та добросовісно.

Товариство нараховувало відповідачу вартість послуг за тарифами, затвердженими відповідно до чинного законодавства, однак ОСОБА_1 не здійснював їх оплату.

Посилаючись на те, що відповідач з січня 2017 року по січень 2020 року має борг по оплаті наданих послуг в розмірі 16743 грн. 42 коп., добровільно його не сплачує, товариство просило стягнути його в примусовому порядку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в направленій на адресу суду заяві підтримав позов повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач на розгляд справи не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 лютого 2020 року ОСОБА_1 є власником кімнати АДРЕСА_1 .

Відповідач отримував послуги по забезпеченню житла теплом, що вбачається з актів від 26 жовтня 2016 року, 26 жовтня 2017 року, 29 жовтня 2018 року та 31 жовтня 2019 року, складених за участю представника балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 , згідно з якими у зв`язку з початком опалювальних сезонів у м. Смілі до будинку, в якому мешкає відповідач, ТОВ «Смілаенергопромтранс» було подано теплову енергію, відповідно, 22 жовтня 2016 року, 25 жовтня 2017 року, 28 жовтня 2018 року та 30 жовтня 2019 року.

Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1101 від 9 червня 2016 року встановлено тарифи для ТОВ «Смілаенергопромтранс» за опалення для населення у 2016 році - у розмірі 31,74 грн. за 1 кв.м. за місяць протягом періоду надання послуг. Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 461 від 18 жовтня 2017 року позивачу було встановлено тарифи для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії у розмірі 53,99 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі в рішенні суду - чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За вимогами ст. 67, 68, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання,газ,електрична,теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Частинами першою, другою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , статті 67 ЖК України передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у житло, власником якого є ОСОБА_1 , надавалися житлово-комунальні послуги, нарахування плати за які здійснювалися ТОВ «Смілаенергопромтранс» відповідно до тарифів, встановлених та затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності з наданим позивачем розрахунком відповідачу нараховано 16743 грн. 42 коп. боргу за спожиту з жовтня 2016 року по січень 2020 року включно теплову енергію.

Враховуючи наведене, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути 2102 грн. судового збору та 33 грн. витрат, пов`язаних з витребуванням доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 206, 263, 265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (м. Сміла Черкаської області, вул. Василя Стуса, 41, код ЄДРПОУ 33931257) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 ,) про стягнення боргу за послуги теплопостачання задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 16743 грн. 42 коп., 2102 грн. судового збору та 33 грн. судових витрат, а всього 18878 грн. 42 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.

Головуючий: Н. А. Кирилюк