Вирок № 89987247, 16.06.2020, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 693/824/16-к

Провадження № 1-кп/700/39/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р. смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області:

у складі головуючого судді - Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання: Кравець І.О.,

за участю прокурора: Якушиної О.В.,

захисників обвинувачених: Зеленого Д.А., Микитенка В.І.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання кримінальне провадження №1-кп/700/39/20 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жашкова, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 42016250000000132 від 29.06.2016 року,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2016 року головуючим суддею у справі №693/824/16-к (провадження №1-кп/693/42/16) визначено суддю Жашківського району Черкаської області Шимчика Р.В.

Суддею Жашківського районного суду Черкаської області від 13.09.2016 року у даній справі Перваком М.О. , заяву про самовідвід Шимчика Р.В. задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13.10.2016 року подання керівника апарату Жашківського районного суду Черкаської області Швець В.І задоволено, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до ЄРДР за № 42016250000000132 від 29.06.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України передано на розгляд із Жашківського районного суду Черкаської області до Лисянського районного суду Черкаської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2016 року, головуючим у справі визначено суддю Лисянського районного суду Черкаської області Пічкура С.Д.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 03.112016 року призначено у даному кримінальному провадження підготовче судове засідання на 17.11.2016 року.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 17.11.2016 року підготовче провадження закрито, а кримінальне провадження призначено до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 24.11.2016 року. Крім того, даною ухвалою продовжено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 110 240 грн (кожному) та покладено на обвинувачених відповідні обов`язки.

Згідно розпорядження керівника апарату Лисянського районного суду Черкаської області від 23.05.2017 року ОСОБА_4 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №693/824/16-к, у зв`язку з закінченням повноважень судді Пічкура С.Д.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2017 року, головуючим у справі (суддю доповідача) визначено суддю Яценко Г.М.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 29.05.2017 року справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд у даному кримінальному провадженні на 22.06.2017 року.

Прокурором, який бере участь у судовому розгляді ОСОБА_5 , 19.07.2017 року було заявлено клопотання в порядку ст.319 КПК України про винесення ухвали про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд даного кримінального провадження за обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України з початку та здійснювати повно допит свідків у кримінальному провадженні, які були допитані під час розгляду кримінальної справи суддею Пічкуром С.Д. та продовжити судовий розгляд зі стадії дослідження письмових доказів, у подальшому дослідити речові докази та допитати обвинувачених.

Клопотання прокурора було залишено без задоволення, оскільки інші учасники судового процесу заперечували проти його задоволення.

Головуючий у даній справі суддя Яценко Г.М. перебувала на лікарняному з 29.08.2019 року по 06.12.2019 року, у зв`язку з цим процесуальні дії не здійснювалися.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Жашкова, Черкаської області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта вища, одружений, не працюючий, відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 10.06.2016 року №85 о/с, призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язків заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, зі спеціальним званням «лейтенанта поліції», з моменту призначення на вказану посаду був працівником правоохоронного органу, представником влади та відповідно до примітки 2 ст.368 КК України - службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ч.1 ст.38 КПК України, органи досудового розслідування є у тому числі і слідчі підрозділи органів Національної поліції, які відповідно до вимог ч.4 ст.38 КПК України зобов`язані застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно п.6 ч.2 ст.39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Відповідно до вимог ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність здійснення процесуальних дій та уповноважений приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження, за наявністю підстав, передбачених ст.284 КПК України.

ОСОБА_1 , працюючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні №120162501130000215 від 13.05.2016 за фактом спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середнього тяжкості ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, будучи наділеним повноваженнями, передбаченими ст.40 КПК України, а також іншими правами та обов`язками, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України, діючи умисно та цілеспрямовано, за попередньою змовою і спільно з старшим інспектором Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 , з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, 24.06.2016 року близько 11 години, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №15, який знаходиться у приміщенні Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, за адресою: вул.Соборна,73, м.Жашків, Черкаської області, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 , близько 10 години цього ж дня сприяв йому у створенні умов для вимагання та одержання неправомірної вимоги у розмірі 2 000 доларів США від ОСОБА_6 за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності, вимагав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за закриття кримінального провадження №12016250130000215 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності, повідомивши ОСОБА_6 про необхідність надання вищевказаної суми, при цьому попередив, що у разі не прийняття вказаних вище умов, до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні буде притягнуто і брата ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .

Також, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_6 , що у разі надання йому неправомірної вигоди, він 02.07.2016 року особисто винесе постанову про закриття кримінального провадження.

Реалізуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний умисел, ОСОБА_1 02.07.2016 року близько 10 години 30 хвилин, під час зустрічі з ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті №15 у приміщенні Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, за адресою: вул.Соборна,73, м.Жашків, Черкаською області, впевнившись, що останній зібрав необхідну суму, а саме 49 000 грн (еквівалент 2 000 доларів США), про яку було обумовлено між ними під час попередньої зустрічі, видав ОСОБА_6 постанову про закриття кримінального провадження №12016250130000215 від 13.05.2016 року за ч.1 ст.122 КК України та наказав передати обумовлену суму неправомірної вигоди ОСОБА_2 у місці, яке визначене останнім, таким чином виконавши свою частину домовленостей.

У подальшому ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_6 на мобільний телефон та повідомив, щоб останній зустрівся з ОСОБА_2 біля парку у м.Жашкові, Черкаської області для передачі грошових коштів.

Після вказаної розмови, ОСОБА_6 у цей же день близько 11 години направився до місця зустрічі з ОСОБА_2 , який очікував його в автомобілі марки «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 , поблизу кафе «Смак», розташованого по вул. Соборній,49 у м.Жашкові, Черкаської області. Під час зустрічі, ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 49000 грн за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, поклавши їх, за вказівкою ОСОБА_2 на заднє сидіння автомобіля марки «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 .

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено 03.07.2016 року об 11:30 год. Пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_1 вручено 03.07.2016 року, однак у пам`ятці не вірно вказано по батькові підозрюваного ОСОБА_1 , зазначено « ОСОБА_25 ».

Суд уважає це опискою, оскільки пам`ятка, ОСОБА_1 підписна, крім того, на пам`ятці міститься підпис захисника - адвоката Стовбуна О.А., який був залучений постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області Павленко Т.О. від 03.07.2016 року до участі в даному кримінальному провадженні в якості захисника ОСОБА_1

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.07.2016 року ОСОБА_1 вручено 28.07.2016 року об 11:32 год., також того ж дня його ознайомлено з процесуальними правами та обов`язками підозрюваного.

Також судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, освіта вища, одружений, не працюючий, обвинувачується у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_2 відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.11.2015 року №1 о/с, призначений на посаду старшого інспектора СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.

ОСОБА_2 , займаючи посаду старшого інспектора СВ Жашківського ВП Уманського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з моменту призначення на вказану посаду був працівником правоохоронного органу, представником влади і відповідно до примітки 1 ст.364 КК України - службовою особою.

ОСОБА_2 , працюючи на посаді старшого інспектора СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, спільно, за попередньою змовою з тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що останній здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №120162501130000215 від 13.05.2016 року за фактом спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середнього тяжкості ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, погодився сприяти ОСОБА_1 в отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_6 .

Діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи спільний із ОСОБА_1 умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , 24.06.2016 року близько 09:00 години, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_6 , щоб повідомити останньому про необхідність прибуття до Жашківського відділення поліції відносно кримінального провадження №120162501130000215 за ч.1 ст.122 КК України, на що останній погодився.

При цьому, ОСОБА_2 продовжуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , попередньо узгодив із ОСОБА_1 суму неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, у цей самий день близько 10:00 години, перебуваючи поблизу приміщення Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул.Соборна,73, м.Жашків, Черкаською області, під час зустрічі з ОСОБА_6 , запевнив останього у тому, що для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 повинен надати неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США.

Також, ОСОБА_2 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_6 має прибути до ОСОБА_1 24.06.2016 року, де останній з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 у розмірі 2000 доларів США, запевнить ОСОБА_6 у тому, що у разі не прийняття їх умов, до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні буде притягнуто і брата ОСОБА_6 - ОСОБА_8 .

При цьому ОСОБА_2 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_1 , мав визначити місце та час зустрічі із ОСОБА_6 для отримання неправомірної вигоди.

Так, 02.07.2016 року близько 11 години реалізуючи спільно із ОСОБА_1 злочинний умисел, на виконання вказівки останнього, ОСОБА_2 зустрівся із ОСОБА_6 , біля автомобіля марки «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 , поблизу кафе «Смак», розташованого по вул. Соборній,49 у м.Жашкові, Черкаської області та пересвідчившись у тому, що ОСОБА_1 надав ОСОБА_6 постанову про закриття кримінального провадження №120162501130000215 від 13.05.2016 року за ч.1 ст.122 КК України, одержав від останнього раніше обумовлену з ОСОБА_1 неправомірну вигоду у сумі 49000 грн за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, вказавши ОСОБА_6 покласти їх на заднє сидіння автомобіля марки «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_1 .

Дії ОСОБА_2 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Повідомлення про підозру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вручено 03.07.2016 року об 11 годині 15 хвилин. Крім того, 03.07.2016 року ознайомлено про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_2 . Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області Павленко Т.О від 05.07.2016 року залучено Зеленого Д.А. до участі в даному кримінальному провадженні в якості захисника ОСОБА_2

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28.07.2016 року ОСОБА_2 вручено 29.07.2016 року о 13 годині 55 хвилин, також того ж дня його ознайомлено з процесуальними правами та обов`язками підозрюваного.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину свою у пред`явленому обвинувачені за ч.3 ст.368 КК України не визнав, суду пояснив, що кошти у сумі 2000 доларів США повинні були бути передані потерпілому у якості компенсації витрат на лікування останнього та моральної шкоди за нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_6 , оскільки потерпілий не виявляв бажання зустрічатися з підозрюваним ОСОБА_6 .

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою у пред`явленому обвинувачені за ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України не визнав, суду пояснив, що кошти були повинні були бути передані для потерпілого, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 та потерпілий перебувають у неприязних стосунках, однак останній виявив бажання відмовитися від обвинувачення.

У судовому засідання прокурор підтримала обвинувальний акт та просила визнати винними обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки з конфіскацією майна щодо кожного, а також просила стягнути з обвинувачених витрати на проведення судової хімічної експертизи від 19.07.2016 року №2/874 у розмірі 793,86 гривень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він є прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури. Обвинувачених осіб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він знає, у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків. Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в СВ Жашківського ВП Уманського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а він працює на посаді прокурора Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури. Стосунки з обвинуваченими мали виключно професійних характер.

З приводу обставин кримінального правопорушення, яке розглядається може пояснити наступне. У липні 2016 року, у робочий день, до нього зателефонувала невідома йому особа та повідомила, що у м.Жашкові, біля центрального парку працюють працівники правоохоронних органів, які ніби затримали ОСОБА_2 за отримання неправомірної вигоди. У зв`язку з такими подіями він прибув до центрального парку у м.Жашків, Черкаської області. Там, дійсно працювали працівники правоохоронних органів та був затриманий ОСОБА_2 , у зв`язку з отриманням неправомірної вигоди. Проводився огляд місця події. Він спостерігав за подіями, однак ніяких дій та участі у процесуальних діях особисто не приймав, лише був присутнім на місці події, оскільки це була дуже резонансний випадок для м.Жашкова. При огляді автомобіля «ВАЗ-21093» д.н.з. НОМЕР_1 був присутній слідчий та декілька оперативних працівників. Інших осіб він не знає, оскільки вони були не з Жашківського відділення поліції, а мабуть з м.Черкас чи м.Києва. Безпосередні деталі огляду місця події йому не відомі. Під час огляду місця події, біля автомобіля «ВАЗ -21093» д.н.з. НОМЕР_1 , крім працівників поліцій та оперативників, могли бути й інші особи, оскільки це було у центрі міста і люди спостерігали за тим, що відбувається.

За фактом отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди було зареєстровано кримінальне провадження прокуратурою Черкаської області. Будь-якої участі у досудовому розслідуванні та в інших слідчих діях він не приймав. З матеріалами кримінального провадження не знайомий.

Стосовно кримінального провадження №12016250130000215 за ч.1 ст.122 КК України може сказати, що це кримінальне провадження щодо спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Входить до складу групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні №12016250130000215, однак будь-яких дій у вказаному провадженні він не здійснював. Крім нього до групи прокурорів включено також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Йому відомо, що кримінальне провадження перебуває у провадженні СВ Жашківського ВП Уманського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області і рішення по ньому на даний час не прийнято. Відомо, що слідчим у кримінальному провадженні №12016250130000215 був ОСОБА_1 . Прізвище особи підозрюваного у справі є ОСОБА_14 потерпілої особи не пам`ятає. Підозра у кримінальному провадженні №12016250130000215 нікому не пред`являлася та на даний час особу, яка його скоїла кримінальне правопорушення не встановлено.

До липня 2016 року і по даний час, кримінальне провадження №12016250130000215 за ч.1 ст.122 КК України, за його участі на оперативних нарадах не заслуховувалося. Будь-яких скарг не надходило, а тому не було необхідності його заслуховувати. На даний час кримінальне провадження розслідується - слідчим Данилюк.

Свідок ОСОБА_12 , у судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді прокурора Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури. У 2013 році він був призначений на посаду прокурора прокуратури Жашківського району Черкаської області. В той час ОСОБА_2 працював слідчим Жашківського відділу поліції Уманського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області. З ОСОБА_2 знайомий у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків. Пізніше ОСОБА_2 був переведений на посаду дільничного інспектора. Після чого вони зустрічалися, але спілкувалися менше, оскільки не було такої службової необхідності. ОСОБА_1 з 2015 року був призначений слідчим Жашківського відділення поліції. Стосунки з ним були лише службові. Стосовно кримінального провадження №12016250130000215 за ч.1 ст. 122 КК України, то він особисто його не вивчав. Про дане кримінальне провадження він дізнався, коли відбувалося затримання ОСОБА_2 . Зокрема, йому стало відомо, що ОСОБА_2 вимагалася неправомірна вигода за закриття кримінального провадження за фактом нанесення тілесних ушкодженнь. Воно перебуває у провадженні Жашківського відділу поліції Черкаської області.

Про кримінальне правопорушення, яке розглядається він дізнався, коли повертався на роботу через центральний парку м.Жашкові. Зокрема в парку він помітив працівників обласної прокуратури та підійшов до них. На місці стояв автомобіль ОСОБА_2 , сам ОСОБА_2 , працівники чи то СБУ чи то внутрішньої безпеки та слідчий прокуратури Черкаської області.

Деякий час він спостерігав за проведенням огляду місяці події. Бачив, що в машині ОСОБА_2 лежала певна сума коштів. Що то були за кошти він не знає. Учасником огляду місця події він не був, оскільки знаходився в стороні.

Після цих подій кримінальне провадження №12016250130000215 предметом розгляду на оперативних нарадах при ньому не заслуховувалося. Йому лише відомо, що слідчим відділом кримінальне проводження буде направлятися до суду.

За час його роботи в Жашківському відділенні прокуратури бували різні випадки невнесення відомостей кримінального правопорушення до ЄРДР. Однак, конкретних випадків він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомила, що вона є начальником Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їй знайомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, оскільки вказані особи працювали на посадах слідчих Жашківського відділу поліції. Відносини між ними були лише службові.

З приводу кримінального провадження №12016250130000215 вона не може пояснити нічого, оскільки матеріали вказаного кримінального провадження не вивчала, вказівок у даному кримінальному провадженні не давала. З приводу обставин поточного кримінального провадження вона ні з ОСОБА_1 , ні з ОСОБА_2 не спілкувалася. Не пам`ятає, щоб матеріали даного кримінального провадження були предметом обговорення на оперативних нарадах. Вона участі в таких нарадах не брала. Певні порушення щодо внесення відомостей до ЄРДР інколи допускаються працівниками Жашківського відділу поліції, періодичність не може назвати. Бувають випадки, що виявляються відомості щодо невнесення відомостей до ЄРДР, а буває що все нормально. Вона не може сказати, що це має систематичний характер.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що він працює начальником управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Черкаській області. На посаді начальника Жашківського відділення поліції він працював з 2016 р по 2017 р. На посаді начальника Жашківського райвідділу поліції працював з 2014 р по 2016 р. Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були його підлеглими. На той період часу ОСОБА_2 працював на посаді дільничного інспектора, а ОСОБА_1 виконував обов`язки начальника слідчого відділу Жашківського райвідділу поліції. ОСОБА_1 був призначений на посаду виконуючого обов`язків начальника слідчого відділу Жашківського райвідділу міліції, у зв`язку з нестачею кадрів. Працівники в яких був більший стаж роботи відмовилися від цієї посади, а ОСОБА_1 до цих подій зарекомендував себе з позитивної сторони, тому і був призначений на цю посаду.

Щодо затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за фактом отримання неправомірної вигоди нічого сказати не може. Пам`ятає, що проводилося розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.122 КК України. По справі була підозрювана особа. Будь-яких пояснень по тому кримінальному провадженню дати не може.

Він особисто обвинуваченим особам вказівок на отримання неправомірної вигоди не надавав. На період затримки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він знаходився на робочому місці. По тому факту йому проводили допити. Слідчі дії проводили працівники внутрішньої безпеки та слідчі з прокуратури області. В результаті тих подій він отримав сувору догану.

Превентивні роботи щодо запобігання протидії корупції проводилися. Вказівка на проведення таких робіт надавалися кадровику, який щомісяця ознайомлював особовий склад. Він знає що в ОСОБА_2 є дружина та дитина. Він їх не бачив.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні надав наступні показання, що був понятим під час проведення слідчих дій по документуванні працівників в отриманні завідомо неправомірної вигоди. Він повертався з роботи, коли близько 06:00-07:00 год. ранку працівники СБУ запропонували йому бути свідком. Точну дату коли його запросили бути понятим він не пам`ятає. Коли він сів до автомобіля «ВАЗ -2107», там вже сидів свідок ОСОБА_18 . Близько 09:00 год. вони виїхали на трасу Одеса - Київ. Їм показали гроші в сумі сорок дев`ять тисяч гривень. Ці кошти були призначені для передачі в якості хабаря. Вручили грошові кошти працівники поліції, чи СБУ, точно не знає. Грошові купюри були помічені. Зокрема, переписувалися номера купюр. Потім гроші склали та віддали особі, яка мала їх віднести необхідній особі. Кошти були помічені близько дев`яти годин ранку. Потім вони поїхали до м. Жашків. Близько обіду в м.Жашкові було затримано в автомобілі «ВАЗ -21093» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 . На задньому сидінні автомобіля було вилучено кошти в сумі 49000 грн. ОСОБА_2 затримали в автомобілі. Під час затримання ОСОБА_2 його руки світилися. Слідчі дії вів мабуть слідчий з м.Черкаси. Потім вони ще поїхали до відділу поліції, де також проводився обшук. Обшук проводився в кабінеті ОСОБА_2 , де нічого не було виявлено. Ще проводився обшук автомобіля «Рено» ОСОБА_1 , але там нічого виявлено не було. Під час огляду місця події було оглянуто автомобіль «ВАЗ -21093» д.н.з. НОМЕР_1 . Слідчий встановлював кому належав автомобіль. Хто власник він не пам`ятає. Під час огляду місяця події були присутніми дві жінки. Хто вони він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_19 , у судове засідання з`явився без документів, що посвідчують особу, у зв`язку з цим суд був позбавлений можливості здійснити допит вказаної особи, оскільки не було встановлено особу.

Судом були вжиті передбачені КПК України засоби виклику та сприяння явці свідка у судові засідання та враховуючи те, що свідок у судові засідання не з`являлися, поштові повідомлення не отримував, про причини неявки суд не повідомляв, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження та процесуальних прав сторін, суд дійшов висновку про необхідність завершення розгляду кримінального провадження без допиту свідка ОСОБА_19 .

У судовому засідання свідок ОСОБА_6 пояснив, що з ОСОБА_2 вони знайомі давно, оскільки навчалися в одній школі. Із ОСОБА_1 вони просто інколи перетиналися, оскільки проживають в одному місті.

Влітку 2016 року, до нього зателефонували і повідомили, що відносно нього відкрито кримінальну справу в результаті його конфлікту з ОСОБА_7 . З приводу конфлікту він може пояснити наступне. Під час його відпочинку у нічному клубі ОСОБА_7 хотів його вдарити і між ними виник конфлікт. Тілесні ушкодження були завдані, як ОСОБА_7 , так і йому. Він звертався до лікаря, оскільки під час бійки вибили зуб. Які наслідки настали після їхньої бійки у ОСОБА_7 він не знає. ОСОБА_1 йому повідомив, що у ОСОБА_7 зламана щелепа. Той факт, що стосовно нього відкрито кримінальне провадження, йому повідомив його брат - ОСОБА_20 . Брату цю інформацію повідомив ОСОБА_1 . Пізніше до нього також телефонував ОСОБА_1 та повідомляв, що йому необхідно з`явитися до поліції. Він приїхав до Жашківського відділу поліції. Коли прийшов, до чергової частини не реєструвався, оскільки на місці чергового не було. Під час розмови із ОСОБА_1 , повідомив йому, що можна все вирішити та назвав йому суму дві тисячі доларів США, щоб закрити кримінальну справу. Про дві тисячі доларів США йому говорив, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 . Ця розмова відбувалася неодноразово. При розмові в кабінеті вони були в трьох. ОСОБА_1 не ознайомлював його з кримінальним провадженням, ніяких документів по кримінальному провадженню він не бачив. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що йому за вчинене передбачена кримінальна відповідальність та в`язниця. Коли він просив показати кримінальну справу відносно нього, йому відповідали, що її на даний час немає. Він жодного разу не бачив кримінальної справи. Після розмови з ОСОБА_1 , він звернувся до правоохоронних органів в м.Черкаси, з приводу вимагання у нього коштів за закриття кримінального провадження. Пізніше він передавав кошти, а працівники поліції затримували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Кошти йому дали працівники правоохоронних органів. То були працівники внутрішньої безпеки. Коли відбувалася передача коштів були присутні поняті. Стосовно коштів він спілкувався, як із ОСОБА_1 , так із ОСОБА_2 .. Але саме ОСОБА_1 обіцяв, що після передачі коштів віддасть йому постанову про закриття кримінального провадження. В день передачі коштів ОСОБА_1 віддав йому постанову про закриття справи в себе в кабінеті у Жашківському відділенні поліції. В той час в кабінеті більше нікого не було. На його запитання коли віддавати гроші, ОСОБА_1 сказав, що пізніше зателефонує. Десь через 10-20 хвилин до нього зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, щоб він під`їхав в центр міста Жашків на зустріч з ним. На місці ОСОБА_2 запитав чи віддав ОСОБА_1 йому постанову про закриття кримінальної справи. Він сказав, що віддав. Після чого ОСОБА_2 , сказав покласти гроші йому в машину на заднє сидіння. Гроші були в гривнях, це було 50000 чи 49000 грн точно не пам`ятає. Після чого ОСОБА_2 затримали. Стосовно грошей він говорив і із ОСОБА_2 . Зокрема, коли той дзвонив до нього стосовно коштів, він йому пояснював, що то для нього велика сума і необхідний певний час щоб її зібрати. Він просив ОСОБА_2 зменшити розмір суми. ОСОБА_2 сказав, що зменшити суму не можна, тому що багато хто у цій справі замішаний. Конкретних прізвищ він не вказував. Однак, зазначив, що в тому числі потрібно заплатити і ОСОБА_7 . Цю розмову з ОСОБА_21 він записував на свій телефон. Розмову записував з власної ініціативи. Цей запис він надав слідчим з м.Черкаси.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченими він познайомився 01.05.2016 року. Це було коли він звернувся до поліції за фактом його побиття, а ОСОБА_1 був слідчим у тій справі.

01.05.2016 року він зайшов до нічного клубу «Форест» зустрітися з друзями. Це було близько першої години ночі. Коли підходив до друзів, відчув поштовх у спину. Обертаючись отримав удар в обличчя від ОСОБА_22 . ОСОБА_6 він знає, оскільки вони навчалися в одній школі. Його збили з ніг та на підлозі били ногами. Їх відтягнули його друзі. Після чого він вийшов на вулицю та пішов до поліції. В поліції його відправили до лікарні. Де йому повідомили, що в нього перелом верхньої та нижньої щелеп. Йому надали першу медичну допомогу та залишили в лікарні для подальшого лікування. В лікарні до нього приходив дільничний інспектор та відбирав у нього пояснення щодо того чи буде він звертатися до поліції з заявою. На другий день він звернувся до поліції із заявою стосовного його побиття ОСОБА_6 . Потім він десять днів лікувався у лікарні. Після чого поїхав до м.Умань, до судово-медичного експерта, який визначив у нього тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Під час лікування, родичі ОСОБА_6 почали домовлятися з його батьками про вирішення справи мирним шляхом, тобто без суду, оскільки він розмовляти не міг, вони домовлялися з батьками та пропонували їм гроші у розмірі двох тисяч доларів, в обмін на те, що він напише відмову від обвинувачення. Хтось із родичів ОСОБА_6 сам назвав його батькам суму у розмірі 50000 грн за закриття кримінальної справи. Через своїх родичів передавав ОСОБА_6 , що згідний на компенсацію в розмірі 50000 грн.

Досудове розслідування за його заявою здійснював слідчий ОСОБА_1 Саме він його опитував та викликав підозрюваних. Його було визнано потерпілим, а ОСОБА_6 був підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення відносно нього. Після одужання, він запитав у слідчого ОСОБА_23 , що необхідно зробити, щоб справа не йшла в хід, оскільки ОСОБА_6 хотів вирішити це мирним шляхом і він також був зацікавлений у вирішення справи без суду. Він витратився на лікування та хотів тільки відшкодування збитків. Із ОСОБА_1 він розмовляв декілька разів, приходив до нього в кабінет в Жашківькому райвідділі поліції. Він приходив і сам, і з адвокатом - ОСОБА_24 . Розмовляли з приводу того щоб притягнути ОСОБА_6 до відповідальності. Він повідомляв слідчого, що згідний на те щоб ОСОБА_6 відшкодував йому збитки матеріально в замін на закриття справи. У разі якщо ОСОБА_6 не відшкодує збитки, хотів щоб він поніс відповідальність за свої вчинки. Він сам повідомив слідчого про своє бажання розійтися мирно та, що згідний на відшкодування коштів ОСОБА_6 . Зі слідчим він обговорював як це краще зробити, щоб не вийшло так що справу закрили, а кошти він не отримав. ОСОБА_1 сказав, що коли ОСОБА_6 відшкодує кошти, тоді він зможе підписувати заяву про закриття кримінальної справи.

ОСОБА_1 в кабінеті роздрукував йому зразок заяви про закриття кримінальної справи, він цей зразок забрав із собою. Йому сказали, що заяву він може підписувати тоді коли йому відшкодують кошти. До парку він пішов оскільки йому передали, що ОСОБА_6 хоче там зустрітися. В парку він бачив, як затримували ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цих Кодексом.

За правилами ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно протоколу про прийняття заяви (повідомлення) від 29.06.2016 року, про кримінальне правопорушення, яке надійшло від ОСОБА_6 , було повідомлено про вимагання неправомірної вигоди працівниками Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, у судовому засідання, судом було досліджено наступні письмові докази:

- документ - заява ОСОБА_6 до УСБ України у Черкаській області ;

- показання ОСОБА_6 (т.1 а.п. 22-25, т.2 а.п.22-25);

- документ - протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 02.07.2016 р;

- документ - протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 02.07.2016 р;

- документ - протокол огляду місця події від 02.07.2016 р;

- документ - протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.07.2016 р;

- документ - протокол огляду місця події від 02.07.2016 р;

- документ - протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.07.2016 р;

- показання свідка ОСОБА_19 ;

- показання свідка ОСОБА_17 ;

- показання свідка ОСОБА_7 ;

- показання свідка ОСОБА_16 ;

- показання свідка ОСОБА_11 ;

- показання свідка ОСОБА_12 ;

- показання свідка ОСОБА_13 ;

- висновок експертизи спеціальних хімічних речовин №2/874 від 03.06.2016 р;

- речовий доказ - грошові кошти в сумі 49 000 грн, виявлені та вилучені під час огляду місця події 02.07.2016 р ;

- речовий доказ - змиви з правої та лівої долонь рук ОСОБА_2 та зразок СХР, якими були помічені грошові кошти ;

- документ - оптичний носій DVD диск №1701 ;

- документ - оптичний носій DVD диск №1702 ;

- документ - протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту №14/3374;

- документ - протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту №14/3372 ;

- документ - протокол за результати проведення негласної слідчої дії №14/3373 ;

- документ - протокол за результати проведення негласної слідчої дії №14/3375 ;

-документ-функціональні обов`язки особового складу Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП у Черкаській області (т.1 а.п.10-21);

- документ-витяг з наказу №1 о/с від 07.11.2015 р (т.1 а.п. 21);

- документ-витяг з наказу №85 о/с від 10.06.2016 р (т.1 а.п. 86);

- документ-копія паспорта НОМЕР_2 , виданий 05.02.2009 р на ім`я ОСОБА_2 (т.1 а.п. 141);

- документ-копія паспорта НОМЕР_3 , виданий 23.03.2011 р на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.п. 132);

- документ - протокол огляду матеріалів кримінального провадження №12016250130000215 від 07.07.2016 р (т.1 а.п. 220-247);

- документ протокол огляду від 07.07.2016 р (т.1 а.п. 220-221);

- документ протокол огляду від 11.07.2016 р (т.2 а.п. 26-27);

- документ протокол огляду від 21.07.2016 р (т.2 а.п. 58);

- документ протокол огляду від 08.07.2016 р (т.2 а.п. 61);

- документ протокол огляду від 21.07.2016 р (т.2 а.п. 48);

- документ протокол огляду від 25.07.2016 р (т.2 а.п. 68-70);

- документ протокол огляду від 25.07.2016 р (т.2 а.п. 72);

- документ протокол огляду від 25.07.2016 р (т.2 а.п. 76);

- речовий доказ - мобільний телефон «LG-E 615», IMEI НОМЕР_4 з сім картою мобільного зв`язку «Київстар» (т.2 а.п. 59-60);

- речовий доказ - мобільний телефон «Nokia RM -1011», IMEI НОМЕР_5 з сім картою оператора мобільного зв`язку «Лайфселл» (т.2 а.п.62-63).

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.27 КК України, ч.3 ст. 368 КК України доведеною.

Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення та має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

Згідно з п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено відповідно до закону.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких дано Верховною Радою, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду та практики Європейського суду з прав людини, ст.62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст.6 Конвенції.

У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6.12.98 Європейський суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).

Відповідно до змісту ст.92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст.94КПК України цього кодексу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (995_004) та практику Суду як джерело права.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» встановлено, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Даючи оцінку дослідженим судом доказам у їх сукупності, суд враховує, що вони отримані у передбачений КПК України спосіб, істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, під час отримання таких доказів допущено не було, тому суд визнає, що вони є належними та допустимими.

Стаття 84 КПК України регламентує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України, докази є належними в разі, коли вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження. А також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, які визнаються, згідно ст. 86 КПК України допустимими, якщо вони отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 92 КПК України, передбачено обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст.94 цього кодексу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Висновок Верховного Суду щодо застосування кваліфікуючої ознаки ч.3 ст.368 КК України - «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» викладений у постанові від 04.10.2012 № 5-14кс12.

У вказаній постанові Верховний Суд України констатував, що із законодавчого визначення розуміння вимагання хабаря ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання хабаря погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, має бути однією із основних і обов`язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання хабара виключається.

Особливістю злочину, передбаченого ст. 368 КК України також є те, що неправомірна вигода пропонується, обіцяється за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто пропонує або обіцяє, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Суд зауважує, що доведення винуватості поза розумним сумнівом є стандартом доведення вини, який застосовується Європейським судом з прав людини, під час якої прокурор несе тягар доведення вини і зобов`язаний доводити свою версію подій за цим стандартом, яка має бути доведена у тій мірі, що у розумної (розсудливої) людини не може лишатися розумного сумніву, що підсудний винен. При цьому, сумнів все ще може бути, але тільки в тій мірі, що це не вплине на переконання розумної людини щодо того, винен підсудний чи ні.

Статті 370, 373 КПК України вказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи.

Як правило, чим тяжчим є злочин, тим суворіше суд повинен дотримуватись стандарту доведеності вини під час ухвалення вироку.

У матеріалах справи міститься клопотання від 31.03.2016 року захисника ОСОБА_1 - адвоката Микитенка В.І. про зобов`язання органу державного обвинувачення надати у судове засідання для дослідження ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2016 року за №1074т та ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2016 року №1075т, яке судом у судовому засіданні 31.03.2016 року протокольною ухвалою залишено без розгляду, як передчасне. У подальшому клопотання більше не заявлялося.

Безпідставними є доводи захисників про недопустимість фактичних даних НСРД, оскільки постанова прокурора відділу прокуратури Черкаської області від 01.07.2016 року про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контроль за вчиненням злочину після зняття з неї грифу таємно, прокурором було відкрито захисникам та обвинуваченим безпосередньо перед засіданням місцевого суду. Також, перед цим судовим засіданням прокурор відкрив ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Черкаської області про надання дозволу на проведення НСРД від 01.07.2016 року, які були розсекречені.

Згідно повідомлення слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 28.07.2016 року №17-2798вих16, адвокату Зеленому Д.А., яке він отримав 29.07.2016 року було повідомлено, що було проведено негласні слідчі дії відносно ОСОБА_2 , аналогічне повідомлення за №17-2796вих16 отримав ОСОБА_2 (арк. 274, арк. 275, т. 2 кримінального провадження).

Так, у матеріалах справи міститься лист заступника начальника відділу прокуратури Черкаської області від 10.12.2018 року ОСОБА_5 адресованого Голові Апеляційного суду Черкаської області Бабенку В.М., у якому прокурор просив надати відомості для підтвердження законності проведених негласних слідчих (розшукових дій) у даному кримінальному провадженні.

Апеляційний суд Черкаської області листом від 19.12.2018 року №30466/18-вих/01-24/18 (арк.90, т.4) повідомив прокурора, що клопотання прокурора Черкаської області, задоволено та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: здійснення аудіо-, відео контролю особи, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ухвалою від 01.07.2016 року за №1075т стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном з 01.07.2016 року по 01.08.2016 року та ухвалою від 01.07.2016 року за №1074т стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном з 01.07.2016 по 31.07.2016 року.

Супровідним листом прокуратура Черкаської області від 11.02.2020 року №15-259 вих-20 скерувала до Лисянського районного суду Черкаської області розсекречені ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 01.07.2016 року №1074т, від 01.07.2016 року №1075т та копію супровідного листа Черкаського апеляційного суду від 16.01.2020 року №01-24/12/2020, якими вказані вище ухвали були надіслані до прокуратури Черкаської області.

Також, слід зауважити, що вказані вище ухвали від 01.07.2016 року, супровідний лист та лист-резолюція були вручені обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під розписки датовані 12.02.2020 року, які містяться у матеріалах справи (арк.217, арк.218, т.4) у присутності захисників - адвокатів Микитенка В.І. та Зеленого Д.А .

Після відкриття стороні захисту згаданих вище документів, судовий розгляд продовжувався й надалі, тобто сторона захисту мала достатньо часу, щоб підготуватися та скорегувати лінію захисту, у зв`язку з відкриттям їй цих документів.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.10.2019 року у справі 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у провадженні № 13-37кс18, акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України. У разі, коли відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, то вона зобов`язана здійснити їх відкриття згідно з ч. 11 ст. 290 КПК України.

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог ст. 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.

ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці зазначає про те, що основним аспектом права на справедливий судовий розгляд у кримінальному провадженні, включаючи елементи такого провадження, що відносяться до процедури, має бути змагальність, і що має бути забезпечена рівність сторін між обвинуваченням та захистом. Право на змагальний судовий процес у кримінальній справі означає, що і обвинувачення, і захист повинні мати можливість володіти інформацією, ознайомитись із матеріалами і могти прокоментувати зауваження та докази, подані іншою стороною, а також надавати щодо них пояснення (рішення ЄСПЛ у справі «Брандштеттер (Brandstetter) проти Австрії» від 28.08.1991 року, §§ 66-67).

Принцип змагальності є наскрізним, і він не вичерпується реалізацією положень статті 290 КПК України. Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду, саме суд у ході розгляду справи під час безпосереднього дослідження кожного доказу у змагальній процедурі забезпечує безпосереднє дотримання принципу змагальності.

Відповідно до частини першої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Таким чином, не відкриття процесуальних документів про дозвіл на проведення НСРД (в тому числі і відповідної ухвали слідчого судді) до моменту передачі кримінального провадження до суду не може бути безумовною підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами.

Ураховуючи наведене, зокрема й процесуальну поведінку учасників кримінального провадження, суд уважає, що під час розгляду даного кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання та подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Відкриття стороні захисту ухвал слідчих суддів було здійснено з дотриманням вимог ч. 11 ст. 290 КПК України, а отже немає підстав для визнання недопустимими фактичних даних відображених у відповідних протоколах НСРД, складених на підставі зазначених документів.

Також, не заслуговують на увагу доводи адвоката Микитенка В.І., що постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника слідчого відділення Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області про закриття кримінального провадження внесена до ЄРДР за №12016250130000215 від 13.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України винесена ОСОБА_1 не може бути належним доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки не містить дати документа, спростовуються наявною у матеріалах кримінального провадження копією постанови про закриття кримінального провадження завіреної належним чином на якій міститься дата «28 червня 2016 року» та яка підписана Загороднюком С.В. та завіреною копією повідомлення про закриття кримінального провадження від 02.07.2016 року (вихідний номер 2104/51/03-16 _01.07.2016), яке також підписано ОСОБА_1 (арк.246, арк. 247 т. 1 кримінального провадження, оригінал повідомлення міститься у т.2, арк. 29).

За таких обставин, суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання обвинувачених, свідків, речові докази, документи, що стали підставою для проведення негласних (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні після їх розсекречення у встановленому законом порядку, як докази вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.11.2015 року №1 о/с ОСОБА_1 слідчому Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чекаській області, присвоєно спеціальне звання «лейтенант поліції». Згідно довідки УКЗ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 з 06.2015 по 11.2015 року працював дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жашківського районного відділу управління МВС України в Черкаській області, з 11.2015 року - слідчий Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 10.06.2016 року №85 о/с на ОСОБА_1 покладено тимчасово виконання обов`язків заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.11.2015 року №1 о/с ОСОБА_2 , призначено на посаду старшого інспектора Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області та присвоєно йому спеціальне звання «лейтенант поліції». Згідно довідки УКЗ ГУНП в Черкаській області Піскун М.І. з 06.2013 року по 05.2014 року - слідчий слідчого відділення Жашківського районного відділу Управління МВС України в Черкаській області, з 05.2014 року по 11.2015 року - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жашківського районного відділу Управління МВС України в Черкаській області, з 11.2015 - старший інспектор Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції.

Відповідно до декларацій обвинувачених, їх посади віднесені до посад державної служби, а ОСОБА_1 , як тимчасово виконуючий обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області є службовою особою, яка займає відповідальне становище, відповідно до ст.50 Закону України «Про запобігання корупції». за ч.3 ст.368 КК України.

Суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_1 за ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_2 за ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України у вчиненні кримінальних правопорушень правильно кваліфіковано повністю доведеною, оскільки обвинувачені, як представники органу влади та його службові особи, один з яких займає відповідальне становище, а саме: ОСОБА_1 - займаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області та ОСОБА_2 , будучи старшим інспектором Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, використовуючи своє службове становище, з метою незаконного особистого збагачення, отримали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 49 000 грн за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Відповідно, суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1 міститься склад кримінального правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.368 КК України, та є підстава для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 міститься склад кримінальних правопорушень, які передбачені ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України, та є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності.

Згідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, який має постійне місце реєстрації та місце проживання, одружений, на момент вчинення злочинів займав посаду тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, раніше не судимий.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, який має постійне місце реєстрації та місце проживання, одружений, на момент вчинення злочинів займав посаду старшого інспектора СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, раніше не судимий.

Суд враховує, що відповідно до примітки до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 КК України, відноситься до корупційних злочинів, а відповідно до ч.1 ст.75 КК України встановлено заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, які вчинили корупційний злочин.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.ст. 12, 45 КК України відноситься до категорії умисних тяжких корупційних злочинів, його матеріальний стан, сімейний стан, його молодий вік, стан його здоров`я, за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, у зв`язку з чим, вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 2 роки, з конфіскацією майна, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника СВ Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив умисний тяжкий корупційний злочин, тому суд у відповідності до ст. 54 КК України дійшов висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_1 спеціального звання «лейтенант поліції».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня приведення вироку суду до виконання.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.ст. 12, 45 КК України відноситься до категорії умисних тяжких корупційних злочинів, його матеріальний стан, сімейний стан, його молодий вік, стан його здоров`я, за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, у зв`язку з чим, вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 2 роки, з конфіскацією майна, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді старшого інспектора Жашківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, тобто являючись службовою особою, яка є працівником правоохоронного органу, представником влади вчинив умисний тяжкий корупційний злочин, тому суд у відповідності до ст. 54 КК України дійшов висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 спеціального звання «лейтенант поліції».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 необхідно обчислювати з дня приведення вироку суду до виконання.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 02.07.2016 року, грошові кошти, які належать Управлінню СБ України в Черкаській області, в національній валюті - гривні (еквівалентно 2000 доларів США, станом на 02.07.2016 року) згідно висунутої вимоги, у розмірі 49 000 (сорок дев`ять тисяч) гривень, які було залучено для документування протиправної діяльності ОСОБА_1 встановлення його вини та інших можливо причетних до злочину осіб, після вступу вироку в законну силу повернути Управлінню СБ України в Черкаській області, які після експертного дослідження упаковані до пакету експертної служби № 0641846.

Речові докази, що зберігаються у справі залишити зберігати при справі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні понесені на залучення експерта за виконання судової експертизи хімічних речовин від 19.07.2016 року №2/874, які становлять 793 грн 86 коп стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі по 396 грн 93 коп з кожного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого у власність держави.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_1 спеціального звання «лейтенант поліції».

Початок строку відбуття покарання засудженим обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого у власність держави.

На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання «лейтенант поліції».

Початок строку відбуття покарання засудженим обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за виконання судової експертизи хімічних речовин від 19.07.2016 року №2/874, які становлять 793 грн (сімсот дев`яносто три гривні) 86 копійок, у сумі по 396 грн 93 коп з кожного, які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у Лисян.р-н./Лисянський р-н/, код класифікації - 24060300, ЄДРПОУ - 36777814 Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), р/р -UA398999980313020115000023265).

Речові докази:

- мобільний телефон «LG-E 615», ІМЕІ НОМЕР_4 з сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», який належить ОСОБА_1 після вступу вироку у законну силу конфіскувати у дохід держави;

- мобільний телефон «Nokia RM-1011» ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільного зв`язку «Лайфселл», який належить ОСОБА_2 після вступу вироку у законну силу конфіскувати у дохід держави;

- грошові кошти у сумі 49000 грн, які було залучено для документування протиправної діяльності ОСОБА_1 встановлення його вини та інших можливо причетних до злочину осіб, після вступу вироку в законну силу повернути Управлінню СБ України в Черкаській області, які після експертного дослідження упаковані до пакету експертної служби № 0641846 ;

- змиви з правої та лівої долонь рук ОСОБА_2 та зразок СХР, яким були помічені грошові кошти, зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2 -конфіскувати у дохід держави;

- грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 - конфіскувати у дохід держави.

Речові докази, що зберігаються у справі залишити зберігати при справі.

Запобіжні заходи до набрання вироком законної сили залиши без змін.

Ухвали про накладення арештів на майно, обвинувачених у даному кримінальному провадженні, а саме: ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.06.2016 року у справі №711/6267/16-к, ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22.06.2016 року у справі №711/6269/16-к, ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.07.2016 року у справі №711/6445/16-к, ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.07.2016 року у справі №711/6448/16-к, ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.07.2016 року у справі №711/6447/16-к, залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок проголошено 22.06.2020 року.

Суддя Г.М. Яценко