Ухвала суду № 89978216, 23.06.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5783/18

пр.№ 1-кс/464/981/20

У Х В А Л А

23 червня 2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складії: головуючого судді Мички Б.Р.,

секретар судового засідання Гернага Ю.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Черневого В.Ю.

захисника Голень І.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Голеня Івана Романовича про відвід судді Бойко О.М. по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140070003143 від 15.10.2018р., про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Сихівського районного суду м.Львова Бойко О.М. перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України.

23 червня 2020 року до суду надійшла письмова заява захисника Голеня І.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Бойко О.М., яка в порядку автоматичного розподілу передана для розгляду судді Мичці Б.Р.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Бойко О.М., а саме: всупереч вимогам КПК України суддя неодноразово змінювала порядок дослідження доказів, безпідставно відмовила в задоволенні клопотання про виклик в судове засідання свідків, надуманим вважає тримання обвинуваченого під вартою, оскільки по даному кримінальному провадженні запобіжний захід йому не обирався.

Заслухавши думку обвинуваченого та його захисника в підтримку заяви про відвід, прокурора, який заяву про відвід судді Бойко О.М. заперечив та вважає таку безпідставною, дослідивши матеріали кримінального провадження, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що заява про відвід до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 80 КПК України відвід може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Положення ст.ст. 75, 76 КПК України зазначають підстави відводу щодо судді.

У своїй заяві про відвід та в усних поясненнях заявник посилається на підставу, передбачену п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, яка визначає, що суддя не може брати участь у розгляді кримінального провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Разом з тим, на переконання суду, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, оскільки у заяві не надано достатнього обґрунтування, які б вказували на необ`єктивність судді та які б свідчили про її упередженість при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Доводи захисника викладені в заяві про відвід не містять будь-яких об`єктивних відомостей щодо можливої зацікавленості судді під час здійснення судового розгляду кримінального провадження та не ставлять під сумнів її об`єктивність та неупередженість,не містять даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді Бойко О.М., що передбачені нормами КПК України. Наведені доводи на думку суду є лише незгодою із прийнятими процесуальними рішеннями та можуть бути підставами для оскарження судового рішення на наслідками розгляду кримінального провадження, а тому заявлений відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, суд , -

у х в а л и в :

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Голеня Івана Романовича про відвід судді Бойко О.М. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: