Вирок № 89975338, 23.06.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/231/2020

Справа № 330/1190/20

"23" червня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

судді Ковальчук О.А.,

за участю секретаря Шанцевої Н.В.,

прокурора Ходоровського Я.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Якимівка Запорізької області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

27.11.1996 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;

22.12.1998 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі;

11.02.1999 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 141, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі;

27.07.2006 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

09.07.2010 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

09.03.2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

30.07.2015 року Троїцьким районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;

12.11.2015 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 01.04.2020 року,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених

ч.1 ст. 357, ч. 1 ст. 162 КК України,

встановив:

19.04.2020 приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на АДРЕСА_3 Якимівського району Запорізької області, проходячи повз домоволодіння №47 шляхом відчинення хвіртки пройшов у вказаний двір, після чого, шляхом вільного доступу через відчинене вікно проник до приміщення будинку, побачивши у шафі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Фольцваген Пасат» реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Фіат» реєстраційний номер НОМЕР_2 , за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Фольцваген Пасат» реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Фіат» реєстраційний номер НОМЕР_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів таємно заволодів свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу «Фольцваген Пасат» реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Фіат» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в подальшому залишив місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим отримав можливість розпорядитись викраденими документами на власний розсуд.

19.04.2020 року приблизно о 22 годині 09 хвилин за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та розглянуто судом, прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 , побачивши, що нікого немає вдома, маючи намір на незаконне проникнення до житлового чи іншого володіння, в якому проживає ОСОБА_2 без згоди останнього, грубо порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість житла та іншого володіння особи, шляхом віджиму пластикових дверей незаконно проник до приміщення будинку, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_3 , чим порушив недоторканість житла.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 19.04.2020 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, він гуляв по смт Якимівка зі своїм знайомим ОСОБА_3 . Проходячи повз одного будинку ОСОБА_4 залишився на вулиці, а він проник до будинку. В шафі взяв прозорий пакет, через який побачив документи та медалі. Потім вийшов на вулицю та вони пішли далі гуляти. Потім шли повз іншого двору, зайшли туди, почали смикати ручку дверей, вона не відчинялася. Вийшов господар, і вони розбіглися.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим своєї вини, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки з`ясовано, що всі правильно розуміють ці обставини, і не виникає сумнівів в добровільності їх позицій. При цьому їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість обвинуваченого в здійсненні інкримінованих йому діяннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння офіційним документом, за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які класифікується як невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, є рецидив злочину, вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України групою осіб за попередньою змовою.

З урахуванням вчиненого та відомостей про особу, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. І на цих підставах призначити покарання у виді максимального штрафу, передбаченого санкціями ч.1 ст. 357, ч. 1 ст. 162 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити покарання за ч.1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання .

Речові докази: посвідчення на ім`я ОСОБА_5 до ювілейної медалі НОМЕР_4; посвідчення до медалі «Захиснику Вітчизни» НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_5 , крім того до посвідчення прикріплена медаль «Захиснуки вітчизни»; три червоні упаковки з медалями; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 ; інструкція до пральної машини, які знаходяться на зберіганні в камері схову Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Речові докази: кросівки синього кольору з білою підошвою; рукавиці чорного кольору; викрутку, які, згідно квитанції №814, знаходяться на зберіганні в камері схову Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на вирок подається до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Суддя