Ухвала суду № 89973330, 19.06.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2332/20

1-кп/310/503/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

при секретарі Шевченко А.С.,

за участю прокурора Полозюка Є.Ю.,

захисника Біленко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Чухрай Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду Запорізької області матеріали кримінального провадження, внесеного 27.03.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080130000858 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01.04.2020 р. з Бердянської місцевої прокуратури до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, внесеного 27.03.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080130000858 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до розгляду, вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Захисник обвинуваченого адвокат Біленко О.В. заперечував проти позиції прокурора та заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, оскільки направлений до суду обвинувальний акт містить номер кримінального провадження № 12020080130000858 від 27.03.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тоді як підозра ОСОБА_1 повідомлена в рамках кримінального провадження № 42018081120000007 від 23.01.2018 р. у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому зазначив, що всі відомості які відображені в обвинувальному акті і підозрі є тотожними.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Прокурор Полозюк Є.Ю. заперечував проти задоволення клопотання захисника, пояснивши суду, що підозра повідомлена обвинуваченому ОСОБА_1 28.02.2020 р. дійсно в кримінальному провадженні № 42018081120000007 від 23.01.2018 р. у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, яке було зареєстровано за фактом скоєння зазначених злочинів декількома особама. Тоді як, його постановою від 27.03.2020 р. виділено з матеріалів досудового розслідування за № 42018081120000007 матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України вчинені ОСОБА_1 в окреме проваддження за № 12020080130000858. На підтвердження чого, надав витяг з ЕРДР № 42018081120000007 від 23.01.2018 р. та постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.03.2020 р.

Представник потерпілого Чухрай Н.В. підтримала думку прокурора.

Вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про повернення прокурору обвинувального акту.

Згідно з вимогами ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити зокрема такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

Як вбачається з обвинувального акту, дане кримінальне провадження має № 12020080130000858 від 27.03.2020 р. відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до витягу з ЕРДР від 23.01.2018 р. зареєстровано кримінальне провадження № 42018081120000007, правова кваліфікація ч. 2 ст. 191 КК України, в тому, що службові особи заволоділи коштами бюджету при виконанні договору підряду № 12/07, укладеного в 2017 р. між виконкомом Осипенківською сільською радою та ТОВ ТПП "Перспектива", з реконструкції Червонопільської амбулаторії Бердянського району.

28.02.2020 р. за цим фактом повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 42018081120000007 від 23.01.2018 р.

Постановою прокурора Бердянської місцевої прокуратури Полозюка Є.Ю. від 27.03.2020 р. виділено з матеріалів досудового розслідування за № 42018081120000007 матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України вчинені ОСОБА_1 в окреме проваддження за № 12020080130000858.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями п. «а» ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Україною згідно з Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення, висунутого проти нього.

Тобто, обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа реалізує своє право на захист від пред`явленого їй конкретного обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на критерії, яким має відповідати обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

В рішенні від 26 червня 2008 року у справі «Ващенко проти України» Суд зазначив, що поняття «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).

В рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» Суд зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції.

В рішенні від 09 жовтня 2008 року у справі «Абрамян проти Росії» Суд зазначив, що деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, суд має розглядати провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами ст. 291 КПК України, а тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту для усунення недоліків не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Біленко О.В. про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного 27.03.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080130000858 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутністю такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Білоусова