Ухвала суду № 89973055, 27.01.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3901/19

Провадження № 2/309/357/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 січня 2020 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук`янова О.В., вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та ОСОБА_4 , про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, визнання недійсним договору емфітевзису.

У своїй заяві про забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2125384600:03:003:0024 та заборонити ОСОБА_3 і землекористувачу ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, направлені наволодіння, користування та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером 2125384600:03:003:0024.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_5 є власницею земельної ділянки, площею 0,70 га., на підставі договору дарування АЕА №539595, зареєстрованого Хустською держнотконторою 7 червня 2001 року за №3601, яка має цільове призначення — для ведення особистого підсобного господарства, земельна частка «пай» урочище «Білий Камінь», що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЗК №036481 від 18 червня 2001 року, виданим Головою Рокосівської сільської ради народних депутатів.

Під час присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру ОСОБА_5 отримала рішення №ВР- 2100380832019 про відмову у внесенні відомостей /змін до них/ до Державного земельного кадастру від 5 листопада 2019 року, згідно якої державним кадастровим реєстратором – Відділом у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області розглянуто заяву про внесення відомостей /змін до них/ до Державного земельного кадастру від 5 листопада 2019 року /реєстраційний номер ЗВ-9708510042019/ разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей /змін до них/ до Державного земельного кадастру з таких підстав: перетин ділянок з ділянкою 2125384600:03:003:0024, площа співпадає на 99.6633 %.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 187904661 від 7 листопада 2019 року: земельна ділянка за кадастровим номером 2125384600:03:003:0024 належить ОСОБА_3 . Крім того, згідно даної Інформації власник земельної ділянки - ОСОБА_3 уклала договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб /договір емфітевзису/, серія та номер: 3803, виданий 14 травня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь Сергій Іванович. Землекористувачем земельної ділянки, площею 0,7400 га, – є ОСОБА_4 .

Дослідивши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступних висновків.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову є процесуальною дією суду, право на вчинення якої надано суду ст.ст.149-150 ЦПК України.

Відповідно до ст.149 ч.1 ЦПК України: суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ст.149 ч.2 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Відповідно до ст.150 ч.1. п.1 ЦПК України: позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: суд при розгляді заяви повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник – представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 чітко окреслила, що звертається до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, виключення запису про земельну ділянку із Державного земельного кадастру, визнання недійсним договору емфітевзису.

З огляду на зазначене, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, на переконання судді, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде винесено на користь позивача, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У даному випадку заходи забезпечення стосуються виключно заборони вчинення будь-яких дій, направлених на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому відсутні перешкоди для задоволення заяви про забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що заява про забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-151,153,258-261,353-355ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2125384600:03:003:0024 та заборонити ОСОБА_3 та землекористувачу ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, направлені на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером 2125384600:03:003:0024.

Копію ухвали для виконання направити до Хустського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та сторонам для відома.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду повністю або частково - у відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, - до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.