Ухвала суду № 89972725, 19.06.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/803/20

Провадження номер 1-кп/305/357/20

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

19.06.2020. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.

з участю прокурора Юсипа С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сойма І.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Рахів, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 22.04.2020 за №12020070140000269 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 з прокуратури Закарпатської області до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні 1-кп/305/357/20 внесеному 22.04.2020 в ЄРДР за №12020070140000269 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 16.06.2020 призначено підготовче судове засідання.

15.06.2020, прокурор відділу прокуратури Закарпатської області, Клименко І.С. подала через канцелярію суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що21 квітня 2020 року, близько 23 години 00 хвилини, водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes - Benz», моделі « НОМЕР_1 », із державним реєстраційним номером Французької Республіки « НОМЕР_2 -RE», рухаюсь по вул. Павлюка в смт Коб. Поляна, Рахівського району Закарпатської області, у напрямку смт Вел. Бичків, наближаючись до будинку №137, діючи всупереч вимогам п.п.1.3; 1.5; 2.3"б"; 2.9"а"; 12.3; 13.1; та 13.3 Правил дорожнього руху України, будучи самовпевненим та самонадіяним, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно був спроможнийвиявити, не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, не вживав заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_2 , який у той час рухався по правому краю проїзної частини біля узбіччя, у попутному для водія ОСОБА_1 напрямку.

В результаті ДТП, згідно висновку судово-медичної експертизи за №51 від 22.05.2020, гр. ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу №10/51 від 22.05.2020 на момент експертного дослідження система рульового керування, робоча гальмівна система, ходова частина, система освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки «Mercedes - Benz», моделі « НОМЕР_1 », із державним реєстраційним номером Французької Республіки «DP-439-RE» знаходились у працездатному стані та могли виконувати фкнкції, що передбачені конструкцією транспортного засобу контролювати його швидкість та напрямок руху.

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи №10/198 від 21.05.2020 з технічної точки зору водій автомобіля марки «Mercedes - Benz», моделі « НОМЕР_1 », із державним реєстраційним номером Французької Республіки «DP-439-RE» гр. ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, який рухався смугою руху автомобіля в попутному напрямку, шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування з зупинкою до місця наїзду, з моменту виникнення небезпеки для його руху.

Таким чином, водій ОСОБА_1 , порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б, 2.9 а, 12.3, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України.

Не виконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням гр. ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого.

Надалі, ОСОБА_1 , достовірно знаючи , що своїми діями пов`язаними з порушенням ПДР та вчиненням наїзду на пішохода гр. ОСОБА_2 , поставив потерпілого в безпорадній та небезпечний для життя стан, при цьому, маючи можливість для надання допомоги, діючи умисно, всупереч вимогам п.2.10 ПДР України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності , нехтучи моральними і правовими нормами, не намагався вжити заходи щодо надання потерпілому медичної допомоги та транспортування його до найблищчого медичного закладу, завідомо залишив потерпілого в небезпеці і з місця пригоди втік на автомобілі та переховувався до встановлення його місця знаходження працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.135 КК України.

У сукупності, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 та ч.1 ст.135 КК України.

У ході досудового розслідування щодо ОСОБА_1 ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24.04.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави 105100 гривень. Строк дії ухвали до 06 год. 00 хв. 20.06.2020.

12 червня 2020 року за результатами досудового розслідування кримінального провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, скерований на рознляд до Рахівського районного суду Закарпатської області.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, за які в сукупності передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, і згідно ст.12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин, є підстави вважати, що останній будучи на волі може переховуватися від суду.

Крім того, ОСОБА_1 , знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 , свідків: неповнолітню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , шляхом їх залякування чи будь-яким іншим чином, тим самим вчинивши інше (нове) кримінальне правопорушення. Крім тог, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі з метою переховування від суду може виїхати за межі України.

На підставі наведеного, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 закінчується о 06 год.00 хв. 20.04.2020, в той же час, наразі продовжують існувати ризики , передбачені ст.177 КПК України, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого просили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

У підготовчому засіданні прокурор Юсип С.В. просить суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт наданий суду складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. Поряд з цим, прокурор Юсип С.В. підтримує подане прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Клименко І.С. письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що наявні ризики, що обвинувачений ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, і за який ОСОБА_1 може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Поряд з цим, не втратили своєї актуальності ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме можливість перераховування ОСОБА_1 від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просить суд врахувати його незначні соціальні зв`язки, те, що він не має постійного місяця роботи. Таким чином він намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності.

Захисник обвинуваченого Сойма І.Ю ОСОБА_8 в судовому засіданні щодо призначення справи до судового розгляду та прийняття цивільного позову не заперечив. Водночас, вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпідставним, просить обрати обвинуваченому запобіжний у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Зазначив, що його підзахисний має бажання знайти роботу, щоб мати можливість відшкодувати потерпілій шкоду спричинену кримінальним правопорушенням.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримує позицію захисника.

Потерпіла, ОСОБА_4 у підготовче засідання не з`явилася, однак її представник, адвокат Ємчук Л.В. надіслала до суду електронною поштою клопотання, в якому просила провести підготовче засідання без її участі та без участі потерпілої ОСОБА_4 . Одночасно просила у цьому кримінальному провадженні прийняти позовну заяву ОСОБА_4 про відшкодування витрат на поховання в сумі 7491 гривень та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 500000 гривень.

Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів вважає, що відсутні перешкоди для призначення судового розгляду, передбачені ст.314 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Рахівському районному суду Закарпатської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги Закону.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню кримінального провадження для судового розгляду, не заявлено.

При таких обставинах судом встановлені достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

У відповідності до ч.3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутністю зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Бліщ О.Б. від 24.02.2020, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 20 червня 2020 року о 06 годині 00 хвилин. Визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На думку суду, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою виходячи з наступного. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не одружений, не має постійного місця роботи. Суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв`язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду не надано.

Натомість, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого лочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду.

У межах зазначеного кримінального провадження судове слідство ще не розпочато, тому, потерпіла та свідки не допитані. Таким чином, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, матиме змогу вплинути на свідків та потерпілу, шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою ненадання чи надання неправдивих показань.

Підсумовуючи викладені вище обставини, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки на даний час не відпали ризики, які були встановлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд, з урахуванням положень ст.ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого він обвинувачується. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме, «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, суд виходить з вимог ч.5 ст.182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, обставини вчинення кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 , достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, - становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень.

Вирішуючи клопотання потерпілої про прийняття її цивільного позову, суд, виходить з наступних міркувань.

Частинами 4, 5 ст.128 КПК України передбачено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які предявляються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Позовна заява подана до початку судового розгляду у кримінальному провадженні, її форма і зміст відповідає встановленим цивільним процесуальним законодавством України вимогам.

Відповідно до ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно ст.62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) обвинуваченого та до якої пред`явлено цивільний позов в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність прийняття цивільного позову до розгляду в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України та визнання обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем, а потерпілу ОСОБА_4 - цивільним позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 7, 27, 177, 178, 183, 194, 314-317, 320, 331 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, на 10 год. 00 хв., дня 24 червня 2020 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні у залі суду Рахівського районного суду Закарпатської області.

Клопотання прокурора відділу прокуратури Закарпатської області, Клименко І.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, не працюючого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту у залі суду.

Рахувати ОСОБА_1 у, строк тримання під вартою з 14 години 00 хвилин 19 червня 2020 року.

Визначити дату закінчення дії обраного ОСОБА_1 у запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 24 год. 00 хв. 17 серпня 2020 року.

Визначити заставу у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави обвинувачений звільняється з-під варти і на нього покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати по кожному виклику до суду у визначений час;

2) не відлучатися за межі Рахівського району Закарпатської області без дозволу, прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Вказані обов`язки покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання обвинуваченим зазначених обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Цивільний позов ОСОБА_4 в інтересах якої діє адвокат Ємчук Лідія Вікторівна про відшкодування витрат на поховання в сумі 7491 гривень та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 500000 гривень, прийняти до розгляду в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України.

Визнати ОСОБА_4 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій, адвокату та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Про час розгляду справи повідомити прокурора, викликати у судове засідання учасників кримінального провадження.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 вказана ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду упродовж 7 днів з дня її проголошення.

оскарженню не підлягає.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 23 червня 2020 року о 14 годині 30 хвилин.

Головуюча: М.О. Марусяк