Ухвала суду № 89972259, 23.06.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/82/2020

243/3038/17

У Х В А Л А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

суддів Мінаєва І.М.,

Проніна С.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

прокурора Тупікало Д.Ю.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся прокурор з клопотаннями про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

З клопотання видно, що 07.04.2014 на території Донецької області України невстановленою під час досудового розслідування особою для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» було створено не передбачене законами України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, члени якого були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того, в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких злочинів.

Протягом 2014 року ОСОБА_1 становиться одним із учасників силового блоку, а саме бійцем незаконного збройного формування «Кальміус», яке підпорядковується та входить до структури терористичної організації «Донецька народна республіка».

Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правилами та обов`язками особи, незаконного Законом збройного формування ОСОБА_1 дав свою добровільну згоду на їх дотримання та виконання, тим самим підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконання його цілей і завдань. ОСОБА_1 перебуваючи в складі збройного формування, без будь-яких законних підстав отримав для подальшого незаконного використання автоматичну, вогнепальну зброю та набої до неї, з метою виконання покладених на нього обов`язків.

Здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі не передбаченого Законами України незаконного збройного формування ОСОБА_1 систематично виконував накази свого безпосереднього командира, також виконував інші протиправні накази.

Відповідно до відведеній йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій, покладених на нього, ОСОБА_1 умисно виконував наступні обов`язки: ведення збройного опору, незаконна протидія та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних сил України, задіяними в проведенні антитерористичної операції, участь у не передбачених Законом України збройних формуваннях; заволодіння зброєю, боєприпасами, а також охорона укріплень з метою протидії діяльності осіб, у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності; інше сприяння терористичній організації.

В результаті діяльності зазначеного не передбаченого Законами України збройного формування на території Донецькій області було спричинено масову загибель людей, зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, що є тяжкими наслідками.

Дії, передбачені ч. 1 ст. 258-3 КК України караються позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, тобто злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким.

14.03.2017, відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 279 КПК України стосовно ОСОБА_1 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.258-3 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення місця знаходження даної особи на території будь-якого населеного пункту, де органи державної влади повністю здійснюють свої повноваження, таким чином встановлено, що він переховується від органів досудового слідства.

21.10.2015 ОСОБА_1 оголошено в розшук, заведено ОРС категорії «Розшук».

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, переховується від органів досудового розслідування, а також суду, ухиляється від виконання процесуальних дій, може негативно впливати на свідків, а також через неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки обвинувачений тривалий час працював в системі органів внутрішніх справ, має соціальні зв`язки у різних установах та організаціях, які може використовувати для перешкоджання кримінальному провадженню та зв`язки з іншими членами терористичної організації.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

21.10.2015 року було винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у розшук.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до початку розгляду клопотання в суді може не прибути до суду за судовим викликом, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, колегія суддів позбавлена можливості з`ясувати його позицію щодо клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в теперішній час відсутні відомості про фактичне місце знаходження обвинуваченого, одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором подано клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, колегія суддів доходить до висновку, що розгляд клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно відкласти до затримання обвинуваченого та доставки його до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 187-190 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_1 – задовольнити.

Надати дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розгляд клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – відкласти до затримання обвинуваченого та доставки його до суду.

Ухвала втрачає законну силу 23 грудня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О. Сидоренко

Судді: І.М. Мінаєв

С.Г. Пронін