Вирок № 89971884, 16.06.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

16.06.2020

Справа № 359/2542/20

Провадження № 1-кп/359/440/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарях судового засідання Вітківському Є.О., Тоцькій К.О.,

за участі:

прокурорів Шмаля В.В., Тимошенка Д.В., Томчай Р.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12020110100000357, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Правдівка Костянтинівського району Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

25.01.2020 близько 18 години 00 хв. ОСОБА_2 знаходився в автомобілі належному ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , де між водійським та передніми пасажирським сидінням в ніші, помітив телефон марки HUAWEI Y3II, чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, ОСОБА_2 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з ніши, яка знаходиться між водійським та переднім пасажирським сидіннями автомобіля мобільний телефон марки HUAWEI Y3II, чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 1080 гривень 00 копійок.

Після чого, ОСОБА_2 разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1080 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочину) визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він 25.01.2020 близько 18 години 00 хв. знаходився в автомобілі ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , коли виходив з автомобіля, між водійським та передніми пасажирським сидінням в ніші помітив телефон марки HUAWEI Y3II, чорного кольору. Тоді він усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з ніши автомобіля мобільний телефон та вийшов із автомобіля. Після того як його працівники поліції доставили у слідчий відділ, він надав покази відносно крадіжки. У вчиненому діянні кається, просив суд суворо не карати, зобов`язався в подальшому не вчиняти подібного. Разом з цим, просив суд при вирішені призначення покарання врахувати обставини, що він хоч і не працює офіційно, однак має кошти для сплати штрафу.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину), суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає правильною.

Майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_2 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_2 досягнув віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. ОСОБА_2 виконав усі дії об`єктивної сторони крадіжки, а тому злочин є закінченим.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 суд вважає його щире каяття та те, що своїми послідовними показами сприяв судовому слідству.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинувачуваного ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Аналіз даних при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_2 вказує на те, що він раніше не судимий. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працює. На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. За місцем поживання ОСОБА_2 характеризується з посередньої сторони. Заяв та скарг з компрометуючим матеріалом до Гірської сільської ради не надходило.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілим цивільний позов до обвинуваченого не пред`явлено, що свідчить про відсутність у потерпілого претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.

Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викраденим майном він розпорядитися на власний розсуд.

Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує те, що він вчинив злочин середньої тяжкості, згідно вимог статті 12 КК України.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, правову позицію прокурора, думку потерпілого, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 за вчинення злочину середньої тяжкості, належить призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п`ятдесят гривень.

Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є достатньою для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, пом`якшуючи обставини.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись: ст. 22, ст. 100, 127-128, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, ч. 1 ст. 185 КК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Засуджений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплатити суму штрафу на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль/21081100, код отримувача ЄДРПОУ: 38007070, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA888999980000031114106010004, код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Речовий доказ: мобільний телефон марки HUAWEI Y3II, чорного кольору - залишити у володінні власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Засудженим, в той же строк та в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинувачуваному та прокурору.

Суддя: Ю.В.Кабанячий