Рішення № 89969130, 19.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року м. Київ № 826/6710/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства «Меркурій»доГоловного управління ДПС у Київській областіпровизнання незаконними дій щодо внесення повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, скасування такого повідомлення, -

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство «Меркурій» (далі - позивач, СФГ «Меркурій») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання незаконними дій щодо внесення повідомлення від 19.03.2018 №5312/10/10-36-55-03 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, скасування такого повідомлення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.04.2018 позивачем було отримано копію повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 19.03.2018 №5312/10/10-36-55-03, однак, акт, на підставі якого було винесено таке повідомлення, отримано не було. Крім того, позивач не згоден з актом опису майна від 19.03.2018 без номера, оскільки, у ньому зазначені невірні дані активів, що були описані. Так, в акті зазначено, що податковим керуючим описано урожай сої 2017 року у кількості 100 тон у той час, як його було зібрано у розмірі лише 55 тон. Враховуючи наведену обставину Селянське (фермерське) господарство «Меркурій» вважає, що податковим керуючим неправомірно складено акт опису майна №10.

Відповідач проти позову заперечував мотивуючи свою позицію тим, що контролюючим органом було здійснено всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості, однак, такі дії Миронівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області не призвели до повного погашення податкового боргу. Також відповідач повідомив, що усі вжиті заходи здійснювалися з дотриманням вимог чинного законодавства, а відповідно, складені акти повністю відповідають вимогам податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки на день розгляду справи Головне управління ДФС у Київській області перебуває в стані припинення (запис від 02.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», суд дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Головного управління ДФС у Київській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (надалі - ГУ ДПС в Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5А)).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, судом встановлені такі обставини справи.

У зв`язку з наявністю в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) СФГ «Меркурій» податкового боргу, на підставі вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було сформовано та направлено платнику податкову вимогу від 26.03.2014 № 194-25 про сплату податкового боргу з податку на прибуток (КБК 11021000) на загальну суму 41770,10 грн.

Керуючись вимогами статей 88, 89 податковим керуючим Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області описані активи в податкову заставу згідно акта опису майна від 05.02.2015 №1, а саме: оприскувач ОПК-3000-18П, дата випуску 2012 рік, серійний № 0899 в кількості 1 шт. за балансовою вартістю 132000,00 грн, автомобіль Форд Соnnect, державний номер НОМЕР_1 в кількості 1 шт. за балансовою вартістю 205000,00 грн.

У зв`язку з збільшенням податкового боргу до 1315924,10 грн, СФГ «Меркурій» надано гарантійний лист, згідно якого підприємство планувало гасити податковий борг за рахунок зібраної сої з 50 га. На підставі гарантійного листа податковим керуючим була описана соя в кількості 100 тон на загальну суму 950000,00 грн (акт опису від 05.09.2017 №10). Наведений акт опису підписаний керівником СФГ «Меркурій» та скріплений печаткою СФГ «Меркурій».

Не погоджуючись з актом №10, позивач звернувся із скаргою до Головного управління ДФС у Київській області, відповідно якої просив скасувати повідомлення від 19.03.2018, однак, відповіді не отримав.

Не погоджуючись із діями Головного управління ДФС у Київській області, вважаючи незаконним та таким, що підлягає скасуванню повідомлення від 19.03.2018 №5312/10/10-36-55-03, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

У відповідності до норм законодавства податковим керуючим Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області проводилася перевірка стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі. Результати проведеної перевірки відображені в акті №1 від 05.02.2015, у якому зафіксовано відсутність на момент перевірки майна, згідно акта опису № 10 від 05.09.2017.

Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі затверджено Наказом Міністерства фінансів України №584 від 16.06.2017 (далі - Положення).

Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.

Перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави.

Право на проведення перевірки стану збереження заставного майна належить контролюючому органу, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.

Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу.

Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - повідомлення). Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна.

Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись безпосередньо у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває у податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі.

Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.

Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою відповідно до вимог Кодексом з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням (розділ ІІ Положення).

Як передбачено розділом ІІІ Положення про проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий попередньо повідомляє платника податків.

Безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий пред`являє платнику податків такі документи: службове посвідчення працівника контролюючого органу; копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення, підписане керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та зареєстроване в такому контролюючому органі.

Зазначені документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження заставного майна й оформлення додаткових документів не є необхідним.

У разі перебування майна платника податків не за місцем обліку платника податків, а в іншій адміністративно-територіальній одиниці, до проведення перевірки стану збереження заставного майна може бути залучено інший контролюючий орган.

У разі залучення до перевірки стану збереження заставного майна іншого контролюючого органу перевірка здійснюється з дотриманням вимог пункту 2 цього розділу.

Податковий керуючий при проведенні перевірки стану збереження заставного майна здійснює повноваження відповідно до цього Положення та інших нормативно-правових актів.

За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід`ємною частиною акта перевірки.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 89.2 Податкового кодексу України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм права, суд дійшов висновку, що дії Головного управління ДФС у Київській області при складанні повідомлення від 19.03.2018 №5312/10/10-36-55-03 були такими, що повністю відповідали податковому законодавству, а саме повідомлення складено з дотриманням усіх необхідних вимог.

Також, необхідно зазначити, у розумінні підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Як свідчать матеріали справи, акт опису активів підписаний платником.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність своїх дій та прийнятих рішення довів, натомість доводи позивача не знайшли свого підтвердження та обґрунтування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, в силу положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, гл.10 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Селянського (фермерського) господарства «Меркурій» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська