Рішення № 89968725, 23.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 червня 2020 р. № 520/4500/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, УПП у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції №8 від 27.02.2020 про застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до наказу №8 від 27.02.2020 наказу начальника Управління в Харківській області ДПП інспектор вказаного Управління ОСОБА_1 під час несення служби 07.12.2019 перервав несення служби, почавши займатись особистими справами та не стежив за пропускним режимом на територію УПП чим допустив порушення вимог підпункту 10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції та абзацу 3 п. 1 розділу VI «Інструкції з організації охорони, а також пропускного та внутрішнього об`єктового режимів на території Управління патрульної поліції у м. Харкові». Також, 15.12.2019 в період часу з 12 год. 55 хв. до 13 год. 03 хв. лейтенант поліції ОСОБА_1 під час несення служби з охорони адміністративної будівлі допустив порушення однострою поліцейських, а саме перебував без головного убору чим допустив порушення вимог абзацу 5 пункту 11 розділу І Правил носіння однострою, пункту 2 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Крім того, 07.12.2019, 11.12.2019, 12.12.2019 та 15.12.2019 лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на службі без бронежелету, а відтак не дотримався заходів особистої безпеки, а також не отримував нагрудного відеореєстратору чим унеможливим виконання вимог Інструкції із застосування приладів і технічних засобі, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, ствердженої Наказом МВС №1026 від 18.12.2018 та порушив вимоги п.п. 1,2, 4, 8 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За зазначені порушення службової дисципліни наказом №8 від 27.02.2020 начальника Управління в Харківській області ДПП до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. З вказаним наказом позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що події скоєння дисциплінарного проступку мали місце. Обставини подій оцінені вірно, міра відповідальності обрана правильно, процедура накладення покарання дотримана, рішення про дисциплінарне стягнення прийнято повноваженою особою.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Позивач проходить публічну службу в органах Національної поліції України та обіймає посаду інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції, має спеціальне звання - лейтенант поліції.

Доповідною запискою Інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП майор поліції О. Ворони повідомлено т.в.о. начальника УПП в Харківській області ДПП капітана В. Орленко про надходження рапорту старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Кизим А.В. щодо порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Шалімовим Віталієм Юрійовичем, під час несення служби у денну зміну 07.12.2019, в нічну зміну 11.12.2019, в нічну зміну 12.12.2019 та в денну зміну 15.12.2019 (а.с.70-72).

Наказом начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 21.12.2019 № 299 було призначено службове розслідування з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УШІ в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Шалімовим Віталієм Юрійовичем, під час несення служби у денну -зміну 07.12.2019, у нічну зміну 11.12.2019, у нічну зміну 12.12.2019 та у денну зміну 15.12.2019, відповідно до частин першої - четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу 1 пункту 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, пунктів 2 та 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (а.с.69).

Наказом начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 17.01.2020 №18 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного Наказом начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 21.12.2019 № 299, на один місяць (а.с.73).

Результати службового розслідування оформлені висновком від 20.02.2020 р. (далі за текстом - Висновок), який затверджений начальником Управління 20.02.2020 р.

Пунктом 3 Висновку зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в неналежному виконанні своїх службових-обов`язків і наказів керівництва під час несення служби у денну зміну 07.12.2019, у нічну зміну 11.12.2019, у нічну зміну 12.12.2019 та у денну зміну 15.12.2019 , порушенні вимог підпункту 10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217, абзацу 5 пункту 11 розділу І Правил носіння однострою, затверджених наказом МВС від 19 серпня 2017 року № 718, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 8, 12 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» на підставі пункту 3 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (а.с. 57-68).

27.02.2020 р. начальником Управління з посиланням на Висновок було видано наказ №8 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани (а.с.42).

З вказаним наказом позивач не згоден, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII; далі за текстом - Статут).

Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті служби у поліції.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.1 ст.18); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2 ч.1 ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п.3 ч.1 ст.18).

Як передбачено ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі забезпечує дотримання публічним службовцем закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій діяльності.

За визначенням ч.1 ст.1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

За правилами ч.3 ст.13 Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У силу ч.3 ст.19 Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Таким чином, усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського повинні бути викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.

Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Звідси слідує, що у процедурі дисциплінарного провадження відносно поліцейських законодавець наділив свободою адміністративного розсуду одразу двох учасників, а саме: дисциплінарну комісію та керівника, дискреція кожного з яких є вільною і незалежною один від одного.

Разом із тим, суд відмічає, що недоліки у реалізації дисциплінарною комісією управлінської функції контролю за службовою дисципліною не можуть бути виправлені керівником, позаяк такого порядку дій законом не передбачено.

Повноваження керівників поліції з приводу накладення дисциплінарних покарань розмежовані приписами ст.20 Статуту, згідно з якою керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських (ч.3 ст.20); інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України (ч.4 ст.20).

До матеріалів справи надано копію Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015р. №73 (у редакції наказу від 20.02.2020р. №134).

Пунктом 20 розділу V зазначеного Положення керівник Національної поліції України делегував керівнику Департаменту патрульної поліції Національної поліції України право на вирішення питання стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Департаменту (а.с.136-149).

Начальник Департаменту видав наказ №4621 від 11.10.2018 р., яким делегував начальникам управлінь патрульної поліції в областях Департаменту право застосування за результатами службових розслідувань дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, догани, суворої догани (а.с.135).

Оскарженим наказом до заявника був застосований захід дисциплінарного покарання у вигляді суворої догани.

З огляду на відсутність доказів втрати чинності переліченими наказами, суд доходить до переконання про те, що дисциплінарне стягнення було накладено повноважною особою поліції - начальником Управління.

Водночас із цим, дисциплінарною комісією не були взяті до уваги суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.

Щодо події, яка відбулась 07.12.2019 та стала однією з підстав до притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Як встановлено висновком, ОСОБА_1 , 07.12.2019 р., перервав несення служби, почавши займатись особистими справами, а саме почав мити автомобіль ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1 чим порушив вимоги підпункту 10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217 та абзацу 3 п.1 розділу VI «Інструкції з організації охорони, а також пропускного та внутрішньо об`єктового режимів на території Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції», затвердженої начальником УПП у м. Харкові ДПП від 14 квітня 2017 року.

Дослідивши відео, що долучено до матеріалів справи представником відповідача, судом встановлено наступне.

Фіксування події здійснювалось на відеореєстратор DSJX 302215-002215 з машини, що у цей час перебувала на стоянці. З двох наданих фрагментів відео судом встановлено, що фіксування події здійснювалось з 07:51 год. до 07.56 год. та з 08.01 год. до 08.06 год. позивач займається особистими справи біля своєї машини. Втім перевірити правильність відображення дати та часу здійснення зйомки вказаної події зазначеним пристроєм не вбачається можливим. В матеріалах справи відсутній повний відеоряд вказаних подій. У наданих фрагментах відео також відсутній звуковий ряд, що не дає можливості встановити особу, яка здійснювала відповідний запис.

Враховуючи викладене, у суду немає підстав для врахування наданих відповідачем фрагментів відео при розгляді вказаної справи.

Крім того до відзиву надано роздруківку кадру з невстановленої камери відеонагляду (а.с.116), втім з зазначеної роздруківки неможливо встановити жодних обставин на підтвердження доводів викладених у відзиві представником відповідача.

З наданого відповідачем відео «video_2020-02-07_11-10-51», «video_2020-02-07_11-17-34», «video_2020-02-07_11-17-42» встановлено здійснення відеозйомки позивачем у нічний та денний час, втім не озвучено ані дату здійснення, ані годину у котрій здійснювалась відповідна перевірка. Також суд зазначає, що вказані відеозаписи є уривками, що не дає можливості відтворити події в повному обсязі.

З відео з назвою: «video_2020-02-07_11-10-51» зафіксовано, що перевіряючою Кизим А.В. у ході поверхневого огляду приміщення КПП встановлено відсутність у позивача спеціальних засобів.

Втім, жодних письмових документів (актів), окрім доповідної записки, що підтверджують виявлені порушення до матеріалів службового розслідування та до матеріалів справи не було надано.

Розділом ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 р. № 1026 наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:

1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;

2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;

3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;

4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;

5) належне ведення відповідної документації.

Портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

У разі одночасного виходу на службу більше 30 поліцейських можливе використання відомості до Журналу обліку (далі - Відомість) (додаток 2), що затверджується керівником органу, підрозділу поліції.

Після затвердження керівником органу, підрозділу поліції відповідальна особа передає Відомості до підрозділу документального забезпечення органу, підрозділу поліції, де вони реєструються, нумеруються, щотижня зшиваються та зберігаються до передання в архів.

Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.

Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Під час приймання портативного відеореєстратора відповідальна особа проводить його візуальний огляд та за відсутності видимих пошкоджень приймає під підпис зазначений портативний відеореєстратор або карту пам`яті.

Відповідальна особа забезпечує безперебійне заряджання портативного відеореєстратора впродовж 4 годин та експорт інформації під час під`єднання до док-станції в автоматичному режимі або в інший спосіб, визначений виробником такого відеореєстратора.

У разі виявлення механічних пошкоджень портативного відеореєстратора або карти пам`яті відповідальна особа здійснює відповідний запис у Журналі обліку й письмово доповідає про цей факт керівнику органу, підрозділу поліції.

За необхідності портативний відеореєстратор може застосовуватися під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки з метою здійснення аналізу дій поліцейських.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що чинним законодавством не покладено обов`язку на кожного поліцейського під час виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції отримувати та застосовувати портативний відеореєстратор.

Окрім того, з п.п. 2 п. 4.1. розділу ІV копії посадової інструкції інспектора управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що інспектор під час несення служби з метою виконання завдань має право використовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису для виявлення і фіксації порушень, зокрема нагрудні відеокамери (відео реєстратори).

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, лейтенант поліції ОСОБА_1 07.12.2019, 10.12.2019, 11.12.2019, 14.12.2019 нагрудний відеореєстратор та рацію не отримував.

Означена обставина також підтверджується копією роздавальної відомості відеореєстраторів та рацій № 8938, № 8945, № 8915, №8922, № 8833, №8839, № 8995, №9001, № 9019, № 9023.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд встановив відсутність вини позивача у порушенні вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Щодо твердження відповідача про відсутність у ОСОБА_1 бронежилету 07.12.2019, 11.12.2019, 12.12.2019 та 15.12.2019 суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких достовірних доказів (відеофіксації, актів), що підтверджують проведення перевірки позивача саме 07.12.2019, 11.12.2019, 12.12.2019 та 15.12.2019 на предмет отримання та використання бронежилету.

Надані відеозаписи представником відповідача не містять відповідних доказів порушення позивачем дисциплінарного статуту Національної поліції України стосовно отримання та використання бронежилету.

Щодо твердження відповідача про порушення ОСОБА_1 пункту 11 розділу І Правил носіння однострою, затверджених наказом МВС від 19 серпня 2017 року №718, а саме перебування без головного убору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 Правил носіння однострою, затверджених наказом МВС від 19 серпня 2017 року №718 поліцейському забороняється:

носіння предметів однострою, державних нагород, відзнак та інших нагрудних знаків, не передбачених чинним законодавством України;

одночасне носіння предметів різних видів однострою та предметів однострою різних кольорів, крім випадків, передбачених цими Правилами;

носіння однострою разом із предметами цивільного одягу, крім випадків, передбачених цими Правилами;

носіння забруднених, вицвілих, невипрасуваних, пошкоджених та зношених предметів однострою;

перебувати поза межами будівель без головного убору;

носіння предметів однострою без знаків розрізнення та планшетів для ідентифікації особи як поліцейського;

носіння сумок (рюкзаків, пакетів) та парасольок яскравих кольорів.

З наданих відеоматеріалів, судом не встановлено, що 15.12.2019 в період часу з 12:55 до 13:03 ОСОБА_1 перебував поза межами будівель без головного убору, оскільки жодне відео не містить хронометражу часу.

Суд зазначає, що представником відповідача не надано інших доказів (відеофайлів) на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інших дисциплінарних проступків (обставин), які були досліджені в ході службового розслідування.

Окрім цього суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого статті 8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з частини 2 статті 2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.

Однак вказані обставини не враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на думку суду, набуло нездоланних дефектів змісту, що вказує на його необґрунтованість.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Водночас, комісією не було встановлено попередню поведінку особи (наявність стягнень, заохочень, фаховий рівень, тощо).

Суд зауважує, що законодавець виокремлює суворість застосування до працівника відповідальності, а саме, у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Якщо було притягнуто до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Однак, у висновку службового розслідування так і під час винесення спірного наказу, посадовими особами відповідача не надано оцінку вчиненим діям позивача з урахуванням вказаних законодавчих положень.

Так, спірним наказом за порушення дисципліни до позивача застосовано сувору догану.

У висновку за результатами службового розслідування досліджено лише характеристику ОСОБА_1 , а саме вказано наступне: «завдання, що стоять перед поліцією у справі боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку розуміє, але до служби відноситься не відповідально, потребує постійного контролю. Вимог законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського не дотримується. Неналежно виконує свої функціональні обов`язки, що виражається в запізненні на шикування роти та неохайному зовнішньому вигляді. Під час несення служби приймає одноосібні рішення не інформуючи про це своїх командирів. На всі зауваження командирів реагує з притаманним йому обуренням і впевненістю у своїй правоті, завжди знаходячи виправдання своїх чисельних помилок. Постійно скаржиться на дії командирів з цього приводу. Лейтенанту поліції ОСОБА_1 неодноразово робились зауваження з приводу порядку та організації несення служби. Зовнішній вигляд не завжди охайний, іноді допускає порушення носіння форменого одягу».

Суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачем не надано жодних письмових підтверджень щодо застосування, у минулому, до ОСОБА_1 інших видів дисциплінарного стягнення та наявність яких слугувала б підставою для застосування до позивача більш суворого дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не в повній мірі дотримано наведених вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, оскільки не з`ясовано обставини, за яких скоєно дисциплінарний проступок, наявність шкоди, попередня поведінка особи, рівень кваліфікації тощо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені недоліки призвели до помилкової оцінки тяжкості проступку позивача, та безпідставної необхідності застосування до позивача саме стягнення у вигляді суворої догани і неможливість застосування менш тяжких стягнень.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах складений дисциплінарною комісією Висновок містить недоліки, які полягають у не повною мірою адекватному співвідношенні запропонованої міри відповідальності із характером, змістом та наслідками протиправного діяння поліцейського.

До того ж текст Висновку не містить жодних суджень дисциплінарної комісії з приводу наслідків проступку.

Владний суб`єкт - Управління у спірних правовідносинах діяв виключно на реалізацію суджень Висновку дисциплінарної комісії і тому не міг виправити раніше допущених дисциплінарною комісією недоліків.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позову у частині вимоги про скасування оскарженого наказу стосовно накладення дисциплінарного стягнення у вигляді судової догани.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У зв`язку із тим, що оскаржений наказ створив для заявника негативні наслідки, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції №8 від 27.02.2020 про застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення складено 23 червня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.