Ухвала суду № 89968665, 23.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

23.06.2020 року Справа № 520/2812/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи питання щодо закриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Харківській області щодо неперерахування і не проведення ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , виплати з 25 квітня 2019р. пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019р. у справі № 520/8596/19. щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020року у розмірі 23615 грн.(4723 х 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Харківській області щодо нарахування ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , з 25 квітня 2019р. пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби на підставі підзаконного акту Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 виходячи з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності, в супереч частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р. у справі № 520/8596/19;

- визнати незаконним та таким що не відповідає нормі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019р. у справі № 520/8596/19 акт індивідуальної дії Головного управління ПФУ в Харківській області - Розпорядження, дата-час розрахунку : 20.01.2020 18:39, Ізюмське об`єднане управління ПФУ Рішення 963370111448 Заявник ОСОБА_1 , про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області (Держпром. З під., 2 пов., м. Харків, 61022. код ЄДРПОУ 14099344) вчинити дії та провести ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , нарахування та виплати з 25 квітня 2019р. пенсії інваліда війни та Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 та Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019р. у справі № 520/8596/19. щомісячно - у розмірі 208б5грн.(4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020року у розмірі 23615грн.(4723 х 5) з урахуванням виплачених сум. і в подальшому виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно до норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України та на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/8596/19 перерахунок та виплата державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинні здійснюватись виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. Проте, відповідач на виконання рішення суду, здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 05.03.2020 р. була надіслана позивачу та отримана ним 11.03.2020 р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 05.03.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 10.03.2020 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 263 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8596/19 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та щодо відмови у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 22 від 12 серпня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 25 квітня 2019 року державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19,1737/19) обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" зазначене судове рішення набрало законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8596/19 Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним розпорядженням (а.с. 9 – 11).

Листом №54/М-14 від 31.02.2020 року відповідач надав відповідь на звернення позивача, направивши розпорядження про перерахунок пенсії, обґрунтування розрахунку пенсії (а.с. 12 – 13).

Не погоджуючись з розрахунком перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Суд зазначає, що у даній справі, предметом спору є правомірність дій відповідача під час виконання рішення суду щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснення відповідних виплат.

Як встановлено судом, відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8596/19 прийнято рішення (розпорядження) про перерахунок пенсії позивача, отже спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили.

Фактично при розгляді даного позову суд має дослідити і перевірити порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8596/19 та правомірність вчинення дій відповідача щодо перерахунку пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд зазначає, що приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8596/19 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугував факт прийняття розпорядження (рішення) відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року по справі №520/8596/19, яким здійснено перерахунок пенсії позивача.

Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Враховуючи приписи чинного законодавства, а саме відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що в провадженні суду перебувала справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, рішення по якій набрало законної сили, через що провадження в адміністративній справі підлягає закриттю відповідно до п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

Суд наголошує, що відповідно до приписів п. 3 Прикінцевих положень до КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, суд звертає увагу на те, що дотримуючись принципу змагальності, сторонам був наданий більший термін, аніж встановлений чинним законодавством.

Проте, позивачем не було надано до суду жодних заяв щодо збільшення чи зменшення обсягу позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись положеннями статей 238, 239, 243, 244, 248, 255, 294, 295, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 520/2812/2020 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до приписів п. 3 Прикінцевих положень до КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Н.А. Полях