Рішення № 89968561, 11.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 р. № 520/203/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гунченка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-57 від 04.11.2019, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що він отримав вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ф-1174-57 від 04.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 26539,26 грн. На підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №44 від 11.03.2009 позивач має право на заняття адвокатською діяльністю. Протягом 2017-2019 років позивач працював головним спеціалістом з правового забезпечення Департаменту правового забезпечення ПАТ "Світло Шахтаря" (код ЄДРПОУ 00165712), а з лютого 2018 року прийнято на посаду заступника директора з правового забезпечення ТОВ "СПБО "Східцивільпромбуд". У вказаний період ОСОБА_1 не здійснював професійної діяльності (зокрема адвокатської діяльності), відповідно і не отримував ніяких доходів як самозайнята особа. А за 2017-2019 роки роботодавцями сплачено єдиний внесок на загально обов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати в сумі, що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 11.06.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що згідно реєстраційних даних ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа, що здійснює незалежну професійну діяльність з 15.04.2009. В інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 нарахований єдиний соціальний внесок, у зв`язку із чим направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 № Ф-1174-57. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №44 від 11.03.2009 має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_3 від 11.03.2009.

Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, з 2016 року позивач працював головним спеціалістом з правового забезпечення Департаменту правового забезпечення ПАТ "Світло шахтаря", з лютого 2018 року прийнятий на посаду заступника директора з правового забезпечення ТОВ "Східцивільпромбуд".

Судом встановлено, що у період з 2017 року по 2019 рік ОСОБА_1 не здійснював адвокатську діяльність, що підтверджується листом Ради адвокатів України, з якого вбачається, що у період з 25.01.2013 по 25.10.2019 ордерні книжки ОСОБА_1 не видавались.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Східцивільпромбуд" сплачується єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 , що підтверджується листом довідкою від 20.02.2020 № СБП00000002.

04 листопада 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено вимогу № Ф-1174-57, якою відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 нараховано борг у розмірі 26539,26 грн.

Позивач скористався правом та оскаржив вимогу у адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби України від 18.12.2019 № 13491/6/99-00-08-06-01 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вимогу № Ф-1174-57 без змін.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті суд, виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Перелік платників єдиного внеску визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац перший пункту 1); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами абзацу 1 пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Згідно частини 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як встановлено судом вище, з 2016 року позивач працював головним спеціалістом з правового забезпечення Департаменту правового забезпечення ПАТ "Світло шахтаря", а з лютого 2018 року ОСОБА_1 по теперішній час працює на посаді заступника директора з правового забезпечення ТОВ "СПБО "Східцивільпромбуд", що підтверджується трудовою книжкою, копія якої міститься в матеріалах справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Східцивільпромбуд" сплачується єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 , що підтверджується листом довідкою від 20.02.2020 № СБП00000002.

Відповідач не надав суду доказів на спростування факту сплати ПАТ "Світло шахтаря" та ТОВ "Східцивільпромбуд" єдиного внеску за найманого працівника - ОСОБА_1 .

Під час вирішення зазначеної справи суд враховує, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності.

А із системного аналізу його норм вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Таким чином, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього регулярно нараховує та сплачує роботодавець, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

Крім того, суд зазначає, що 12 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено вимогу № Ф-1174-57, якою відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 нараховано боргу у розмірі 23785,08 грн.

Вказана вимога від 12.08.2019 № Ф-1174-57 скасована рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 по справі № 520/10729/19, що набрало законної сили 03.01.2020.

Суд зазначає, що оскаржувана у даній справі вимога від 04.11.2019 № Ф-1174-57 включає у себе суму боргу 23785,08 грн, що зазначена у вимозі від 12.08.2019 та на момент її винесення, а саме 04.11.2019, була предметом розгляду справи № 520/10729/19.

Слід зазначити, що у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов`язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду; з іншого ж боку, розглядувана презумпція передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника, який у протилежному випадку вважається добросовісним.

З огляду на викладене суд зазначає, що контролюючим органом під час нарахування позивачу ЄСВ в подальшому тягне за собою подвійне оподаткування доходів позивача, що є непереборним тягарем щодо сплати ОСОБА_1 податків до бюджету та призводить до подвійного оподаткування доходів платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-57 від 04.11.2019 є протиправними, порушують майнові права та інтереси позивача, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-57 від 04.11.2019 є незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1174-57 від 04.11.2019, винесену Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних