Рішення № 89968542, 23.06.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/773/20

23 червня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), в якій просить визнати протиправним та скасувати постанову заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущака В.Б. про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження ВП№51684267 від 19.07.2016 року з приводу примусового виконання виконавчого листа №607/14099/15-ц, виданого 15.06.2016 року Апеляційним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором в розмірі 579762,76 грн. Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 27.09.2017 року замінено стягувача з публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ОСОБА_2 . У зв`язку із надходженням 27.09.2017 року до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області заяви ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа без виконання, заступником начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущаком В.Б. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак постановою про перевірку виконавчого провадження, винесеною 11.12.2018 року начальником Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Литвин Р.М., постановлено: скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.09.2017 року, винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №51684267 у системі АСВП, скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.06.2017 року як таку, що відсутня в АСВП та винесена з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження"; винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №51684267; вивести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме провадження та вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо примусового виконання вказаної постанови. Також 11.12.2018 року заступником начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущаком В.Б. винесено постанови: про скасування процесуального документа, згідно з яким скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.09.2017 року; про повернення виконавчого документа стягувачу; про стягнення виконавчого збору у розмірі 57976,27 грн. Враховуючи безпідставність та незаконність скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.09.2017 року та винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.12.2018 року, що підтверджено постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.06.2019 року в справі №607/13871/15-ц, винесення 11.12.2018 року постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП№51684267 та пред`явлення її до виконання, суперечить положенням ч.3 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких підстав, вважає оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року ВП№51684267 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 18.06.2020 року Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) подано до суду відзив (а.с.51-55). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на безпідставність доводів позивача, оскільки начальник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області був уповноважений на здійснення перевірки виконавчого провадження ВП№51684267 та на винесення постанови про перевірку від 11.12.2018 року. Спірна постанова про стягнення виконавчого збору винесена 11.12.2018 року після скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а тому строки на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору не є пропущеними. Про існування виконавчого провадження ВП№51684267 позивачу було відомо ще 18.10.2016 року, а тому і відомо про обов`язок сплати виконавчого збору, що свідчить про пропущення строку оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року.

З огляду на викладене, вважає спірну постанову правомірною, винесеною на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На адресу суду 23.06.2020 року надійшли заяви представників сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області перебувало виконавче провадження ВП№51684267 від 19.07.2016 року про примусове виконання виконавчого листа №607/14099/15-ц, виданого 15.06.2016 року Апеляційним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором в розмірі 579762,76 грн.

Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 27.09.2017 року замінено стягувача з публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ОСОБА_2 , відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.06.2017 року у справі №607/13871/15-ц.

У зв`язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, 27.09.2017 року заступником начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущаком В.Б. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.8).

Начальником Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області 11.12.2018 року здійснено перевірку, в порядку визначеному ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчого провадження АСВП №51684267 від 19.07.2016 року при примусовому виконанні виконавчого листа №607/14099/15-ц, виданого 15.06.2016 року Апеляційним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованості за кредитним договором в розмірі 579762,76 грн.

Так, постановою про перевірку виконавчого провадження від 11.12.2018 року постановлено, зокрема: скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження №51684267 від 27.09.2017 року; винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №51684267 у системі АСВП; скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №51684267 від 28.07.2016 року, як таку, що відсутня в АСВП та винесена з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження"; винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №51684267; вивести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме провадження та вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо примусового виконання вказаної постанови (а.с.10-11).

Надалі, 11.12.2018 року постановою заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про скасування процесуального документу ВП№51684267 – скасовано документ "Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу" від 27.09.2017 року, виданого при примусовому виконанні виконавчого листа №607/14099/15-ц від 15.06.2016 року (а.с.12).

Згідно постанови заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.12.2018 року у виконавчому провадженні ВП№51684267 – повернуто стягувачу виконавчий лист №607/14099/15-ц від 15.06.2016 року (а.с.13).

Постановою заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 11.12.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП№51684267, постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 57976,27 грн. (а.с.14).

Не погоджуючись з такими рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі – Закон №1404-VІІІ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Також, ч.3 ст.40 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Здійснюючи правовий аналіз норм наведеного вище Закону №1404-VІІІ, що регулює питання виконавчого збору, суд зазначає, що таке питання вирішується на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого, та якщо виконавчий збір не стягнуто шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.1, 3, 4, 6 ч.1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч.1 ст.39 цього Закону.

Тобто, Законом №1404-VІІІ чітко визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, а саме постанові про стягнення виконавчого збору, якщо така не винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана в даній справі постанова про стягнення виконавчого збору винесена 11.12.2018 року, тобто того ж самого дня що й постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП№51684267.

Проте постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.06.2019 року у справі №607/13871/15-ц визнано неправомірними дії та рішення начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Литвина Р.М. та скасовано постанову начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Литвина Р.М. від 11.12.2018 року про перевірку виконавчого провадження ВП №51684267 в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.09.2017 року у виконавчому провадженні ВП №51684267 та зобов`язання винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №51684267. Визнано неправомірними дії та рішення заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущака В.Б. та скасовано постанови заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущака В.Б. про скасування процесуального документа від 11.12.2018 року у виконавчому провадженні ВП №51684267 та про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.12.2018 року у виконавчому провадженні ВП №51684267 (а.с.17-21).

Тобто постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.06.2019 року у справі №607/13871/15-ц скасовано наслідки перевірки виконавчого провадження ВП №51684267 в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.09.2017 року, як протиправну, а відповідно рішення суб`єктів владних повноважень за результатами такої перевірки є теж протиправними.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на обов`язок державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження або у випадках повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не стягнуто не пізніше наступного робочого дня з дня винесення постанови про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження), та безпідставність та незаконність скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.09.2017 року та винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.12.2018 року, встановленої постановою Тернопільського апеляційного суду від 10.06.2019 року у справі №607/13871/15-ц, що в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України є преюдиційними обставинами та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору 11.12.2018 року, що свідчить про невідповідність її вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Питання стосовно здійснення чи не здійснення дій з примусового виконання виконавчого листа №607/14099/15-ц, виданого 15.06.2016 року Апеляційним судом Тернопільської області, в даному випадку є другорядним, та таким, що не впливають на правові висновки зроблені судом та підстави для визнання такої постанови протиправною.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №580/1328/19.

Що стосується посилань відповідача на пропущення строків на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, то слід відзначити, що така була предметом судового розгляду у справі №500/787/19, проте заявлені до неналежного відповідача – Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що свідчить постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 року, а даний позов надіслано до суду 20.03.2020 року, тобто у десятиденний строк, у відповідності до п.1 ч.2 ст.287 КАС України, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з таким позовом .

Скасування ж постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№51684267 від 28.07.2016 року, з повторним винесенням постанови про стягнення виконавчого збору ВП№51684267 від 11.12.2018 року, що зроблено з метою виправлення помилки працівників державної виконавчої служби за відсутності будь-яких порушень закону сторонами виконавчого провадження, зокрема, боржником ОСОБА_1 порушує її права та законні інтереси, зводить нанівець принцип "належного урядування" (п.п. 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 року в справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

Згідно із практикою ЄСПЛ цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", у справі "Ґаші проти Хорватії" та у справі "Трґо проти Хорватії".

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущака В.Б. про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року ВП№51684267.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №56061 від 09.04.2020 року (а.с.36).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Кущака В.Б. про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року ВП№51684267.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову на суму 840 (вісімсот сорок) гривень 40 (сорок) копійок, сплачений відповідно до квитанції №56061 від 09.04.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (46002, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Кн.Острозького, будинок 14, код ЄДРПОУ 40330167).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 червня 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.