Рішення № 89968352, 22.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 р. Справа № 480/5466/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5466/19 за первісним позовом Головного управління ДПС у Сумській області (позивач за первісним позовом, ГУ ДПС у Сумській області) до ОСОБА_1 (відповідач за первісним позовом, ОСОБА_1 ) про

- стягнення податкового боргу: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 214 701, 53 грн.; військового збору в сумі 17 877, 64 грн., адміністративного штрафу в сумі 510, 00 грн., а всього – 233 089, 17 грн.

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Сумській області про

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009121303 від 22.07.2019;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009141303 від 22.07.2019;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009151303 від 22.07.2019;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009131303 від 22.07.2019,

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача за первісним позовом (заперечення відповідача за зустрічним позовом)

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ГУ ДПС у Сумській області зазначило, що за результатами документальної позапланової перевірки з питань достовірності, повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету податків, зборів та платежів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, податковий орган дійшов висновків про порушення ОСОБА_1 пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, у зв`язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;

порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 179.7 ст. 179, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 144 827, 73 грн. та військового збору в сумі 12 068, 98 грн.;

а також порушення п. 44.1, 44.3, 44.5, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, внаслідок ненадання на перевірку в повному обсязі первинних документів з питань обчислення і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

На підставі вказаних висновків, 22.07.2019 позивачем за первісним позовом були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0009121303 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 181 034, 66 грн.; податкове повідомлення-рішення 0009131303 про застосування штрафу в сумі 170, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0009141303 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 15 086, 23 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0009151303 про застосування штрафу в сумі 510, 00 грн.

Враховуючи те, що протягом встановленого Податковим кодексом України строку вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені не були, визначені суми грошових зобов`язань та штрафів, набули статусу податкового боргу, який підлягає сплаті відповідачем за первісним позовом.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною сплатою ОСОБА_1 податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, йому була нарахована пеня в сумі 33 496, 87 грн. а податкового боргу по військовому збору – в сумі 2 791, 41 грн.

За наведених обставин, беручи до уваги приписи пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. 87.11 ст. 87, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Сумській області вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Заперечення відповідача за первісним позовом (позиція позивача за зустрічним позовом)

Не погоджуючись з позовними вимогами за первісним позовом, у відзиві (а.с. 58-62) та у зустрічному позові (а.с. 52-56) ОСОБА_1 зазначив, що згідно з договорами про надання споживчих кредитів від 27.07.2007 та від 10.04.2008 ним були отримані споживчі кредити в сумі 36 000, 00 дол. США та 19 000, 00 дол. США. Заборгованість за кредитними договорами добровільно була погашена у більшому розмірі ніж отримано кредитів, що свідчить про виконання цих договорів та неможливість отримання додаткового блага від установи банку.

Зокрема, згідно з довідками УкрСиббанку, за кредитним договором від 10.04.2008 сума кредиту становила 19 000, 00 дол. США, а повернуто було 17 500, 00 дол. США основного боргу та 1 943, 30 дол. США відсотків; за кредитним договором від 02.02.2009 сума кредиту становила 17 190, 48 дол. США, а повернуто було 17 190, 48 дол. США основного боргу та 18 091, 36 дол. США відсотків.

Отже, з огляду на те, що сума повернутих УкрСиббанку коштів перевищує суму отриманих кредитів, а також беручи до уваги те, що додаткові угоди про припинення зобов`язань за кредитними договорами не укладались, на думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), відсутні підстави стверджувати про отримання додаткового блага позичальником внаслідок списання банком частини заборгованості.

На переконання ОСОБА_1 , наведені обставини свідчать про протиправність оскаржуваних за зустрічним позовом податкових повідомлень-рішень, фактичну відсутність податкового боргу та, як наслідок, необґрунтованість позовних вимог первісного позову та наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 480/5466/19, розгляд справи по суті призначено на 23.01.2020 о 10 год. 00 хв.

09.01.2020 ОСОБА_1 подано зустрічний позов (а.с. 52-56) про визнання, з урахуванням уточнень (а.с. 100-102), протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0009121303, 0009141303, 0009151303, 0009131303 від 22.07.2019.

Ухвалою суду від 13.01.2020 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним, перейдено до розгляду справи № 480/5466/19 за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2020 о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з неприбуттям в підготовче засідання 23.01.2020 відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , ухвалою суду, занесеною до протоколу, розгляд справи відкладено на 11.02.2020 о 12 год. 00 хв.

Ухвалами суду від 11.02.2020, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 25.02.2020 об 11 год. 00 хв., ПАТ «УкрСиббанк» зобов`язано надати письмові докази по справі.

Ухвалою суду від 25.02.2020, занесеною до протоколу, для надання позивачу за зустрічним позовом часу на підготовку заяви про уточнення позовних вимог, в підготовчому засіданні оголошена перерва до 10 год. 00 хв. 09.04.2020.

Ухвалою суду від 09.04.2020 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом та відкладено підготовче засідання на 12.05.2020 0 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому засіданні на 09.06.2020 об 11 год. 00 хв.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.06.2020 не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання також не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, з огляду на наведене, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

IV. Обставини справи

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні у м. Сумах Головного управління ДПС в Сумській області як платник податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів, платежів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, результати якої зазначені в акті перевірки від 05.06.2019 №623/18-28-13-03/2119005319/135.

Перевіркою встановлено порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік; абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2, пп.168.4.5 п.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 144827,73 грн. та військового збору за 2017 рік в сумі 12068,98 грн.; п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в результаті ненадання на перевірку в повному обсязі первинних документів оригіналів документів чи їх копій з питань обчислення і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період, що перевірявся.

22.07.2019 позивачем за первісним позовом були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0009121003 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 181 034, 66 грн.; податкове повідомлення-рішення 0009131303 про застосування штрафу в сумі 170, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0009141303 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір в загальному розмірі 15 086, 23 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0009151303 про застосування штрафу в сумі 510, 00 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ГУ ДПС у Сумській області, згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, відповідачу направлена поштою податкова вимога від 10.09.2019 №87-10.

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є, зокрема, податковий агент.

Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК України, є вичерпним, до якого згідно з підпунктом "д" включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

З викладеного слідує, що під додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Верховного суду від 06.05.2020 по справі №820/6319/16.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

Як убачається з матеріалів справи між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договори про надання споживчого кредиту №11331374000 від 10.04.2008 в розмірі 19 000,00 дол. США та №11409871000 від 30.01.2009 в розмірі 36 000,00 дол. США.

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про анулювання боргу №70-3-31/132 від 28.09.2017 та №70-3-31/131 від 28.09.2017 (а.с.114,115), в яких зазначено, що відповідно до пп. "д" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом, отриманим як додаткове благо та вимагає сплати податку на доходи фізичних осіб та відображення у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплати військового збору.

Обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень, якими позивачем за зустрічним позовом збільшено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, ОСОБА_1 зазначає, що ним було повернуто отриману від ПАТ "УкрСиббанк" позику в повному обсязі, тому не міг отримати додаткове благо, як на те вказує податковий орган.

Суд не може погодитись з вказаними доводами позивача за зустрічним позовом, так як в повідомленнях про анулювання боргу №70-3-31/132 від 28.09.2017 та №70-3-31/131 від 28.09.2017 зазначено, що АТ "УкрСиббанк" прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором №11409871000 від 30.01.2009, а саме: суми основного боргу (кредиту) 19420,80 дол. США, що складає 514123,54 грн. по курсу НБУ станом на 28.09.2017; суми процентів 0 дол. США та за кредитним договором №11331374000 від 10.04.2008, а саме: суми основного боргу (кредиту) 10972,57 дол. США, що складає 290474,98 грн. по курсу НБУ станом на 28.09.2017; суми процентів 144,06 дол. США, що складає 3813,68 грн. по курсу НБУ станом на 28.09.2017.

Податковим органом, спираючись на те, що додатковим благом розуміється тільки основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором правомірно нараховано податку з доходів фізичних осіб на основну суму прощеного банком боргу в розмірі 181034,66 грн., в тому числі: основного платежу за ставкою 18% - 144827,73 та штрафні санкції (25%) - 36206,93 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.07.2019 №0009121303 (а.с.33) та військового податку в розмірі 15086,23 грн., в том числі: основного платежу - 12068,98 грн. та штрафні санкції - 3017,25 грн. на підставі податкового повідомлення рішення від 22.07.2019 №00091421003 (а.с.38).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому вимоги Головного управління ДПС у Сумській області за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу: з податку на доходи фізичних осіб в сумі 214 701, 53 грн.; військового збору в сумі 17 877, 64 грн., адміністративного штрафу в сумі 510, 00 грн., а всього – 233 089, 17 грн., суд вважає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Первісний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості – задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) податковий борг:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 214 701 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот одна) грн. 53 коп. на р/р UA3689999980000033119341018002, одержувач УК у м. Сумах/м. Суми/11010500, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011000) в сумі 17 877 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 64 коп. на р/р UA668999980000031110063018002, одержувач УК у м. Сумах/м. Суми/11011000, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

- адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу 21081100) в сумі 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп. на р/р UA788999980000031118106018002, одержувач УК у м. Сумах/м. Суми/21081100, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик