Рішення № 89968252, 22.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2020 року м. Рівне №460/1507/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доУправління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2020 №162921.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 11.12.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було проведено зважування транспортного засобу RENAULT PREMIUM 460DXI, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіпу BODEX KIS 3WA, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого 04.02.2020Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, та застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн. Вважав, що оскаржувана постанова є протиправною та винесена без врахування всіх істотних та об`єктивних обставин по даній справі, з огляду на те, що документи, які були складені посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та на підставі яких проводився габаритно-ваговий контроль не містять ідентифікуючої інформації щодо використання вимірювального та зважувального обладнання, а також посилання щодо того, чи проходило таке обладнання періодичну повірку та коли саме вона була здійснена, а також, що у талоні зважування відсутня інформація про причеп і його номерний знак та він не підписаний жодним оператором вагового контролю. З огляду на наведене, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 06.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі. Відповідачу встановлено строк для подання письмового відзиву на позовну заяву.

25.03.2020 відповідач подав відзив на позов, в якому вказував, що доводи позивача є безпідставними. Вважав, що відповідно до ч.4 п.4 Порядку № 1007/1207 та на підставі талону про зважування від 11.12.2019, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 11.12.2019 №0016546, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.12.2019№ 0021872, в якому було вказано про відсутність дозволу на рух автомобільними дорогами України. Також вказував, що на засіб вимірювальної техніки було видано відповідне свідоцтво, а на талоні зважування вказано інформацію про ваги, зокрема, їх заводський номер "417". Тому, просив відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю (а.с. 27-29, 38-43).

12.05.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні 28.05.2020о 14:30 год.

Ухвалою суду від 28.05.2020 вирішено перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.12.2019 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідно до направлення на перевірку від 06.12.2019 №011820 (а.с.30, 44), на 125 км. автомобільної дороги Н-17 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, зокрема, позивача.

11.12.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було проведено зважування транспортного засобу RENAULT PREMIUM 460DXI, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіпу BODEX KIS 3WA, номерний знак НОМЕР_2 , на підставі чого було видано талон зважування від 11.12.2019 №545 (а.с.11, 31, 46), а також складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.12.2019 № 0016546 (а.с.12, 30, 45); акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 11.12.2019 № 0021872 (а.с.13, 3, 471); розрахунок № 106/417 від 11.12.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акта від 11.12.2019 № 0021872 (а.с.14, 32, 48), яким нараховано 4262,40 євро плати за проїзд; акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.12.2019 № 208893 (а.с.15, 35, 55).

З дослідженої судом довідки №0016546 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.12.2019 транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , та причепа BODEX, номерний знак НОМЕР_2 , вбачається, що за результатом зважування навантаження на осі автомобіля становило: 1) 8,05 т., 2) 14,6 т., 3) 11,1 т., 4) 10,8 т., 5) 10,4 т.; повна маса транспортного засобу з вантажем складає 54,95 т. Довідка підписанапосадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль - ОСОБА_2 та оператором вагового комплексу - ОСОБА_2 .

У талоні зважування від 11.12.2019 зафіксовано параметри зважування окремо по напівосям кожної з п`яти осей. У подальшому ці дані складалися в результат, аналогічний тому, що зазначений в довідці від 11.12.2019№0016546. В графі "режим" вказано: "динаміка", в графі "номер" вказано: "ВК0859СМ", графа "вага" вказано: "417".

Посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль - ОСОБА_2 складено акт №0021872 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11.12.2019, відповідно до якого осьове навантаження на першу вісь становить 8,05 т, на другу - 14,6 т при нормативно допустимих 11 т. на вісь, на строєну 32,3 т. при нормативно допустимих 22 т. на вісь.

На підставі вказаного акта 11.12.2019 було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким за пройдену відстань у 128 км. автомобілем, номерний знак НОМЕР_2 та номерний знак НОМЕР_1 , нараховано до сплати 4264,4 євро.

Надалі 11.12.2019 було складено акт №208893 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В акті вказано, що 11.12.2019 під час проведення перевірки державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі направлення №011820 від 06.12.2019 125 км. автомобільної дороги Н-17 здійснено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричіпу BODEX, номерний знак НОМЕР_2 . Під час перевірки виявлено порушення ст.34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезень вантажів з перевищенням встановлених законодавством норм ваги, повна маса 54,95 т. - норма 40 т., одинична 14,6 т. - норма 11 т., строєні осі 32,3 т. - норма 22 т. без відповідного дозволу на рух транспортним засобом автомобільними дорогами України.

04.02.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області, якому була передана справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу № 162921 за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у сумі 34000,00 грн. (а.с.10, 35, 54).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг регламентовані положенням Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон України "Про автомобільні дороги").

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1992 № 3353-XII (далі - Закон України "Про дорожній рух"), з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт") від 05.04.2001 № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Крім того, цією ж статтею Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп.1 п.4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до пп.15, 27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 8 Положення визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Підпунктом 3 пункту 2 вказаного Порядку визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 визначено, що під вимірювальним і зважувальним обладнанням розуміються технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до пп.11 п.2 Порядку №879 точний габаритно-ваговий контроль - це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Згідно з п.12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 24.04.2019 № 35-02/5396, яке видало ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-AS2-PWIA, заводський № 17-417 (а.с.36, 56).

Суд враховує, що нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно - вагового контролю документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно - ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва про метрологічну реєстрацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг тощо. Тобто, ненадання посадовими особами під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність дій останніх та відсутність права використовувати вказане вимірювальне і зважувальне обладнання.

Однак матеріали габаритно-вагового контролю: довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.12.2019№ 0016546; акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 11.12.2019№0021872 не містять посилань на те, що захід контролю транспортних засобів, що належать на праві власності ОСОБА_1 , здійснювався саме за допомогою вищевказаних пересувних ваг, а також відповідач не надав суду достатніх та безпосередніх доказів, які б свідчили про те, що саме цей вимірювальний засіб, було розміщено на пункті, де проводився габаритно-ваговий контроль.

Згідно з пп.2 п.2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п.9 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався на транспортному засобі позивача посадовими особами відповідача.

В той же час, у розрахунку від 11.12.2019 № 106/417 відповідач зазначив, що одна вісь є строєна, а у талоні зважування від 11.12.2019 зафіксовано параметри зважування окремо по напівосям кожної з п`яти осей, тобто визначення загальної маси автомобіля та навантаження на строєні осі шляхом сумування напівосьових навантажень, а далі сумуванням осьових навантажень на кожну з осей є неправильним, оскільки при такій конструкції для визначення навантаження на строєні осі такі три осі, які утворюють строєну вісь, повинні зважуватись разом.

Крім цього, як встановлено судом та сторонами не заперечувалося, автомобіль позивача перевозив пшеницю, що є сипучим вантажем.

Тому, в даному випадку, також потрібно враховувати і властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме:пшеницю, яка є подільним вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Отже, проведення зважування у русі, шляхом поосьного заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

При цьому, суд вважає слушним посилання представника відповідача у відзиві на адміністративний позов щодо виключення з п.19 Порядку №879 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671) вимоги щодо необхідності наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи. Разом з тим, суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального обладнання) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в пп.2 п.2 Порядку №879, який на час розгляду справи є чинним.

Талон зважування від 11.12.2019 №545 не може вважатися допустимим доказом реальної ваги автомобіля з напівпричепом, оскільки в талоні зважування відсутня інформація про причеп і його номерний знак, він не підписаний жодним оператором вагового контролю, зокрема відсутні відомості про оператора, який проводив зважування, посилання на пункт вагового контролю, де саме проводилося зважування, а також не містить відбитку печатки оператора вагового комплексу.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів представника позивача та представника відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Зважаючи на усі встановлені в ході розгляду справи обставини, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2020 № 162921 відносно ФОП ОСОБА_1 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним ч.2 ст.2 КАС України.

Оскаржувана постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання відповідної постанови протиправною та її скасування.

За сукупністю наведеного, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору присуджуються позивачу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області ( вул. Небесної сотні, 34, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2020 №162921.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22 червня 2020 року.

Суддя Борискін С.А.