Ухвала суду № 89967881, 22.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5235/20

УХВАЛА

22 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування п.1 наказу №247 від 04.05.2020 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції, наказу №324 о/с від 20.05.2020 року в частині звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 18 червня 2020 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Департаменту патрульної поліції від 04.05.2020 року №247 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції Скалацького ОСОБА_2 Володимировича;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 20.05.2020 року №324 о/с в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції Скалацького Ярослава Володимировича, на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію»;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2020 року по день поновлення на посаді;

- в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на посаді інспектора взводу №1 роти №7 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) та стягнення грошового забезпечення за один місяць звернути рішення до негайного виконання;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заподіяну моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У порушення п.3 ч.5 статті 160 КАС України, відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується (моральна шкода).

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд дійшов висновку, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви надається документу про сплату судового збору, або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі – Закон).

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 1 січня 2020 року 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить -2102,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру та 2 вимогу майнового характеру, саме: стягнення з Департаменту патрульної поліції середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2020 року по день поновлення на посаді; стягнення з Департаменту патрульної поліції заподіяну моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Суд звертає увагу позивача, що майнові вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є таким, що обкладається судовим збором. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду в ухвалі від 25 січня 2019 року по справі №554/5350/17.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем необхідно сплатити суму судового збору з розрахунку суми, яку заявник просить стягнути. При цьому, оскільки зі змісту позовних вимог суму середнього заробітку встановити неможливо, заявник має сплатити судовий збір, визначивши його розмір відповідно до вищезазначеної норми закону, або надати суду копію позовної заяви з розрахунком середнього заробітку.

Крім того пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду по справі №761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року та відповідно Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Таким чином за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом оформлення позовної заяви у відповідності до ст.160, 161 КАС України з наданням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується (моральна шкода), а також наданням до суду доказів сплати судового збору за 2 вимоги майнового характеру.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування п.1 наказу №247 від 04.05.2020 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції, наказу №324 о/с від 20.05.2020 року в частині звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали (з урахуванням строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов