Ухвала суду № 89967619, 23.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

23 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2204/20 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (місце листування: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного військового комісаріату (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 38) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Луганського обласного військового комісаріату (далі також - відповідач), в якій просить:

- визнати противоправною бездіяльність Луганського обласного військового комісаріату щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільнені;

- зобов`язати Луганський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 14.04.2018 по 28.02.2020 у розмірі 344897,50 грн.

09.06.2020 ухвалою суду позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.06.2020 на ухвалу від 09.06.2020 надана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази отримання компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу за контрактом у Луганському обласному військовому комісаріаті.

Наказом військового комісара Луганського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 14.04.2018 № 93позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 14.04.2018.

Наказом військового комісара Луганського ОВК (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.02.2020 № 83, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 по справі № 36/4088/19 наказано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в розмірі 29089,29 грн, яку позивачу зараховані на картковий рахунок 28.02.2020.

Затримка у виплаті цієї грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік становить 685 календарних днів.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить 344879,50 грн за період з 14.04.2018 по 28.02.2020.

На думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільнені протиправною.

На підставі статей 116, 117 Кодексу Законів про працю України позивач вважає, що має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до повного розрахунку у судовому порядку, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивач надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв`язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Щодо строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом суд зазначає таке.

Позивач надав клопотання, в якому зазначено, що строк звернення до суду пропущений у зв`язку з обмеженими заходами на період карантину.

З позовної заяви та доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем відповідачем здійснено 28.02.2020. До суду з позовною заявою позивач звернувся 02.06.2020, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Відповідно до частини третьої 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів.

Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом з тим у частині другій цієї статті зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу дійшов таких висновків.

За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно з пунктом 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 24 квітня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 11 травня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 22 травня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 31 липня 2020 року.

Зважаючи на вищевказані положення КАС України, враховуючи, що строк подання позивачем позову припадає на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк звернення до суду з цією позовною заявою позивачем не пропущений.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Позивач у межах спірних правовідносин не є службовою особою, яка у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12, статей 257, 262 КАС України суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України щодо вжиття визначених законом заходів, суд прийшов до висновку про необхідність витребування від відповідача доказів, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 77, 80, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу розглянути в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 липня 2020 року о 14 год. 30 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Луганський обласний військовий комісаріат у строк до 01 липня 2020 року надати для приєднання до справи в належним чином засвідчених копіях:

- відомості щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

- довідку про середньомісячну та середньоденну заробітну плату позивача, розраховану у відповідності до статті 27 Закону України "Про оплату праці" та пунктів 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, за два календарних місяці, що передували звільненню позивача із займаної посади, а саме: за лютий-березень 2018 року та інші наявні докази щодо суті спору.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачу подати до суду заперечення протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до пункту 3 розділу розділ VI «Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Справа розглядатиметься суддею Борзаницею С.В. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі направити копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Борзаниця