Ухвала суду № 89967595, 22.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2323/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просив суд: визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області протиправною та зобов`язати внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.06.2017 № 459 о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с, шляхом встановлення підвищеного посадового окладу майору поліції ОСОБА_1 у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень за тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області у період часу: з 03.07.2017 по 03.08.2017, з 20.10.2017 по 02.11.2017 та з 03.11.2017 по 17.11.2017.

Розглянувши матеріали позову, суддя дійшов такого.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір”).

В позовній заяві ОСОБА_1 заявлено вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 гривень.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року – 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, та враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 840,80 гривень не сплачений.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано, жодних доказів, які б надавали пільги щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову, не представлено.

Крім того, Законом № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

З посвідчення серії МВ №029192 від 04.02.2016 вбачається, що позивач є учасником бойових дій.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов`язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області зобов`язати внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.06.2017 № 459 о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с, шляхом встановлення підвищеного посадового окладу майору поліції ОСОБА_1 у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень за тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області у період часу: з 03.07.2017 по 03.08.2017, з 20.10.2017 по 02.11.2017 та з 03.11.2017 по 17.11.2017.

Суд зазначає, що даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою у розмірі 840,80 гривень.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Враховуючи викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 гривень, надати документ про сплату судового збору або надати суду інші докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у Законі України "Про судовий збір".

Вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;

код класифікації доходів бюджету - 22030101;

призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Крім того, дослідженням змісту позовної заяви, суддею з`ясовано, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання бездіяльності Головного управління Національної поліції в Луганській області протиправною.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Проте, позивачем не зазначено в чому полягає бездіяльність відповідача, у зв`язку з чим суддя пропонує позивачу конкретизувати позовні вимоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 160 КАС України.

Також, дослідженням змісту позовної заяви, суддею з`ясовано, що позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача внести зміни до наказів Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.06.2017 № 459 о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с, шляхом встановлення підвищеного посадового окладу майору поліції ОСОБА_1 у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень за тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області у період часу: з 03.07.2017 по 03.08.2017, з 20.10.2017 по 02.11.2017 та з 03.11.2017 по 17.11.2017.

Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 59 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Таким чином, служба в органах Національної поліції України є публічною службою.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер про Бельгії” виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що його позбавлено права на отримання підвищеного посадового окладу за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області згідно наказів ГУНП в Луганській області від 30.06.2017 № 459/ о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с.

При цьому, строк звернення до суду з даними позовними вимогам встановлюється в місячний строк, оскільки пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби.

Таким чином, суддею з`ясовано, що ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про внесення змін до наказів ГУНП в Луганській області від 30.06.2017 № 459/ о/с та від 01.11.2017 № 788 о/с, якими на його думку, позбавлено права на отримання підвищеного посадового окладу за посадою начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області у період часу: з 03.07.2017 по 03.08.2017, з 20.10.2017 по 02.11.2017, з 03.11.2017 по 17.11.2017, проте до суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 16.06.2020, в якій зовсім не наведено пояснень та поважності підстав пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом відповідно до положень статті 123 КАС України. У зв`язку з чим суддя пропонує позивачу надати пояснення та докази в підтвердження поважності підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:

- доказів про сплату судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на вказані реквізити або доказів звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у Законі України "Про судовий збір";

- приведення у відповідність змісту позовних вимог на виконання статті 160 КАС України та її копії для вручення відповідачу;

- пояснень та документального підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.О. Кисельова