Рішення № 89967367, 09.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1493/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмежено відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ"– представник – не з`явився;

відповідач – Львівська митниця ДФС – представник – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Товариство з обмежено відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39420875), яким просить суд: "1. Відкрити провадження за даною позовною заявою та справі розглянути за правилами спрощеного позовного провадження; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/200845/2 від 28.05.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188; 3. Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача (ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ", код ЄДРПОУ 39655147) судові витрати по справі у сумі 3842,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача"."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

06 травня 2019 року між TOB "ГОЛДЕН ФРУІТ" (Покупець) та компанією SMD Trading Kft (Постачальник) укладено Контракт № 37 про поставку свіжих фруктів (далі по тексту - Контракт). У відповідності до Контракту, 27 травня 2019 року, з метою митного оформлення: нектарина свіжого роду Prunus Pйrsica Nectarina, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 6212 кг, всього 1020 ящиків, торгівельної марки Helleniic fruit, виробник - EUROFROST AGНAS S.A., країна походження Греція та персика свіжого роду Prunus Pйrsica, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 1681 кг всього 260 ящиків, торгівельної марки Hellenic fruit, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція та абрикоса свіжого роду Prunus Armeniaka, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 10826,00 кг, всього 1750 ящиків, торгівельної марки Moustakas, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція та черешні свіжої роду Prunus Avium, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 1950.00 кг. всього 300 ящиків, торгівельної марки Moustakas, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція. TOB "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало до митного органу (Львівської митниці ДФС) митну декларацію № UA209140/2019/145080. Митна вартість товару зазначалась у розмірі 18072,90 Євро за весь товар: нектарин - 6212 кг за 5 590,80 Євро (у розрахунку ситної вартості 0,90 Євро за кг): черешня - 1950 кг за 2 476,50 Євро (у розрахунку митної вартості 1,27 Євро за кг). персик - 1681 кг за 1 344,80 Євро (у розрахунку митної вартості 0,80 Євро за кг), абрикос - 10826 кг за 8660,80 Євро (у розрахунку митної вартості 0,80 Євро за кг). Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2019/145080 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт № 37 від 06 травня 2019 року, інвойс № 516 від 23 травня 2019 року, автотранспортна накладна (CMR) А № 000052 від 23 травня 2019 року, митну декларацію країни відправлення MRN19GREX330200039632 від 23 травня 2019 року, пакувальний лист від 23 травня 2019 року, фітосанітаріши сертифікат EU/GR/01659/17 від 23 травня 2019 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А 890632 від 23 травня 2019 року. Всупереч діючим нормам митного законодавства, відповідач виніс Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року та зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188 трьох найменувань товару, а саме нектарина свіжого роду Prunus Pйrsica Nectarina, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 6212,00 кг, всього 1020 ящиків, торгівельної марки Helleniic fruit, виробник - EUROFROST AGНAS S.A., країна походження Греція та персика свіжого роду Prunus Pйrsica, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 1681,00 кг. всього 260 ящиків, торгівельної марки Hellenic fruit, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція та абрикоса свіжого роду Prunus Armeniaka, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 10826,00 кг, всього 1750 ящиків, торгівельної марки Moustakas, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція. З метою недопущення псування товару TOB "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало для митного оформлення митну декларацію № UA209140/2019/145489 вимушено задекларувавши митну вартість за визначеною відповідачем методом та ціною: нектарин - 6212 кг за 6522,60 Доларів ЄША (у розрахунку митної вартості 1,05 Доларів США за кг); персик - 1681 кг за 1765,05 Доларів США (у розрахунку митної вартості 1,05 Доларів США за кг), абрикос - 10826 кг за 11367,30 Доларів ЄША (у розрахунку митної вартості 1,05 Доларів США за кг). Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/0118 позивач вважає протиправними, та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188 митним органом прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до Львівської митниці ДФС разом з митною декларацією № UA209140/2019/145080, містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: товар завозиться за непрямим контрактом від 06 травня 2019 року № 37 укладеним із SMD Trading Kft та ТзОВ "Голден Фруіт". Проте, відправником даного вантажу виступає EUROFROST AGНAS S.A. Країна походження: Греція (відповідно до поданих рахунку-фактури та CMR). Інформація щодо вказаного відправника не обумовлена контрактом; Банківські реквізити, за якими проводиться оплата, які зазначені в рахунку-фактурі № 516 від 23 травня 2019 року відмінні від тих, що вказані у пункті 12 даного контракту. У даній рахунку-фактурі зазначено, що товар постачається на умовах попередньої оплати, проте, жодних документів, які це підтверджують до митного оформлення не надано. А платіжні документи також є обов`язковими документами, що підтверджують митну вартість, оскільки містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що є порушення вимог статті 53 частини 2 Митного кодексу України. У контракті пункту 2.2. зазначено, що поставка товару здійснюється на основі заявки покупця (даний документ до митного оформлення не подавався). Відповідно до пункту 2.2 контракту терміни поставки узгоджується сторонами для кожної поставки окремо та вказується в рахунку-фактурі. Однак, у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі дата поставки не зазначена. У контракті пункт 6.2 зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу, проте платіжний (або банківський) документ, що підтверджує факт оплати за даний товар чи інший документ про здійснення оплати шляхом банківського переказу до митного оформлення не подавалися, що є порушенням вимог статті 53 пункту 2 Митного кодексу України. Подані товаросупровідні документи не відповідають вимогам статті 254 Митного кодексу України. У зв`язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів. Отже, у зв`язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, Львівською митницею ДФС правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися та не забезпечили явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Відповідно до статті 124 частини 3 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до статті 129 частини 2 КАС України учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Судом вживалися заходи направлення позивачу повістки про виклик в судове засідання призначене на 09 червня 2020 року шляхом надсилання на електронну адресу останнього та у відповідності до підтвердження про отримання 19 травня 2020 року тексту повістки, що надійшло до суду, позивач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.а.с. 169, 171, 173).

Судом вживалися заходи направлення позивачу повістки про виклик в судове засідання призначене на 09 червня 2020 року шляхом надсилання на електронну адресу останнього та у відповідності до підтвердження про отримання 19 травня 2020 року тексту повістки, що надійшло до суду, позивач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.а.с. 170, 172, 174).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів адміністративної справи, 06 травня 2019 року між TOB "ГОЛДЕН ФРУІТ" (Покупець) та компанією SMD Trading Kft (Постачальник) укладено Контракт № 37 про поставку свіжих фруктів (далі по тексту - Контракт) (а.с.а.с. 43-50).

27 травня 2019 року, з метою митного оформлення нектарини свіжого роду Prunus Pйrsica Nectarina, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 6212 кг, всього 1020 ящиків, торгівельної марки Helleniic fruit, виробник - EUROFROST AGНAS S.A., країна походження Греція та персика свіжого роду Prunus Pйrsica, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 1681 кг всього 260 ящиків, торгівельної марки Hellenic fruit, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція та абрикоса свіжого роду Prunus Armeniaka, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 10826,00 кг, всього 1750 ящиків, торгівельної марки Moustakas, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція та черешні свіжої роду Prunus Avium, врожаю 2019 року, призначених для громадського харчування у кількості 1950.00 кг. всього 300 ящиків, торгівельної марки Moustakas, виробник - EUROFROST AGНAS S.A. країна походження Греція. TOB "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало до митного органу (Львівської митниці ДФС) митну декларацію № UA209140/2019/145080 (а.с.а.с. 7-9).

Митна вартість товару зазначалась у розмірі 18072,90 Євро за весь товар: нектарин - 6212 кг за 5 590,80 Євро (у розрахунку ситної вартості 0,90 Євро за кг): черешня - 1950 кг за 2 476,50 Євро (у розрахунку митної вартості 1,27 Євро за кг). персик - 1681 кг за 1 344,80 Євро (у розрахунку митної вартості 0,80 Євро за кг), абрикос - 10826 кг за 8660,80 Євро (у розрахунку митної вартості 0,80 Євро за кг).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2019/145080 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт № 37 від 06 травня 2019 року, інвойс № 516 від 23 травня 2019 року (а.с. 51), автотранспортна накладна (CMR) А № 000052 від 23 травня 2019 року (а.с. 59), митну декларацію країни відправлення MRN19GREX330200039632 від 23 травня 2019 року (а.с.а.с. 55-58), пакувальний лист від 23 травня 2019 року (а.с. 52), фітосанітаріши сертифікат EU/GR/01659/17 від 23 травня 2019 року (а.с. 54), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А 890632 від 23 травня 2019 року (а.с. 53).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188 (а.с.а.с. 6, 35, 36 ).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 частинах 2, 3 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт), та додатки до нього; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Номер рахунку відповідно до якого проводиться оплата, зазначений у рахунку фактурі відмінний від номеру, котрий зазначено у розділі 12 контракту № 37 від 06 травня 2019 року. У рахунку фактурі зазначено, що товар імпортується на умовах передоплати, проте платіжного документу до митного оформлення не подавалося. Декларантом на вимогу надано: зовнішньоекономічний контракт, фактуру та експортну декларацію країни відправлення. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № UA 408150/2019/12459 від 27 травня 2019 року та МД № UA 209180/2019/33887 від 27 травня 2019 року, МД № UA 408150/2019/12025 від 23 травня 2019 року.

Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням про коригування митної вартості № № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року та відмовою в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту – МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 24 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 частини 1 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із статтею 53 частини 1 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно зі статтею 53 частиною 2 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до статті 53 частини 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із статтею 54 частиною 4 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Як вже зазначалося судом, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2019/145080 позивачем подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт № 37 від 06 травня 2019 року, інвойс № 516 від 23 травня 2019 року (а.с. 51), автотранспортна накладна (CMR) А № 000052 від 23 травня 2019 року (а.с. 59), митну декларацію країни відправлення MRN19GREX330200039632 від 23 травня 2019 року (а.с.а.с. 55-58), пакувальний лист від 23 травня 2019 року (а.с. 52), фітосанітаріши сертифікат EU/GR/01659/17 від 23 травня 2019 року (а.с. 54), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 А 890632 від 23 травня 2019 року (а.с. 53).

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Львівською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" для підтвердження митної вартості товару документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: Зовнішньоекономічного договору (контракту), та додатки до нього; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Номер рахунку відповідно до якого проводиться оплата, зазначений у рахунку фактурі відмінний від номеру, котрий зазначено у розділі 12 контракту № 37 від 06 травня 2019 року. У рахунку фактурі зазначено, що товар імпортується на умовах передоплати, проте платіжного документу до митного оформлення не подавалося.

Відповідно до статті 54 частини 1 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (стаття 54 частина 2 МК України).

Відповідно до статті 54 частини 3 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з статтею 54 частиною 6 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (стаття 54 частина 7 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митті} вартість товарів, у разі: 1 ) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товар} умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орган} документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

В обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила, що митна вартість товар} не можл бути визначена за ціною договору, оскільки під час розгляду документів було встановлено:

Номер рахунку відповідно до якого проводиться оплата, зазначений у рахунку фактурі відмінний від номеру, котрий зазначений у розділі 12 контракт} №37 віл 06.05.2019. У рахунку фактурі зазначено, що товар імпортується на умовах передоплати, проте платіжною документ} до митною оформлення не подавалося.

Відповідно до статті 54 частини 4 пункту 1 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: ) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значений заявленої мінної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари.

У справі №21-498а15 Верховний Суд України (постанова від 02.06.2015 р.) зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи с недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".

Всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин контрагентів, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об`єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до статті 55 частини 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У відповідності до статті 55 частини 2 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.

Так, відповідно до статті 57 частини 1 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до статті 57 частини 2 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 у справі № 809/1884/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15.

Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, позивачем не надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України, оскільки документи, що були подані разом з митною декларацією містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 частин 4, 5 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 820/1780/18 .

Суд не бере до уваги посилання відповідача у поданому відзиві на наявні розбіжності в контракті від 06 травня 2019 року № 37, у банківських реквізитах, за якими проводиться оплата, які зазначені в рахунку-фактурі № 516 від 23 травня 2019 року, з огляду на те, що таке обґрунтування не було підставою прийняття оскарженого рішення.

Статтею 58 частинами 1 та 3 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до статті 58 частин 4,5 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті – це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

До митного оформлення ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" подало інвойс № 516 від 23 травня 2019 року, в якому чітко визначено характеристики товару, кількість, піна за одиницю та умови поставки DAP Львів. Всі витрати на транспортування, страхування, митне очищення з країни відправлення та інші витрати включено до піни товару, оскільки це передбачено умовами поставки DAP. Даний рахунок містить всі реквізити Сторін договору, підпис та печатку Продавця. При здійсненні митного контролю, відповідачем не виявлено в ньому розбіжностей або ознак підробки (а.с. 51).

Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2019/145080 подані і необхідні документи, які з врахуванням статтею 53 МК України, підтверджують митну вартість товару.

У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації.

Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № UA 408150/2019/12459 від 27 травня 2019 року та МД № UA 209180/2019/33887 від 27 травня 2019 року, МД № UA 408150/2019/12025 від 23 травня 2019 року.

Тому, на думку суду, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року підлягає до задоволення повністю.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 264 частини 11 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Отже, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому враховуючи, що судом рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому відповідно і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188 також підлягає визнанню протиправною та відповідно скасуванню.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188 Львівської митниці ДФС не відповідають критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 139 частин 1 та 3 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, із врахуванням задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 3842 грн.

У період з 17 червня 2020 року по 22 червня 2020 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у стані тимчасової непрацездатності. 23 червня 2020 року – перший робочий день.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмежено відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, ЄДРПОУ 39655147) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39420875) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/200845/2 від 28 травня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2019/01188.

Стягнути на користь Товариства з обмежено відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, ЄДРПОУ 39655147) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39420875) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 09 червня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 23 червня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко