Рішення № 89967253, 15.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/2968/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача - Краснобокої О.В., Іщенка М.А.,

представника відповідача - Кірік В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо неперерахунку та невиплати пенсії та зобов"язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перерахувати та виплатити пенсійне забезпечення враховуючи зарплату за 2013, 2014, 2015 роки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовляється виключити з його страхового стажу коефіцієнти заробітку у періоди 2016,2017,2018 роки, тобто провести оптимізацію заробітку та здійснити перерахунок пенсії із застосуванням його заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме, 2013,2014,2015. Вказує, що даний перерахунок змінить індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, що вплине на розмір пенсії.

Ухвалою від 11.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 07.04.2020.

09.04.2020 відповідачем подано відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що страховий стаж позивача для обчислення пенсії, підтверджений документально, становить 37 років 6 місяців 23 дні (450 місяців 23 дні). Коефіцієнт страхового стажу обчислено відповідно до ст. 25 Закону становить 0,37500 (37 років х 12 + 6 місяців): 1200. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 29.02.2016 — за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, обчислений як співвідношення фактичної заробітної плати на середню заробітну плату в Україні за відповідний рік у розрізі за кожен місяць, з урахуванням виключення із розрахунку заробітної плати періодів роботи позивача, але не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу (45 місяців), становить 2,95176. Відповідно до ст. 40 Закону при обчислені пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016, 2017 та 2018 роки, що становить 6188,89 грн. Чинним законодавством не передбачено обчислення пенсії із заробітної плати лише за 2013 — 2015. Отже, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

15.04.2020 позивачем пдано відповідь на відзив.

В судовому засіданні 14.05.2020 оголошено перерву до 15.06.2020.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсію за віком з 14.02.2019.

09.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати розрахунок пенсії із зазначенням кожної зі складових, а також повідомити: які періоди роботи та розміру зарплати бралися при її розрахунку та на якій підставі? Яким чином було визначено коефіцієнт страхового стажу? Чи виключались періоди страхового стажу в сумі, що не перевищує 10% страхового стажу? Яким було визначено коефіцієнт зарплати? (а.с.17)

Листом від 23.11.2019 №В-5791 відповідач повідомив, що період трудової діяльності Позивача до 01.01.2004 зараховано до страхового стажу згідно із записами трудової книжки та інших документів, а з 01.01.2004 - за даними системи персоніфікованого обліку. Страховий стаж позивача для обчислення пенсії, підтверджений документально, становить 37 років 6 місяців 23 дні (450 місяців 23 дні). Коефіцієнт страхового стажу обчислено відповідно до ст. 25 Закону становить 0,37500 (37 років х 12 + 6 місяців): 1200. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 29.02.2016 — за даними системи персоніфікованого обліку.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, обчислений як співвідношення фактичної заробітної плати на середню заробітну плату в Україні за відповідний рік у розрізі за кожен місяць, з урахуванням виключення із розрахунку заробітної плати періодів роботи Позивача, але не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу (45 місяців), становить 2,95176.

Відповідно до ст. 40 Закону при обчислені пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016, 2017 та 2018 роки, що становить 6188,89 грн.

22.01.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив при обчисленні пенсії застосувати заробітку плату його за 2013,2014,2015. (а.с.11-12)

У листі від 11.02.2020 №221-37/В-02/8-0600/20 відповідач повідомив, що детальні роз"яснення щодо пенсійного забезпечення надані у листі від 23.12.2019, які залишаються в силі.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовляє у перерахунку пенсії, позивач звернувся до позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від кількості відпрацьованих місяців) та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, від якого залежить середньомісячний заробіток для обчислення пенсії.

Згідно статті 28 Закону (в редакції чинній після 01.10.2011 року) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35, а у жінок - 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 41 Закону, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Позивач вважає, що відповідач протиправно врахував при обчисленні пенсії середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016,2017,2018 роки, які він просив виключити зі страхового стажу, оскільки відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується заробітна плата за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. Тому, вважає, що відповідач зобов"язаний при обчисленні пенсії врахувати заробітну плату, отриману ним за 2013,2014,2015 роки.

Суд вважає такі доводи безпідставними, з огляду на таке.

На підставі ч.1 ст.40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За змістом зазначених норм Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058:

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати

Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Суд зазначає, що коефіцієнт заробітної плати є співвідношенням між заробітною платою, яку особа фактично отримує в певний місяць, з якої сплачено страхові внески, до середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за цей місяць, і безпосередньо залежить від величини отримуваної особою, в даному випадку заробітної плати позивача. Зазначений коефіцієнт визначається щомісячно.

Таким чином, сума коефіцієнтів заробітної плати не є постійним показником та залежить від розміру заробітної плати, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії.

Суд зазначає, що обчислені щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуються та шляхом ділення одержаної суми на кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати, визначається середній коефіцієнт заробітної плати особи (Ск : К).

Відповідно до відомостей зазначених у листі УПФУ та матеріалів пенсійної справи, відповідачем при зверненні позивача, було здійснено розрахунок коефіцієнту заробітної плати з урахуванням відпрацьованого позивачем періоду та отриманого за цей період заробітку у відповідності до ч.1 ст. 40 та ч.4 ст. 42 Закону № 1058, тобто, у відповідності та з додержанням вимог законодавства.

Так, страховий стаж позивача для обчислення пенсії становить 37 років 6 місяців 23 дні (450 місяців 23 дні).

Коефіцієнт страхового стажу обчислено відповідно до ст. 25 Закону становить 0,37500 (37 років х 12 + 6 місяців): 1200.

Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 29.02.2016 — за даними системи персоніфікованого обліку.

В той же час відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5, за ОСОБА_1 сплачувалися страхові внески, в т.ч. у період з 2013 по лютий 2016 року, тому така заробітна плата врахована відповідачем.

З березня 2016 року дані про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування відсутні.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, обчислений як співвідношення фактичної заробітної плати на середню заробітну плату в Україні за відповідний рік у розрізі за кожен місяць, з урахуванням виключення із розрахунку заробітної плати періодів роботи позивача, але не більше як 10 відсотків тривалості страхового стажу (45 місяців), становить 2,95176.

Оскільки позивач із заявою про призначення пенсії звернувся у 2019 році, відповідачем відповідно до ст. 40 Закону при обчислені пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016, 2017 та 2018 роки, що становить 6188,89 грн.

Позивач помилково трактує норму ч.2 ст.40 Закону, вважаючи, що відповідач повинен врахувати при призначенні пенсії заробітну плату за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме 2013,2014,2015 роки, виключивши 2016, 2017 та 2018 роки, оскільки в Законі № 1058 чітко зазначено, що при обчисленні пенсії враховується така складова, як середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що відповідачем було зроблено.

Суд також зазначає, проведення перерахунку пенсії з використанням заробітної плати за 2013-2015 рік законодавством не передбачено, оскільки відповідно до вимог ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року, що спростовує доводи позивача.

Крім того, закріплена в абзаці 3 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV норма про можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій, і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.

Ключове словосполучення в даному випадку є "особа, яка звернулася за призначенням пенсії" яке закріплено в абзацу 3 частини 1 ст.40 Закону №1058. Тобто, оптимізація заробітної плати можлива лише при первинному зверненні за пенсією і в подальшому не може бути змінена.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року справа № 461/4328/16-а.

Таким чином, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача відповідачем у відповідності до вимог законодавства пенсія обчислена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Досліджені матеріали справи доводять, що відповідачем дотримані всі норми щодо виконання приписів вищезазначених законів, жодних порушень управління стосовно прав на соціальне забезпечення не припустилось.

Отже, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст.19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеного вбачається, що відповідачем позивачу призначена та виплачується пенсія в порядку та у розмірі, що передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 9,77,90,242,246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 22 червня 2020 року