Ухвала суду № 89966901, 23.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 червня 2020 р.Справа №160/6752/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОПРОМЛАЙН” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОПРОМЛАЙН” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №18150 від 09.04.2020р. Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483) критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) внести до бази даних ІС "Податковий блок" інформацію про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з позовною заявою представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення від 09.04.2020 року №18150 комісії та заборони комісії Головного управління ДПС у Дніпропетрорвській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, здійснює розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків (ЄДРПОУ 39394856), вчиняти дії щодо прийняття рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОМЛАЙН» (код ЄДРПОУ 39106483, адреса: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Республіканська, 6.9А оф.202) до переліку ризикових платників податків в ІТС «Податковий блок» до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення від 09.04.2020 року №18150 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетрорвській області є протиправним та таким, що порушує права позивача та його інтереси з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації усіх податкових накладних, окрім того використання такої інформації наразі є передчасним, адже, правомірність складення, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС інформації про включення до переліку ризикових платників податку ITC «Податковий блок» відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, як наслідок, правомірність використання такої інформації буде досліджуватись під час розгляду справи. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, правам та інтересам третіх осіб - покупців товарів/послуг позивача, а також ускладнить їх відновлення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №18150 від 09.04.2020 року, яким ТОВ “ АВТОПРОМЛАЙН” віднесено до критеріїв ризиковості.

Підстава віднесення платника до ризикових передбачена п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках).

Приймаючи рішення щодо можливості застосування засобів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами; перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Аналізуючи вищевикладене слід дійти висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок опрацювання податкової інформації, а як наслідок складання рішення, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності або відсутності ризикових операцій.

Тобто, висновки, викладені у спірному рішенні про те, що позивач є таким, що відповідає критеріям ризиковості, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до власної бази даних інформації про позивача не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

Така правова позиція викладена у судових рішеннях по справі №160/102/19.

Отже, рішення від 09.04.2020 року №18150, винесене комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є внутрішнім документом податкового органу, саме по собі не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову та, як наслідок, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-151, 152-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОПРОМЛАЙН” про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар