Рішення № 89966769, 18.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Справа № 160/5213/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №757/03-05/17 від 28.01.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427 місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення 02.01.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- позивач 02.01.2020 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з незарахуванням всіх періодів роботи;

- відповідачем не зараховані періоди з 22.09.1991 року по 03.07.1999 року та з 25.10.2000 року по 31.12.2004 року, оскільки в довідці №351 від 16.10.2019 року, яка видана ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот», відсутня розбивка по постановах застосування списків, що діяли в період роботи позивача, а також займанні позивачем професії не відповідають професіям, зазначеним в наказах про атестацію робочих місць;

- позивач повторно 04.03.2020 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії, проте відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії через не зарахування періоду роботи з 2005 року по 2013 рік;

- позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано періоди роботи позивача за списком №2, оскільки у позивача наявні всі необхідні документи для зарахування вказаного періоду та призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року у справі №160/5213/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, зазначивши: «Розгляд справи по суті розпочати з 03 червня 2020 року».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

05.06.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне:

- 02.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надала необхідні документи;

- відповідач листом №757/03-05/17 від 23.01.2020 р. у призначенні пенсії відмовив у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Згідно довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 16.10.2019 №351 виданої ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» зазначено, що довідка видана з порушеннями вимог Постанови №637 від 12.08.1993, а саме за період 22.09.1991 по 03.07.1999 та з 25.10.2000 по 31.12.2004 відсутня розбивка по постановам застосування списків, а також займані позивачем професії не відповідають професіям зазначеним в наказах про атестацію робочих місць. Згідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 26 років 3 місяці 6 днів, пільговий стаж відсутній;

- 04.03.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- відповідач, листом №2634/03.05-17 від 16.03.2020 повідомив, що згідно із довідками від 16.10.2019 №351, 352 які видані ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» ОСОБА_1 працювала з 14.04.1986 по 25.08.1986, з 22.07.1991 по 03.07.1999 та з 25.10.2000 по 04.03.2013 у шкідливих умовах праці за Списком №2. За період роботи з 01.04.2005 по 04.03.2013 позивач працювала лаборантом хіманалізу, майстром контрольним, майстром (контрольним) виробничої лабораторії;

- враховуючи вищезазначене, зарахувати період роботи з 01.04.2005 по 04.03.2013 до пільгового стажу немає законних підстав, оскільки згідно наданих документів для призначення пенсії загальний страховий стаж становить 26 років 2 місяці 6 днів, пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 4 роки 7 місяців 24 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

11.06.2020 позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного було подано відповідь на відзив.

Проте згідно з ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянкою України.

02.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надала необхідні документи.

28.01.2020 року відділом з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №757/03-05/17, якою відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Згідно довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 16.10.2019 №351 виданої ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» зазначено, що довідка видана з порушеннями вимог Постанови №637 від 12.08.1993, а саме за період 22.09.1991 по 03.07.1999 та з 25.10.2000 по 31.12.2004 відсутня розбивка по постановам застосування списків, а також займані позивачем професії не відповідають професіям зазначеним в наказах про атестацію робочих місць. Згідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 26 років 3 місяці 6 днів, пільговий стаж відсутній.

04.03.2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

16.03.2020 року відділом з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №2634/03.05-17, якою повідомлено, що згідно з довідками від 16.10.2019 №351, 352, які видані ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» ОСОБА_1 працювала з 14.04.1986 по 25.08.1986, з 22.07.1991 по 03.07.1999 та з 25.10.2000 по 04.03.2013 у шкідливих умовах праці за Списком №2. За період роботи з 01.04.2005 по 04.03.2013 позивач працювала лаборантом хіманалізу, майстром контрольним, майстром (контрольним) виробничої лабораторії. Пільгова довідка від 16.10.2019 року №351 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, тобто професія не співпадає у пільговій довідці с атестацією робочих місць, тому зарахувати період з 01.04.2005 року по 04.03.2013 року у пільговий стаж не має можливості.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 24.06.1985 року, відомо, що позивач працювала:

- у період з 14.04.1986 року по 25.08.1986 року - лаборантом хіманалізу лабораторії служби повітря пром. санлабораторії по 4 розряду у Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот»;

- у період з 22.07.1991 року по 31.12.2004 року - лаборантом хіманалізу об`єднаної виробничої лабораторії у Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот»;

- у період з 01.01.2005 року по 27.09.2011 року - лаборантом хіманалізу по 4 розряду у ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот»;

- у період з 28.09.2011 року по 02.11.2017 року - майстром виробничої лабораторії, майстром зміни лабораторії по контролю виробництва неорганічних речовин, води та пару центральної лабораторії, майстром зміни лабораторії аналітичного та технічного контролю.

Періоди роботи позивача з 22.09.1991 року по 03.07.1999 року, з 25.10.2000 року по 31.12.2004 року та з 01.04.2005 року по 04.03.2013 року не зараховані до пільгового стажу позивача, що надає право для призначення пенсії на пільгових умовах.

Судом встановлено, що підставою для не зарахування вказаних періодів є те, що в подані пільгові довідки не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Записи у трудовій книжці позивачки містять повну інформацію щодо періодів її роботи з 14.04.1986 року по 25.08.1986 року лаборантом хіманалізу лабораторії служби повітря пром. санлабораторії по 4 розряду у Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот»; з 22.07.1991 року по 31.12.2004 року лаборантом хіманалізу об`єднаної виробничої лабораторії у Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот»; у період з 01.01.2005 року по 27.09.2011 року лаборантом хіманалізу по 4 розряду у ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот»; у період з 28.09.2011 року по 02.11.2017 року майстром виробничої лабораторії, майстром зміни лабораторії по контролю виробництва неорганічних речовин, води та пару центральної лабораторії, майстром зміни лабораторії аналітичного та технічного контролю у ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот», які належать до посад за Списком № 2, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, що також підтверджено записами трудової книжки щодо проведення атестації робочого місця позивача.

Крім того, з огляду на підтвердження пільгового стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства взагалі відсутня.

За змістом приписів п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N442 (далі Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, п.11 Порядку №442 (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Пунктом 4.2 Порядку №442 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014р. у справі №21-307а14, а також Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. у справі №732/2003/14.

Відповідно до п. 4.2 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Пунктом 4.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 18.11.2005 року №383, передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Судом встановлено, що для підтвердження свого пільгового стажу за Списком №2 позивач надавав відповідачу довідки про підтвердження пільгового стажу, що видані ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» №351 від 16.10.2019 року та №352 від 16.10.2019 року, з яких відомо, що професія позивача атестована, та відноситься до переліку робочих місць, працівникам яких підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2.

Твердження відповідача про невідповідність вказаних довідок вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 не відповідає дійсності, оскільки вказані довідки містять всю необхідну інформацію стосовно періодів роботи позивачки, посади та атестації робочих місць.

Вказане підтверджується листами ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот», направленими до Самарського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 14.02.2020 року №01/ПП-50 та від 27.02.2020 року №01/ПП-61.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку, що в листах головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №757/03-05/17 від 28.01.2020 та №2634/03.05-17 від 16.03.2020, якими відповідачем відмовлено у призначенні пенсії через не зарахування періодів роботи позивачки, відповідач дійшов невірних висновків, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягають визнанню протиправними.

Відтак, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пільгової пенсії, оформлені листами №757/03-05/17 від 28.01.2020 та №2634/03.05-17 від 16.03.2020.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, то суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача та беззаперечно зобов`язувати призначити пенсію, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем не проводився розрахунок страхового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , проте вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та відновити порушені права позивача шляхом:

- зобов`язання головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 22.09.1991 року по 03.07.1999 року, з 25.10.2000 року по 31.12.2004 року та з 01.04.2005 року по 04.03.2013 року у ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ»;

- зобов`язання головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області вчинити дії, а саме: повторно розглянути заяву позивача від 02.01.2020 року про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 07.05.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пільгової пенсії, оформлену листами №757/03-05/17 від 28.01.2020 та №2634/03.05-17 від 16.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 22.09.1991 року по 03.07.1999 року, з 25.10.2000 року по 31.12.2004 року та з 01.04.2005 року по 04.03.2013 року у ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2020 року про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області судові витрати у розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно