Рішення № 89966701, 23.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6184/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАР ГРУП» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАР ГРУП» (далі - ТОВ «КАР ГРУП», позивач) звернулось з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 лютого 2020 року позивачем з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці Держмитслужби митну декларацію (далі - МД) №UA205050/2020/011886, та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, із заявленою митною вартістю за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 17 000,00 євро. Проте відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутні номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Також позивач вказав, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Таким чином позивач наголошує, що ним дотримані вимоги статті 53 Митного кодексу України, а відтак, просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у поданому відзиві на позов від 08 травня 2020 року №414-7.3-10-14 пред`явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №UA205050/2020/011886 від 24 лютого 2020 року було встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, які унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару та свідчили про необхідність витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. З огляду на вказане, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У зв`язку з неподанням повного переліку документів та у відповідності до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1. Митну вартість визначено на рівні 29 150 євро.

З огляду на викладене, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Просив в задоволенні позову відмовити.

У поданій до суду відповіді на відзив від 02 червня 2020 року позивач підтвердив власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Ухвалою суду від 01 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці Держмитслужби про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «КАР ГРУП» придбано у компанії «ARMADA TRADE LLC» (створене та діюче згідно законодавства Грузії) відповідно до контракту №06/19-АТ від 18 грудня 2019 року легковий автомобіль марки Volkswagen, модель Multivan, номер кузова НОМЕР_1 , місце водія за документами виробника – 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна – невизначений, тип двигуна – дизель, робочий об`єм циліндрів – 1968 cm3, потужність – 150 kW, тип кузова - універсал, бувший у використанні, колісна формула. 4*4, календарний рік виготовлення – 2016, модельний рік виготовлення – 2016, дата введення в - експлуатацію – 12 квітня 2016 року, категорія транспортного засобу – М1, торговельна марка Volkswagen, виробник Volkswagen, вартістю 17 000 євро.

З метою митного оформлення товару позивачем подано до Волинської митниці Держмитслужби МД від 24 лютого 2020 року №UA205050/2020/011886, у якій вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у сумі 17 000,00 євро, що становить 449 019 грн 30 коп.

До митної декларації декларантом додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG; автотранспортна накладна від 20 лютого 2020 року; декларація про походження товару від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12 квітня 2016 року EQ 121206; банківський платіжний документ про оплату (платіжне доручення) від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 23 лютого 2020 року №5003/20; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 18 грудня 2019 року №06/19-АТ; специфікація від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/K; копія митної декларації країни відправлення від 20 лютого 2020 року 20PL301010E01; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 21 лютого 2020 року UA.009.18785-20.

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання в десятиденний строк додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Листами від 28 лютого 2020 року ТОВ «КАР ГРУП» повідомило щодо зауважень митного органу та надано висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару.

Волинською митницею Держмитслужби 28 лютого 2020 року було прийнято рішення №UA205050/2020/000030/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2020/00663, в якій роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1.

Як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1, підставою для його прийняття слугували такі обставини:

- в фактурі від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG продавець ARMADA TRADE LLC, a в технічному паспорті НОМЕР_2 в графі С 3.1 вказаний інший власник – Brosan GmbH;

- адреса продавця м. Кутаїсі, а місце завантаження (знаходження) автомобіля в інвойсі від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG м. Хелм;

- в платіжному дорученні від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2 не вказано інвойс, по якому здійснювалась проплата та VIN автомобіля, за який здійснювалась проплата, тому не можливо визначити за який автомобіль здійснювали оплату;

- в платіжному дорученні від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2 отримувач JP MORGAN CHASE BANK, згідно інвойсу від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG банк отримувач BANK РЕКАО S.A;

- декларантом надано висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Інші витребовувані; документи не надано;

- в звіті про оцінку транспортного засобу від 28 лютого 2020 року №426/20 експертом враховані пошкодження, не зафіксовані в акті митного огляду;

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації з довідника «SCHWAKE» від 24 лютого 2020 року №0444123/32622860 та становить 29 150 євро.

Вказаний транспортний засіб оформлено у вільний обіг 29 лютого 2020 року згідно МД №UA205050/2020/013560 з наданням гарантійних зобов`язань, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд керується наступними приписами чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ Митного кодексу України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року № 809/1260/17.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення, відповідачу було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG; автотранспортна накладна від 20 лютого 2020 року; декларація про походження товару від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12 квітня 2016 року EQ 121206; банківський платіжний документ про оплату (платіжне доручення) від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 23 лютого 2020 року №5003/20; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 18 грудня 2019 року №06/19-АТ; специфікація від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/K; копія митної декларації країни відправлення від 20 лютого 2020 року 20PL301010E01; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 21 лютого 2020 року UA.009.18785-20.

За результатами опрацювання наданих документів виявлено наступні невідповідності.

Суд зазначає, що Волинська митниця Держмитслужби, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема:

- висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Отже, суд вказує, що Волинська митниця Держмитслужби, направляючи електронні повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. Однак, на вимогу митного органу ТОВ «КАР ГРУП» листами від 28 лютого 2020 року надано лише висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару.

Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Multivan, номер кузова НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, було встановлено такі розбіжності.

У рахунку - фактурі від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG зазначений продавець - ARMADA TRADE LLC, а в технічному паспорті від 12 квітня 2016 року №EQ 121206 в графі С 3.1 вказаний інший власник - ОСОБА_1 .

Така невідповідність між інформацією, вказаною в технічному паспорті на транспортний засіб та рахунку-фактурі щодо власника та продавця автомобіля є суттєвою, адже поданий до митного контролю рахунок-фактура від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG підтверджує дані лише щодо якісних та модельних характеристик згаданого транспортного засобу, проте не свідчать про наявність у вказаної юридичної особи ARMADA ОСОБА_2 будь-яких майнових прав щодо згаданого об`єкту.

Доказів переходу права власності від ОСОБА_1 до ARMADA TRADE LLC, ціни придбання за такою угодою митному органу надано не було, що не дає можливості надати оцінку господарській операції цих контрагентів.

Крім того, подане декларантом платіжне доручення про оплату за товар в іноземній валюті від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2 не містить даних щодо інвойсу, по якому здійснювалась поставка транспортного засобу. В платіжному дорученні від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2 наявне лише посилання на контракт від 18 грудня 2019 року №06/19-АТ, що з огляду на його загальний характер на суму 500 000,00 євро, вказує на невідповідність поданого платіжного доручення вимогам статті 53 Митного кодексу України та Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216.

Відтак, платіжне доручення від 19 лютого 2020 року №16JBKLK2 не може бути підтвердженням оплати за товар який зазначений у рахунку-фактурі від 20 лютого 2020 року №200220.1-ART/KG, так як платіжне доручення неможливо ідентифікувати з оплатою саме автомобіля марки Volkswagen, модель Multivan, номер кузова НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, так як в ньому не вказаний номер кузова та відсутній номер фактури, згідно якої куплений даний транспортний засіб.

В свою чергу, в поданому до митного оформлення контракті від 18 грудня 2019 року №06/19-АТ відсутня інформація щодо купівлі-продажу спірного транспортного засобу, в тому числі, щодо ціни придбання, що в свою чергу не дає підстави для застосування методу визначення митної вартості транспортного засобу за ціною договору (контракту).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною четвертою статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого товару за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу їх не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28 лютого 2020 року №UA205050/2020/000030/1.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КАР ГРУП» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 41983760) до Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43350888) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Я. Ксензюк