Ухвала суду № 89965995, 22.06.2020, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"22" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/581/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву Приватного підприємства "Віліс" про вжиття заходів забезпечення позову

у справі

за позовом: Приватного підприємства "Віліс"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича

про стягнення заборгованості 2 404 398 грн. 57 коп.

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2020 року Приватне підприємство "Віліс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" та Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 2 404 398 грн. 57 коп., в обґрунтування зазначає про неналежне виконання зобов`язань відповідачами за договором поставки №121218-03/1г від 12 грудня 2018 року, щодо повного розрахунку та у визначені строки.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/581/20 за позовом Приватного підприємства "Віліс" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" та Фізичної особи-підприємця Жабчик Сергія Вікторовича про стягнення заборгованості в сумі 2 404 398 грн. 57 коп. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21 липня 2020 року.

18 червня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Приватне підприємство "Віліс" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ГІППО" в межах суми невиконаних зобов`язань, що становить 2 403 398 грн. 57 коп.

Заявник зазначає, що в даному випадку наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, з метою уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, також зазначає про наявні численні рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де боржником є ТОВ "ГІППО".

Розглянувши заяву про забезпечення позову Приватного підприємства "Віліс", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову суд констатує, що всупереч зазначеним вище положенням закону, позивачем при її поданні не надано суду жодного доказу існування обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову. Зокрема, заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Щодо наданих позивачем документів, суд зазначає наступне, із витягів по майну яке належить відповідачу, вбачається, що у відповідача наявне майно у користуванні.

Судові рішення про стягнення боргу з ТОВ "ГІППО" по інших справах, вказують про невиконання зобов`язань належним чином з іншими контрагентами, однак на момент розгляду даної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суду не відомо стан виконання відповідних судових рішень.

Отже, самі лише посилання позивача на теоретичну можливість ухилення від виконнання зобов`язання та відчуження майна, яке належить відповідачу, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки зазначені твердження мають бути підтверджені відповідними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "Віліс" про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Віліс" про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги порядку та в строк, передбачені ст. ст. 254-259 ГПК України.

Суддя В. Г. Торчинюк

Віддруковано 2 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33003, м. Рівне, вул. Грушевського, 2А).