Ухвала суду № 89965667, 18.06.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.06.2020 Справа № 914/933/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Громадської спілки “Українська ліга авторських та суміжних прав”

до відповідача Приватного підприємства “Амікофуд”

про відшкодування збитків в розмірі 208650,00 грн.

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Громадської спілки “Українська ліга авторських та суміжних прав” до відповідача Приватного підприємства “Амікофуд” про відшкодування збитків в розмірі 208650,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в підготовче засідання 18.06.2020р. не забезпечили.

16.06.2020р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про відмову від позову та повернення 50 % сплаченого судового збору (вх.№ 1382/20).

Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає таке.

Спір між сторонами виник у зв`язку з порушенням, на переконання позивача, відповідачем приписів Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Позивач стверджує, що відповідач зобов`язаний до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Обов`язок відповідача щодо укладання договору із позивачем виник безпосередньо з норм Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», адже відповідач здійснював у своїй діяльності використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

В розумінні статті 240 Угоди про Асоціацію з ЄС позивач вважається потерпілою стороною, а відповідач - порушником. Позивач фактично недоотримав суму в розмірі еквівалентному 50 мінімальних місячних заробітних плат, що становить 208650,00 грн.

Однак в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження позивач відмовився від позову, у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із статтею 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд встановив, що подана позивачем заява підписана повноважним представником позивача - адвокатом Молчановим П.В., який діє на підставі довіреності від 14.01.2020, виданої генеральним директором Нікін О.І. (копія якої міститься в матеріалах справи) та який, серед наданих йому цією довіреністю повноважень, серед іншого, має право відмовлятися від позову.

Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, заява про відмову від позову підписана повноважним представником позивача, за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд доводить до відома позивача, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", норми якої кореспондують з положенням частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, регламентовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

У частині 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" наведено перелік обставин, коли для повернення судового збору необхідною є наявність відповідного клопотання особи.

Системний аналіз положень частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, частин 1 та 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд без клопотання особи у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вищезазначена правова позиція була висвітлена Верховним Судом при огляді проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами (пункт 34 «Огляд проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами» від 01.07.2019р., Верховний Суд).

Тим не менше, у заяві про відмову від позову, позивач також просить повернути 50 % сплаченого судового збору.

Судом встановлено, що за подання позову у цій справі позивачем сплачено 3129,75 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 486 від 31.01.2020р.

Враховуючи відмову позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку повернути позивачу з державного бюджету 1564,87 грн., що становлять 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 46, 130, 191 231, 234, 235 ГПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Громадської спілки “Українська ліга авторських та суміжних прав” від позову.

2. Закрити провадження у справі № 914/933/20.

3. Повернути Громадській спілці “Українська ліга авторських та суміжних прав” (02002, місто Київ, вулиця А.Аболмасова, будинок 5, група прм.57, офіс 7, ідентифікаційний код 42502769) з державного бюджету судовий збір у сумі 1564,87 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 486 від 31.01.2020р.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.06.2020р.

Суддя Петрашко М.М.