Рішення № 89965462, 04.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2020Справа № 910/17663/19

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс»

про стягнення 175.218,14 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Якуб Г.О., адвокат за довіреністю № 22/10/19-07 від 22.01.2019

від відповідача Бойков О.С., адвокат за довіреністю б/н від 08.01.2020

СУТЬ СПОРУ:

13.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» про стягнення 175.218,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «Київенерго» та відповідачем укладено договір № 512340 від 30.11.2012 купівлі-продажу теплової енергії. У зв`язку з тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року, у останнього виникла заборгованість у розмірі 98.370,45 грн. 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги № 601/18, відповідно до якого позивачем прийнято право грошової вимоги до відповідача з оплати спожитої останнім до 01.05.2018 теплової енергії. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 175.218,14 грн, з яких 98.370,45 грн сума основного боргу, 60.871,01 грн інфляційні втрати та 15.976,67 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17663/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.01.2020 відповідачем до суду подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що вимоги стосуються житлового будинку по вул. Шумського Юрія, 8А де встановлено прилад обліку теплової енергії на ЦО, прилад обліку на ГВП відсутній. Порядок розрахунків, передбачений в абзаці 3 п.п. 4.1. п. 4 договору застосовується і у випадку відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку (п.п. 4.2. п. 4 договору). Аналогічні вимоги містяться і в п. 23 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007. Позивачем не надано жодного належного доказу, що підтверджує обсяг спожитої теплової енергії по договору: ні за приладами обліку, ні розрахунковим способом за їхньої відсутності. В облікових картках позивача не наведено зміст господарської операції, яка передбачена у абзацах 2,3 п.п. 4.1. п. 4 договору та п. 23 «Правил користування тепловою енергією». Позивач не надав доказів на підтвердження періоду заборгованості. В обґрунтування позовних вимог до позову були надані: довідки про стан розрахунків ПАТ «Київенерго», облікові картки за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року, копії актів прийняття теплового вузла, актів заміни приладів обліку, актів про готовність вузла, корінці нарядів. Жодний з вказаних документів не відповідає вимогам ст.ст. 73,75,76 ГПК України. Довідки про стан розрахунків від імені ПАТ «Київенерго» завірені директором СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» К.О. Лопатіним та скріплені печаткою СП «Енергозбут» № 1 КП «Київтеплоенерго». Надана до матеріалів справи довіреність Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не уповноважує К.О. Лопатіна вчиняти дії від імені ПАТ «Київенерго». Крім того, на час складання цих довідок ПАТ «Київенерго» було перейменоване у АТ «К.Енерго». Облікові картки за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року завірені невідомою особою та скріплені печаткою СП «Енергозбут» №1 КП «Київтеплоенерго» не є зведеними чи первинними документами АТ «К.Енерго» та не передавалися позивачу виходячи з наданого витягу з договору № 601-18 від 11.10.2018 та додатку до нього. Не подано доказів в підтвердження повноважень та права К.О. Лопатіна на складення чи завірення документів від імені АТ «К.Енерго». Додаток до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 свідчить про передачу права вимоги на суму 98.370,45 грн без вказівки періоду та жодних довідок, відомостей про зняття показів з приладів обліку (звітів), відомостей з нарахуваннями розрахунковим способом чи облікових карток - все вищевикладене свідчить про неналежність доказів, якими обґрунтовано позов.

Разом з відзивом на позов, відповідачем подано заяву із запереченнями проти розгляду справи № 910/17663/19 в спрощеному позовному провадженні, в якій просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 розгляд справи № 910/17663/19 вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.2020.

20.01.2020 позивачем до суду подано заяву про продовження строку для надання відповіді на відзив та просить призначити справу у загальному позовному провадженні з викликом сторін.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 судом відхилено заяву позивача про продовження строку для надання відповіді на відзив, оскільки ухвалою від 14.01.2020 позивачу встановлено строк для подачі відповіді на відзив до закінчення підготовчого провадження, яке наразі триває та не закрито.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.02.2020.

31.01.2020 позивачем до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 105.899,16 грн, з яких 98.370,45 грн сума основного боргу, 4.820,15 грн інфляційні втрати та 2.708,56 грн - 3% річних. Також позивач у зв`язку зі зменшення розміру позовних вимог просить повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 707,27 грн.

31.01.2020 позивачем до суду подано заяву про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «К.Енерго».

04.02.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзиві, в якій зазначає, що відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 від 11.10.2018 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за спожиту останнім теплову енергію за договором № 510340 від 30.11.2012 у сумі 98.370,45 грн. Позивач у належний спосіб повідомив відповідача, шляхом направлення на його адресу листа № 1/5-510340 від 08.04.2019 про те, що він є належним кредитором за договором № 510340 від 30.11.2012 та встановив 20 денний строк виконання зобов`язання. Однак відповідач заперечення проти вимог позивача не висунув та надалі продовжує отримувати теплову енергію яку постачає позивач, на умовах визначених у договорі № 510340. Зазначене вище свідчить про те, що відповідач погодився із сумою боргу та зобов`язанням по її сплаті. На момент укладення договору № 601-18 від 11.10.2018 первісним кредитором (ПАТ «Київенерго»), позивачу були передані разом із договором № 510340 купівлі - продажу теплової енергії від 30.11.2012 та додатками до нього, наявні документи які підтверджують постачання відповідачу теплової енергії (корінці нарядів на включення/відключення централізованого опалення, бази даних обліку спожитої теплової енергії, нарахувань та оплат які здійснював Відповідач відповідно до умов договору № 510340 та інші). Зазначає, що постачання теплової енергії відбувалося у відповідності до умов договору та нормативно-правових норм, а саме гарячої води безперервно, централізованого опалення у опалювальний сезон. Параметри та характеристики теплоносія як постачалися відповідачу у спірному періоді, відповідали законодавчо визначеним температурним показникам. Зауважень та скарг на недотримання теплопостачальною організацією обсягів та параметрів теплоносія визначених договором № 8363081 та законодавством у спірний період від відповідача не надходило. Обсяги спожитої відповідачем теплової енергії визначалися відповідно до п. 4.1 договору № 510340. Періоди, кількість, вартість та проведення розрахунків для зручності позивачем наведені в таблиці. Дана таблиця сформована на підставі відомостей переданих ПАТ «Київенерго» до КП «Київтеплоенерго» за договором цесії № 601-18 від 11.10.2018, щодо порядку нарахування та розрахунків за спожиту теплову енергію з ТОВ «Водоканал - Сервіс». Звертає увагу суду, що відповідач починаючи з жовтня 2016 року не заперечував з приводу обсягів спожитої теплової енергії та сплачував її вартість, що підтверджується реєстром оплат за спожиту теплову енергію по договору № 510340.

В підготовчому засіданні 04.02.2020 судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд розглянувши подану позивачем заяву відмовляє в її задоволенні, оскільки прийняття рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обов`язки Акціонерного товариства «К.Енерго`щодо сторін.

В підготовчому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.02.2020.

04.02.2020 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 05.02.2020 ознайомився з матеріали справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

13.02.2020 позивачем до суду подано заяву про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «К.Енерго».

13.02.2020 відповідачем до суду подано заперечення на клопотання позивача про залучення третьої особи.

В підготовчому засіданні 13.02.2020 судом постановлено ухвалу на місці не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи.

В підготовчому засіданні 13.02.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.03.2020.

03.03.2020 позивачем до суду подано клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

В підготовчому засіданні 03.03.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.03.2020.

12.03.2020 позивачем до суду подано пояснення по справі.

В підготовчому засіданні 12.03.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.04.2020.

07.04.2020 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням розпорядженням Кабінету міністрів України № 338-р від 25.03.2020 режиму надзвичайної ситуації на всій території України до 24.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17663/19 від 09.04.2020 судове засідання, у зв`язку з нез`явленням представників позивача і відповідача, відкладено на 28.04.2020.

27.04.2020 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням розпорядженням Кабінету міністрів України № 338-р від 25.03.2020 режиму надзвичайної ситуації на всій території України до 24.04.2020 та продовженням його постановою Кабінету міністрів України № 291 від 22.04.2020 до 11.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17663/19 від 28.04.2020 судове засідання, у зв`язку з нез`явленням представників позивача і відповідача, відкладено на 21.05.2020.

Позивач в судовому засіданні 21.05.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 21.05.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 21.05.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.06.2020.

04.06.2020 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 04.06.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» (споживач, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 510340 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується протягом строку дії договору забезпечити безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) постачання теплової енергії, належної якості на межу продажу (для потреб опалення та гарячого водопостачання) згідно з параметрами, визначеними у додатку № 1 до договору, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати її вартість відповідно до умов договору.

Згідно додатку № 1 до договору постачання теплової енергії за договором здійснюється до будинку 8А по вул. Шумського у м. Києві.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість використаної теплової енергії, в зв`язку з чим у відповідача за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 98.370,45 грн та за неналежне виконання зобов`язань позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 4.820,15 грн та 3% річних в сумі 2.708,56 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набуває чинності з дати припинення в установленому законом порядку договірних відносин (в частині постачання теплової енергії) між ПАТ «Київенерго» та організаціями (підприємствами), які здійснювали купівлю теплової енергії для потреб будинків, зазначених в додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 6.2 договору він діє до 15.04.2013.

Відповідно до п. 6.3 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлене однією із сторін про його припинення.

За відсутності доказів виявлення сторонами небажання продовжувати договірні відносини договір неодноразово продовжувався.

Пунктом 3.2.11 договору передбачено, що постачальник зобов`язується щомісячно оформляти для споживача

акт приймання-передавання теплової енергії з урахуванням якісних показників та зменшення вартості теплової енергії, кількість фактично спожитої теплової енергії, визначену в ГКал (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача відповідно до акту приймання-передавання теплової енергії за розрахунковий період (місяць);

рахунок-фактуру, який включає загальну вартість теплової енергії, отриманої за розрахунковий період (місяць);

акт звіряння розрахунків за розрахунковий період (місяць);

податкові накладні (платнику податку).

Згідно з п. 4.1 договору облік обсягу спожитої теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться у точці купівлі-продажу, або за домовленістю сторін в іншому місці.

Обсяги купівлі-продажу теплової енергії визначаються на підставі показів приладу комерційного обліку споживання теплової енергії згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

За умови відсутності приладів комерційного обліку, обсяг купівлі-продажу теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного в договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах постачальника, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У разі організації вузла обліку не на межі балансової належності теплових мереж, обсяги спожитої теплової енергії визначаються з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі балансової належності до місця установки приладу комерційного обліку споживання теплової енергії.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської держаної адміністрації «Київтеплоенерго» (новий кредитор, позивач) укладено договір № 601-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір цесії).

Відповідно до п. 1.1 договору цесії кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями)) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497.554.936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення договору цесії та коригувань платежів.

Згідно з п. 1.2 договору цесії перелік договорів (основних рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за договором цесії, зазначається в додатку № 1 до договору цесії. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до договору цесії.

Як передбачено п. 1.3 договору цесії, з укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору цесії та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення договору цесії у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені в додатку № 1 до цього договору.

Відступлення прав вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, втрати від інфляції, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню з споживача (споживачів), визначаються окремим договором.

У відповідності до п. 2.1 договору в рахунок оплати за відступлене право вимоги за договором цесії на суму 497.554.936,91 грн, новий кредитор прийняв 497.554.936,91 грн боргових зобов`язань кредитора перед Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що становить частину суми боргового зобов`язання за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 зі справи № 910/7807/18.

Згідно з п. 3.1.1 договору цесії сторони договору підтверджують, що на дату підписання додатку № 1 до цього договору за актами прийому-передачі кредитор передав новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та будь-яка первинна документація, яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладення цього договору не прийняті, акти звіряння розрахунків).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання кредитором та новим кредитором своїх зобов`язань за цим договором цесії (п. 5.1 договору цесії).

Згідно з додатком № 1 до договору цесії Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» прийняло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» за заборгованістю у розмірі 98.370,45 грн.

В матеріалах справи наявний лист позивача № 1/5-510340 від 08.04.2019 адресований відповідачу, в якому повідомляється про відступлення права вимоги за договором № 510340 від 30.11.2012 та просив сплати наявний борг у сумі 98.370,45 грн новому кредитору.

Згідно ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

На підтвердження заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» позивач надав довідку про стан розрахунків за спожиту теплоенергію до 01.05.2018 за період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року, довідку про стан розрахунків за спожиту теплоенергію до 01.05.2018 за період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року, облікові картки, складені помісячно за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року.

У відповідності до положень ст. 517 Цивільного кодексу України ПАТ «Київенерго», як кредитор, зобов`язане було передати Комунальному підприємству виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», як новому кредитору, документи, які підтверджують права позивача на наявний у відповідача борг.

Однак, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані належні докази, які підтверджують облік спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» теплової енергії, а також її вартість у спірний період.

Доводи позивача про те, що на підтвердження факту постачання теплової енергії ПАТ «Київенерго» ним було надано до матеріалів справи всі необхідні документи, зокрема, копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання за спірний період, складені ПАТ «Київенерго», а також помісячні облікові картки, суд вважає необгунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В статті 1 цього Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Належними та допустимими доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Такими доказами можуть бути, зокрема, акти приймання-передавання теплової енергії, рахунки-фактури, податкові накладні.

Разом з цим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обліку спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» теплової енергії, а також її вартість.

Також в облікових картках позивача, на які він посилається, не наведено зміст господарської операції, яка передбачена у абзацах 2, 3 пп. 4.1 п. 4 договору купівлі-продажу теплової енергії № 510340 від 30.11.2020 та п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007.

У зв`язку з відсутністю первинних документів, складених ПАТ «Київенерго», встановити кількість спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» теплової енергії та її вартість, а отже і наявність у відповідача боргу є неможливим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 510340 від 30.11.2012 у розмірі 98.370,45 грн, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 4.820,15 грн інфляційних втрат та 2.708,56 грн - 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основного зобов`язання, у задоволенні якого судом відмовлено.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення коштів.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.06.2020.

СуддяВ.В. Сівакова