Рішення № 89965381, 17.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/9956/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42)

до Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" (04119, м. Київ, вул. Якіра, 17-А)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (04073, м. Київ, вул. С.Скляренка, 17)

Товариство з обмеженою відповідністю "Компанія з управління активами "Дельта Плюс" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 4-Г)

про розірвання договору

за участі представників сторін:

від позивача: Кобець Т.М.

від відповідача: Гаврилова В.А.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

У судовому засіданні 17.06.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" про розірвання договору про пайову участь у будівництві від 15.04.2016 № 31/93.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 залишено позовну заяву Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

02.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/9956/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" та Товариство з обмеженою від повільністю "Дельта Плюс", підготовче засідання призначено на 11.09.2019 року.

30.08.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшло клопотання третьої особи-1 про розгляд справи без участі представника.

10.09.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшло клопотання позивача про визнання причиною неявки представника позивача поважною та відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки представника позивача перебуває у відпустці.

11.09.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

11.09.2019 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача та відкласти підготовче засідання на 25.09.2019, у зв`язку з неявкою представника відповідача.

25.09.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшло клопотання відповідача про продовження строку для подачі відзиву по справі, оскільки в штаті відповідача відсутній адвокат, а тому для укладення договору про правову допомогу із такою особою, відповідачу знадобиться певний період часу.

25.09.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшов відзив, в якому відповідач вказує, що останнім своєчасно здійснюється внесення пайового внеску по Договору № 31/93, а тому правових підстав для розірвання договору немає та звернення позивача з позовом до суду є передчасним.

25.09.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшли письмові пояснення третьої особи-2, з яких вбачається, що третя особа-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що станом на 23.09.2019 відповідачем було внесено на розрахунковий рахунок позивача в якості пайових внесків грошових коштів у розмірі 91 752 719,11 грн., по 203 квартирам строк оплати наступає 30.09.2019.

25.09.2019 через загальний відділ діловодства суд надійшло клопотання ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

25.09.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача, поновити строк для подачі відзиву, долучити відзив до матеріалів справи, встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 16.10.2019 у зв`язку з наданням відповіді на відзив.

16.10.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив у зв`язку з наданням часу сторонам для подання письмових пояснень щодо зави про вступ у справу третьої особи відкласти підготовче засідання на 06.11.2019

01.11.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" про зобов`язання виконати умови п. 1.1 Договору №31/93 від 15.04.2016 щодо введення Об`єкту будівництва в експлуатацію шляхом видачі сертифікату готовності. Також, подано клопотання про визнання причини не подання зустрічної позовної заяви відповідачем поважною та поновити строк для подачі зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" про поновлення строку для пред`явлення зустрічного позову у справі № 910/9956/19, повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Публічному акціонерному товариству "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції".

06.11.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відповідача, керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відкладено підготовче засідання на 27.11.2019, встановлено строк сторонам для подання документів по справі до 15.11.2019.

13.11.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що останнім було направлено 27.06.2019 пропозицію про розірвання договору у зв`язку з неналежним фінансування будівництва житлового будинку, відповідь на вказану пропозицію на адресу позивача не надходило. Так, позивач звертає увагу, що не дивлячись на зазначену пропозицію та попередження про незаконність реалізації приміщень, Товариство продає житлові приміщення.

13.11.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Атлант Інвест енд Девелопмент" про залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

13.11.2019 Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2019 зупинено провадження у справі №910/9956/19 за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ до Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" про розірвання договору про пайову участь у будівництві від 15.04.2016 № 31/93 до перегляду ухвали Господарського суду м. Києва від 05.11.2019 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 №910/9956/19 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 у справі № 910/9956/19.

24.02.2020 до Господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи №910/9956/19 з Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2020 поновлено провадження у справі №910/9956/19, підготовче засідання призначено на 01.04.2020.

18.03.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшли від відповідача додаткові пояснення до відзиву, в яких останній просить поновити строк для подання додаткових пояснень та долучити додаткову угоду до договору, платіжні доручення та листи.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., призначені на 01.04.2020 не відбулися.

Ухвалою суду від 06.04.2020 призначено підготовче засідання на 13.05.2020.

У підготовчому засіданні 13.05.2020 суд га місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.06.2020 за усним клопотанням представника позивача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 03.06.2020, суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 17.06.2020.

У судовому засіданні 17.062019 суд заслухав думки представників позивача та відповідача, на місці ухвали відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та оголосив про слухання справи по суті відкритим.

Суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти вимог заперечував, зазначивши при цьому, що сторонами 11.12.2019 року підписано додаткову угоду № 4 до договору про пайову участь у будівництві від 15.04.2016 № 31/93, якою виклали п. 4.1. розділу у новій редакції, визначивши розмір пайового внеску у сумі 90 773 598,90 грн. А також у п. 6 угоди № 4 визначено, що сторони домовилися протягом 10 календарних днів припинити будь-які судові спори щодо будівництва житлового будинку № 22-25 з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдика, 101 у Дніпровському районі м. Києва та не будуть мати одна до одної жодних претензій.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

15 квітня 2016 року між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ (надалі - підприємство/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (надалі - пайовик/третя особа-1) було укладено Договір № 31/93 про пайову участь у будівництві (надалі - договір про пайову участь) у будівництві житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно з п. 1.1. договору про пайову участь під «Будинком» сторони розуміють житловий будинок з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдака, 101 у Дніпровському районі м. Києва., який споруджується підприємством на підставі договору № 130/35 на виконання функцій замовника по будівництву житлових будинків від 12.02.014, об`єкт нерухомого майна будується на земельних ділянках, які виділені на підставі рішення Київської міської ради № 419-5/1829 від 15.04.2004 та передані в оренду на підставі договору оренди земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.03.2006 за реєстровим № 499 (кадастрові номери земельних ділянок 8000000000:66:105:0002 та 8000000000:66:108:0002), цільове призначення для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами.

Відповідно до п. 2.1. договору про пайову участь предметом цього договору є внесення пайовиком пайового внеску у будівництво житлового Будинку на умовах цього договору.

Після виконання сторонами всіх зобов`язань за договором, підприємство відповідно до законодавства України та умов цього договору передає у власність пайовику приміщення, згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.2. договору про пайову участь).

Розмір пайового внеску за цим договором складає 234 981 429,90 грн., в т.ч. ПДВ 39 163 571,65 грн. грн. Внесення пайового внеску здійснюється пайовиком у національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок підприємства, відповідно до графіку платежів з прив`язкою до вартості окремих приміщень, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 4.1. договору про пайову участь).

За умовами п. 6.1. договору про пайову участь за не виконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно з положеннями п.п. 7.1.-7.4. договору про пайову участь зобов`язання сторін за цим договором припиняються у разі їх виконання належним чином. Договір діє з дня його підписання до належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Дострокове припинення дії цього договору можливе у наступних випадках: за згодою сторін тільки за умови підписання відповідної угоди.

У разі розірвання договору сторони звільняються від виконання взаємних зобов`язань за договором, про що складають відповідну додаткову угоду згідно з умовами якої зазначають, що претензій одна до одної не мають. Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

У п. 12.2. п. 2.1. договору про пайову участь сторони передбачили, що кожна із сторін має право передати повністю або частково свої права і зобов`язання за цим добором будь-яким третім особам за умови отримання письмового узгодження на таку передачу від іншої сторони або шляхом укладення трьохстороннього правочину за участю сторін та третьої особи, якій передаються права та обов`язки за цим договором.

В подальшому 28.04.2016 року між ТОВ "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (первісний пайовик), Публічним акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції" (надалі - відповідач/новий пайовик), Товариством з обмеженою відповідністю "Компанія з управління активами "Дельта Плюс" (третя особа-2) та позивачем (підприємство) було укладено Договір № 1-31/93 про заміну сторони у Договорі про пайову участь у будівництві від 15.04.2016 № 31/93 (надалі - договір), відповідно до п. 1.2. якого первісний пайовик відступає в повному обсязі, а новий пайовик набуває всі права та обов`язки пайовика за Основним договором та стає стороною Основного договору та правонаступником пайовика за зобов`язаннями за Основним договором з дати його укладення. Одночасно новий пайовик приймає на себе невиконані обов`язки, які має первісний пайовик за Основним договором, та погоджується виконати їх в порядку та на умовах, передбачених Основним договором.

До нового пайовика переходять також, у разі наявності, всі та будь-які права, що забезпечують виконання зобов`язань за Основним договором (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 1.4. договору новий пайовик набуває право вимоги за Основним договором до підприємства, що включає всі права пайовика, в тому числі право вимагати передачі частки пайовика у вигляді Приміщень на умовах та в порядку, передбаченому Основним договором.

У п. 1.5. договору сторони передбачили, що цей договір не передбачає зміни до порядку розрахунків нового пайовика з підприємством та порядку виконання новим пайовиком та підприємством своїх зобов`язань за Основним договором.

На підставі цього договору здійснюється правонаступництво нового пайовика за зобов`язаннями та правами первісного пайовика, що виникли за Основним договором починаючи з дати його укладення (п.1.6. договору).

Відповідно до п. 1.7. договору підприємство погоджується із вчиненим між сторонами правочином згідно з цим договором та цим гарантує належне виконання своїх зобов`язань за Основним договором перед новим пайовиком, так якби підприємство виконувало їх перед первісним пайовиком на умовах, викладених в Основному договорі.

Відповідно до п.п. 6.1.,6.2. цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Цей договір є невід`ємною частиною Основного договору та складає разом з ним єдиний правовий документ. Новий пайовик стає стороною зобов`язань за Основним договором, що виникли з дати його укладення. Первісний пайовик вибуває із зобов`язань за Основним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони в подальшому укладали ряд додаткових угод, якими змінювали розмір пайового внеску та строки внесення.

Так, додатковою угодою № 1 від 28.09.2016 до Договору про пайову участь у будівництві № 31/93 від 15.04.2016 сторони виклали у новій редакції Додаток № 1 до Договору, визначивши Перелік житлових приміщень (квартир) у житловому будинку № 22-25 по вул. Сагайдака, 101 з графіком платежів до 31.10.2018.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2018 сторони виклали пункти 4.1. та 4.2. розділу 4 "Розрахунки сторін" договору у новій редакції:

"4.1. Розмір пайового внеску за цим Договором складає 233 668 899,60 грн., в т.ч. ПДВ 38 944 816,60 грн. Внесення пайового внеску здійснюється пайовиком у національній валюті України шляхом банківського переказу на рахунок підприємства, відповідно до графіку платежів з прив`язкою до вартості окремих приміщень, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Також даною угодою додатковою угодою сторони виклади Додаток № 1 до Договору у новій редакції, визначивши Перелік житлових приміщень (квартир) у житловому будинку № 22-25 по вул. Сагайдака, 101 з графіком платежів до 31.10.2018

Додатковою угодою № 3 від 06.08.2018 сторонами визначено розмір пайового внеску у сумі 261 029 905,78 грн, в т.ч. ПДВ 43504 984,30 грн та викладено Додаток 1 до Договору в новій редакції, визначивши Перелік житлових приміщень (квартир) у житловому будинку № 22-25 по вул. Сагайдака, 101 з графіком платежів до 30.09.2019.

За доводами позивача, відповідач як новий пайовик, станом на 17 липня 2019 року, здійснив оплату у розмірі 90 773 598,90 грн., чим порушив умови укладеного договору та не виконав взяті на себе зобов`язання і недоплатив 170 256 306,89 грн.

Враховуючи приписи ст. 188 ГК України позивач направив відповідачу пропозиція № 114/3058 від 27.06.2019 про розірвання договору у зв`язку з неналежним фінансуванням будівництва житлового будинку № 22-25 по вул. Сагайдака, 101, порушення умов договору про пайову участь у будівництві № 31/93 від 15.04.2016, та повернення нереалізовані квартири підприємству та припинити дію даного договору. Відповіді на пропозицію позивача щодо розірвання від відповідача не надходило. Також за доводами позивача, відповідач і надалі продовжує вчиняти дії щодо реалізації нежитлових приміщень.

Оскільки, як зазначає позивач, відповідач грубо порушує права останнього, у зв`язку з істотними порушеннями умов договору та прострочення термінів оплати, відповідач позбавляється права на продаж не профінансованої житлової площі. А тому, позивач звернувся до суду з даним позовом про розірвання Договору на підставі статті 651 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень статей 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставами для виникнення юридичного спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах.

За імперативними приписами як статті 651 Цивільного кодексу України, так і статті 188 Господарського кодексу України, якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, розірвання договору можливе лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою розірвання договору відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є істотне порушення стороною цього договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 статті 651 ЦК України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17, постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 913/422/18.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору та шкоди, а й встановити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Як стверджує позивач у позові та вбачається з матеріалів справи, за умовами Додатку № 1 в редакції Додаткової угоди № 3, на відповідача було покладено зобов`язання по сплаті на рахунок позивача пайового внеску у розмірі 261 029 905,78 грн. до 30.09.2019. Проте відповідач, як вказує позивач, лише частково сплатив кошти у сумі 90 773 598,90 грн., чим грубо порушив права позивача.

Відповідач у свою чергу зазначає, що станом на момент розгляду справи по суті сторони врегулювали спір, уклавши додаткову угоду № 4 від 11.12.2019 до договору про пайову участь у будівництві від 15.04.2016 № 31/93, якою виклали п. 4.1. розділу у новій редакції, визначивши розмір пайового внеску у сумі 90 773 598,90 грн. Зокрема, вказана сума була сплачена відповідачем до моменту подання даного позов до суду.

Судом встановлено, що під час розгляду спору та на момент розгляду справи по суті сторони дійшли згоди щодо розміру пайового внеску у сумі 90 773 598,90 грн, виклавши в тому числі Додаток № 1 до договору у новій редакції. В свою чергу, сплата відповідачем пайового внеску за договором у сумі 90 773 598,90 грн підтверджується платіжними дорученнями, що міститься у матеріалах справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, враховуючи умови додаткової угоди № 4 до договору, та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем виконані зобов`язання по сплаті пайового внеску за квартири, по яким настав строк оплати.

Крім цього, у даній додатковій угоді узгоджено, що сторони домовилися протягом 10 календарних днів припинити будь-які судові спори щодо будівництва житлового будинку № 22-25 з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами по вул. Сагайдика, 101 у Дніпровському районі м. Києва та не будуть мати одна до одної жодних претензій.

Дана додаткова угода № 4 на момент винесення рішення є чинною та сторонами не оспорювалась, а відтак доводи позивача про істотне порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, а також наявність шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем умов договору, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин, позивачем всупереч приписів частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем строків оплати пайових внесків та наявність у відповідача заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених положеннями чинного законодавства правових підстав для розірвання Договору № 31/93 про пайову участь у будівництві від 15.04.2016, укладеного між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Міськбудінвест» сторону в якому було змінено на Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Збалансовані інвестиції відповідно до Договору від 28.04.2016 № 1-31/93 про заміну сторони.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмові у задоволені позову повністю.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 8, 42, 43, 132, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.06.2020

Суддя Л. Г. Пукшин