Ухвала суду № 89965236, 16.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/11396/18Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню

у справі № 910/11396/18

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 3 841 431,71 грн

за участю представників:

від стягувача: Волощук П.Ю.

від боржника (заявника): Поліщук Н.Г.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 3 841 431,71 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі № 910/11396/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі № 910/11396/18 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі №910/11396/18 скасовано, постановлено нове судове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 3 841 431,71 грн. задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 3 841 431,71 грн. боргу, 57 621,48 грн. судового збору за подання позовної заяви та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 86 432,22 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

11.04.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 910/11396/18 видано відповідні накази.

Постановою Верховного суду від 04.07.2019 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду № 910/11396/18 від 25.03.2019.

29.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява (вих. № 39-345-19 від 25.07.2019) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, розгляд заяви призначено на 13.08.2019 та відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зупинення виконання наказів Господарського суду міста Києва по справі № 910/11396/18 до розгляду заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

12.08.2018 через відділ діловодства суду від АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надійшли заперечення на заяву про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 по справі №910/10471/19.

13.08.2019 через відділ діловодства суду від АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11396/18 по розгляду заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/10471/19.

13.08.2019 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження у справі № 910/11396/18 по розгляду заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду міста Києва №910/10471/19 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №39-4717/1.17-19 від 24.07.2019.

06.03.2020 та 08.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку із тим, що Господарським судом міста Києва 02.12.2019 у справі № 910/10471/19 ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсним одностороннього правочину, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі № 910/10471/19 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 залишено без змін, станом на 18.05.2020 касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 не надходила.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.05.2020 поновив провадження по розгляду заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, розгляд заяви призначив на 10.06.2020.

10.06.2020 через відділ діловодства суду від стягувача надійшли додаткові пояснення по суті заяви про визнання наказів такими, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні 10.06.2020 суд оголосив перерву до 16.06.2020.

15.06.2020 через відділ діловодства суду від заявника надійшла відповідь на додаткові пояснення стягувача.

15.06.2020 через відділ діловодства суду від стягувача надійшли додаткові пояснення по заяві про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

16.06.2020 через відділ діловодства суду від стягувача надійшла інформація по суті заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

16.06.2020 через відділ діловодства суду від стягувача надійшли додаткові пояснення по заяві про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

У судовому засіданні 16.06.2020 представник заявника надав пояснення по суті заяви та просив визнати накази у справі № 910/11396/18 такими, що не підлягають виконанню.

Представник стягувача надав пояснення проти заяви про визнання наказів таким, що не підлягають виконанню.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", суд прийшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

В обґрунтування своєї заяви АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на те, що 24.07.2019 НАК «Нафтогаз України» звернулося до AТ «Львівгаз» з заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 39-4717/1.17-19, в якій заявлено про, зокрема: припинення зобов`язання НАК «Нафтогаз України» перед AT «Львівгаз» в сумі 3 841 431,71 грн з оплати боргу та в сумі 57 621 грн 48 коп. з оплати судового збору за подання позовної заяви на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.19 у справі №910/11396/18; припинення зобов`язання в сумі 86 432,22 грн НАК «Нафтогаз України» перед AТ «Львівгаз» на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.19 у справі №910/11396/18, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань АТ «Львівгаз» перед НАК «Нафтогаз України» з оплати боргу за поставлений природний газ на виконання договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-259-ВТВ.

Так, заявник зазначає, що зобов`язання сторін щодо яких НАК «Нафтогаз України» направлено до АТ «Львівгаз» відповідну заяву, є грошовими та однорідними, строк виконання цих зобов`язань настав.

Посилаючись на вище зазначені обставини, заявник просить суд визнати накази Господарського суду міста Києва № 910/11396/18 від 11.04.2019 такими, що не підлягають виконанню про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" 3 841 431,71 грн. боргу, 57 621,48 грн. судового збору за подання позовної заяви та 86 432,22 грн судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частина друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік підстав (якій не є вичерпним) для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Судом встановлено, що 24.07.2019 АК «Нафтогаз України» звернулося до АТ «Оператор газорозподільчої системи «Львівгаз» із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог №39-4717/1.17-19, з якої вбачається, що заявник повідомив про припинення його зобов`язання перед AT «Львівгаз» в сумі 3 841 431,71 грн з оплати боргу та в сумі 57 621 грн 48 коп. з оплати судового збору за подання позовної заяви на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.19 у справі №910/11396/18; припинення зобов`язання в сумі 86 432,22 грн НАК «Нафтогаз України» перед AТ «Львівгаз» на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.19 у справі №910/11396/18, шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань АТ «Львівгаз» перед НАК «Нафтогаз України» з оплати боргу за поставлений природний газ на виконання договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-259-ВТВ.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування, а якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду, що в подальшому буде підставою для перегляду рішення в даній справі за новивиявленими обставинами.

Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов`язань (наприклад, недопустимість зарахування зустрічних вимог згідно з статтею 203 ГК України та статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Так, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №39-4717/1.17-19 від 24.07.2019, обґрунтовуючи позовні вимоги у вказаній справі наявністю підстав для визнання згідно статті 207 Цивільного кодексу України заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №39-4717/1.17-19 від 24.07.2019 недійсною.

Позовна заява про визнання недійсним одностороннього правочину мотивована тим, що у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог №39-4717/1.17-19 від 24.07.2019 АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказано, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" заборгувало АТ "НАК "Нафтогаз України" 348 494 542,60 грн. з оплати поставленого природного газу за договором купівлі-продажу №13-259-ВТВ від 04.01.2013; даною заявою боржник повідомив АТ "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про часткове зарахування зустрічних зобов`язань з оплати боргу за поставлений природній газ на виконання умов договору на суму 23 817 616,41 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.12.2019 у справі № 910/10471/19 ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсним одностороннього правочину, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі № 910/10471/19 рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 залишено без змін.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

Як встановлено судом з пояснень стягувача, останній вважає вимогу про зарахування боргу за договором купівлі-продажу природного газу 04.01.2013 №13-259-ВТВ в сумі 348 494 542,60 грн безпідставною з огляду на наступне: 1) АТ «Львівгаз» не визнає існування у нього заборгованості перед АT «НАК «Нафтогаз України» в сумі 348 494 542, 60 грн за договором про купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 №13-259-BТВ; 2) наявність заборгованості АТ "Львівгаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" є предметом судового розгляду у справі № 914/1974/17 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Львівгаз" про стягнення 348495542,60 грн боргу, 71668500,32 грн пені, 15998052,04 грн. інфляційних втрат за договором про купівлю-продаж природного газу №13-259-ВТВ від 04.01.2013, що за доводами АТ "Львівгаз" свідчить про спірність такої заборгованості.

Отже, спір про наявність боргу за договором від 04.01.2013 №13-259-ВТВ розглядається в межах справи № 914/1974/17, в якій рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 позов задоволено частково. Проте, не погоджуючись з вказаним рішенням АТ "Львівгаз звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 до Західного апеляційного господарського суду.

Таким чином, судом враховано, що між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, а тому відсутня безспірність заявлених зустрічних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи існування між сторонами спору щодо заборгованості за договором №13-259ВТВ від 04.01.2013 у справі № 914/1974/17 та враховуючи, що стягувач не погоджуючись із заявою про зарахування зустрічних вимог оскаржував таку заяву шляхом звернення з позову до суду, яка є підставою звернення із заявою, а тому суд вважає, що відсутні підстави згідно ст. 328 ГПК України для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, оскільки відсутні докази та будь-які відомості щодо відсутності обов`язку боржника за вказаними наказами та відсутні обґрунтування щодо інших підстав для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 910/11396/18.

Керуючись ст. 328, ст. 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 22.06.2020.

Суддя О.В. Гулевець