Рішення № 89965163, 22.06.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/47/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 Справа № 908/293/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/293/20

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК “Павлоградвугілля”, ідентифікаційний код юридичної особи 00178353 (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Александр”, ідентифікаційний код юридичної особи 38920229 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2)

про стягнення 32365,17 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство ДТЕК “Павлоградвугілля” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом б/н б/д (вх. №338/08-07/20 від 11.02.2020) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Александр” 32365,17 грн, з яких 24819,30 грн – штраф та 7545,87 грн – неустойка, нараховані за прострочення виконання поставки за договором поставки № 3025-ПУ від 12.02.2019.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020 справу № 908/293/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків до 10.03.2020, включно.

11.03.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява (відправлена 06.03.2020) про усунення недоліків позовної заяви, з описом вкладення на адресу відповідача у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2020 у справі №908/293/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 02.04.2020 об 11 год. 30 хв.

02.04.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/293/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 26.03.2020 від позивача та 30.03.2020 від відповідача до господарського суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 02.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання 02.04.2020, враховуючи що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.04.2020 об 11 год. 40 хв.

27.04.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/293/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 27.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання 27.04.2020, суд продовжив строк розгляду справи № 908/293/20 на строк дії карантину та оголосив перерву в судовому засіданні до 14.05.2020 о 12 год. 20 хв.

14.05.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/293/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 14.05.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.06.2020 об 11 год. 00 хв.

05.06.2020 від позивача на електронну адресу Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання з ЕЦП про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 09.06.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Представники сторін в судове засідання не з`явились. 05.06.2020 від позивача електронною поштою надійшло клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.06.2020 о 12 год. 20 хв.

18.06.2020 від позивача на адресу Господарського суду Запорізької області надійшли пояснення по справі № б/н від 16.06.2020.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 22.06.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

З матеріалів позовної заяви та наданих пояснень позивача вбачається, що 12.02.2019 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК «Павлоградвугілля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» укладено договір поставки № 3025-ПУ. У зв`язку із порушенням відповідачем строків поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 24 819,30 грн. та неустойку у розмірі 7545,87 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач відзив суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

В матеріалах справи міститься інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, відповідно до якої місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (ідентифікаційний номер 38920229) є 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2. Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

22.06.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

12.02.2019 Приватним акціонерним товариством «ДТЕК «Павлоградвугілля» (далі – покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (далі - постачальник) укладено договір поставки № 3025-ПУ (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, обумовленими сторонами у специфікаціях до цього договору.

Під партією продукції розуміється будь-яка кількість продукції, однорідна за своїми якісними показниками, які супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції – DDP, відповідно до «Інкотермс – 2010», з урахуванням умов та застережень, які містяться у даному договорі та/або відповідних специфікаціях до договору.

Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всіх витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки.

У випадках, якщо сторони узгоджують у специфікаціях інші умови поставки, взаємовідносини сторін регулюються положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Пунктами 5.1., 5.4. договору передбачено, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємними частинами даного договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції із розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору.

У будь-якому разі, загальна орієнтована сума договору не повинна перевищувати 110 000 000,00 грн. з ПДВ на дату укладання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання додаткової угоди після отримання згоди уповноваженого органу управління покупця.

Розрахунок за продукцію, що поставляється постачальником за цим договором, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 120 календарного дня з дати поставки відповідної продукції, належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених договором. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. договору у разі не поставки продукції або поставки продукції з порушенням строків, передбачених у договорі або у відповідній специфікації, постачальник несе наступну відповідальність:

У разі не поставки продукції або прострочки поставки продукції постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості продукції, яка підлягає поставці за відповідною специфікацією.

У разі, якщо не поставка продукції або прострочка поставки продукції буде більше ніж 10 календарних днів, то постачальник, починаючи з 11 календарного дня, сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої продукції або продукції, яка поставлена з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Пунктом 6.12. договору передбачено, що строк нарахування постачальнику штрафних санкцій за договором не обмежується 6 місяцями з моменту (дати), коли зобов`язання повинно було бути виконано за договором.

На виконання умов договору між сторонами були підписані наступні специфікації:

- № б/н від 12.02.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 88 одиниць на загальну суму 133 584,00 грн., строк поставки 31.03.2019;

- № б/н від 27.03.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 8 одиниць на загальну суму 12 144,00 грн., строк поставки 30.05.2019;

- № б/н від 10.04.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 228 одиниць на загальну суму 346104,00 грн., строк поставки 31.08.2019;

- № б/н від 24.07.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 3 одиниць на загальну суму 4554,00 грн., строк поставки 31.08.2019.

На виконання умов договору відповідач поставив продукцію, що підтверджується видатковими накладними:

- № ЗП – 00006648 від 13.09.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 150 одиниць на загальну суму 227 700,00 грн.;

- № ЗП – 00003136 від 01.04.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 88 одиниць на загальну суму 133 584,00 грн.;

- № ЗП – 00007318 від 17.10.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 150 одиниць на загальну суму 118 404,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 24 819,30 грн. та неустойку у розмірі 7545,87 грн., нарахованих на підставі п.п. 6.2.1., 6.2.2. договору, у зв`язку із порушенням відповідачем строків поставки.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На виконання умов договору відповідач поставив продукцію з порушенням строків, що підтверджується видатковими накладними:

- № ЗП – 00006648 від 13.09.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 150 одиниць на загальну суму 227 700,00 грн., строк поставки 31.08.2019;

- № ЗП – 00003136 від 01.04.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 88 одиниць на загальну суму 133 584,00 грн., строк поставки 30.05.2019;

- № ЗП – 00007318 від 17.10.2019 на поставку гідророзподільників у кількості 150 одиниць на загальну суму 118 404,00 грн., строк поставки 31.08.2019.

Проте, продукція була поставлена із порушенням строків поставки, визначених у Специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. договору у разі не поставки продукції або поставки продукції з порушенням строків, передбачених у договорі або у відповідній специфікації, постачальник несе наступну відповідальність:

У разі не поставки продукції або прострочки поставки продукції постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості продукції, яка підлягає поставці за відповідною специфікацією.

У разі, якщо не поставка продукції або прострочка поставки продукції буде більше ніж 10 календарних днів, то постачальник, починаючи з 11 календарного дня, сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої продукції або продукції, яка поставлена з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Пунктом 6.12. договору передбачено, що строк нарахування постачальнику штрафних санкцій за договором не обмежується 6 місяцями з моменту (дати), коли зобов`язання повинно було бути виконано за договором.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 24 819,30 грн. та неустойку у розмірі 7545,87 грн., нарахованих на підставі п.п. 6.2.1., 6.2.2. договору, у зв`язку із порушенням відповідачем строків поставки.

Судом перевірено розрахунок неустойки та штрафу позивача. Позовні вимоги щодо стягнення штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 24 819,30 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення неустойки підлягають задоволенню частково у розмірі 7 533,73 грн., з відмовою у стягненні 12,14 грн., оскільки позивачем невірно визначено кількість днів при нарахуванні неустойки на підставі п.п. 6.2.2. п. 6.2. договору за специфікацією від 27.03.2019. Позивачем нараховано неустойку за 195 днів за період з 10.06.2019 по 20.12.2019, в той час, як при арифметичному підрахунку днів за календарем 2019 року період з 10.06.2019 по 20.12.2019 складає 194 дня.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Александр”, ідентифікаційний код юридичної особи 38920229 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК “Павлоградвугілля”, ідентифікаційний код юридичної особи 00178353 (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76) штраф у розмірі 24 819 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 30 коп., неустойку у розмірі 7 533 (сім тисяч п`ятсот тридцять три) грн. 73 коп., судовий збір у розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 21 коп.

3. В стягненні 12 (дванадцять) грн. 14 коп. неустойки та 0 (нуль) грн. 79 коп. судового збору відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2020.

Суддя А.О. Науменко