Рішення № 89965009, 11.06.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/102/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Укргосптовари"

до Державного підприємства "Городницьке лісове господарство"

про стягнення 37278,20 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 35857,70 грн. попередньої оплати, 683,70 грн. пені, 91,36 грн. 3% річних, 645,44 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не дотримано умови договору необробленої деревини №332/24-05-2018 від 24.05.2018 щодо поставки товару.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно аукціонного свідоцтва (а.с. 15) результатів проведення аукціону з продажу необробленої деревини від 24.05.2018 товарною біржею "Всеукраїнська лісова біржа" визнано переможцем торгів по лоту №286 (продавець: Державне підприємство "Городницьке лісове господарство", ід. код 13552379) Приватне підприємство "Укргосптовари" (позивач), на загальну суму 34150,00 грн.

Позивачем сплачено гарантійний внесок в розмірі 5% від вартості лоту №286, що складає 1707, 50 грн.

В послідуючому, згідно результатів проведення аукціону 24.05.2018 між Приватним підприємство "Укргосптовари" (покупець/) та Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (продавець/відповідач) укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини №332/24-05-2018 (договір) (а.с. 16-18), відповідно до якого продавець зобов`язується передати, в покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в договорі (п.п. 1.1. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що товаром по цьому договору є необроблена деревина, стандартизована в лоти, та реалізована під час аукціону, а саме: N»286.

Деталізована інформація про лоти зафіксована в Специфікації, що додається до цього договору та є його невід`ємною частиною. Аукціонне свідоцтво про результати аукціону обов`язково направляється Біржею протягом 3 (трьох) робочих днів, по закінченню аукціону, на електронну пошту та оприлюднюється в персональних кабінетах продавця і покупця (п.п. 1.4. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 34150,00 грн.

Пунктом 2.4. договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату (передоплата 100%) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).

Разом з тим, згідно п.п. 2.6. договору сума гарантійного внеску, перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу необробленої деревини, перераховується продавцю (за згодою продавця) в якості частини оплати за проданий товар або повертається на рахунок покупця протягом 3 (трьох) банківських днів після реєстрації покупцем на біржі даного договору купівлі-продажу необробленої деревини.

Продавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Під час передачі товару продавець надає Покупцеві наступні документи: Товарно-транспортна (залізнична) накладна, Рахунок-фактура. Про відвантаження партії товару Продавцем повідомляється Біржа.

Даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та реєстрації на біржі. Даний договір діє з 01.07.2018 по 30.09.2018 (п.п. 7.1.-7.2. договору).

Також сторонами підписано специфікацію до договору купівлі-продажу необробленої деревини №332/24-05-2018 від 24.05.2018 (а.с. 19).

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу вартість пиловника на загальну суму 34150,20 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться платіжні доручення №2590 від 16.07.2018 та №4315 від 22.08.2018 (а.с. 21-22).

Крім цього, з листа за вих. №190 від 15.11.2019 (а.с. 20) Торгової біржі "Всеукраїнська лісова біржа" вбачається, що 11.06.2018 відповідачу у відповідності до п.п. 2.6 договору перераховано гарантійний внесок в розмірі 5%, що складає 1707,50 грн.

Тобто позивач здійснив оплату товару на загальну суму 35857, 70 грн.

Кінцеву оплату позивачем здійснено 22.08.2018.

Отже відповідач за умовами договору зобов`язаний поставити товар позивачу протягом 5 (п`яти) робочих днів, тобто до 30.08.2018.

Станом на дату звернення до суду відповідач товар не поставив, та не повертає кошти у сумі 35857,70 грн.

13.12.2019 позивач направив відповідачу вимогу №263/19 (а.с 23) про повернення коштів у сумі 35857,70 грн. та сплату договірної санкції у сумі 683 грн. , але відповідач її залишив без належного реагування.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

За нормами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 35857,70 грн. в рахунок передоплати за товар.

Відповідач не поставив відповідачу товар обумовлені договором строки.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 35857,70 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 683,70 грн. договірної санкції, 91,36 грн. 3% річних, 645,44 грн. інфляційних.

Відповідно до умов п.п. 5.3. договору за несвоєчасне або не в повному обсязі надання товару, продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 2% від вартості ненаданого своєчасно товару. В разі, коли прострочення термінів надання товару триває більш ніж 10 (десять) банківських днів, продавець на вимогу покупця повертає покупцеві всі сплачені ним за товар кошти, що не звільняє продавця від сплати пені та виконання своїх договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши обрахування штрафної санкції (неустойки) в сумі 683,70 грн., суд вважає їх арифметично вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, наведених в тексті позовної заяви, розмір 3% річних та інфляційних складає 91,36 грн. та 645,44 грн.

Розрахунок 3% річних суд вважає вірним, а такі вимоги обґрунтованими.

Разом з тим, перевіривши наведений позивачем розрахунок інфляційних, з урахуванням обставин даної справи та вихідних даних позивача, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування в сумі 71,72 грн.:

(35857,7 (сума основного боргу) х 100,2 (індекс інфляції за січень 2020) / 100) - 35857,70.

В задоволенні вимог щодо стягнення 573,72 грн. інфляційних суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів поставки товару (видаткових накладних тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 35857,70 грн. заборгованості за непоставлений товар, 683,70 грн. неустойки, 91.36 грн. 3% річних, 71,72 грн. інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (11714, Житомирська область, Новоград-Волинський район, смт. Городниця, вул. паркова, 5, ід. код 13552379)

- на користь Приватного підприємства "Укргосптовари" (18000, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, ід. код 32881614) 35857,70 грн. заборгованості за непоставлений товар, 683,70 грн. неустойки, 91,36 грн. 3% річних, 71,72 грн. інфляційних, а також 2069,65 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.06.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)