Ухвала суду № 89964026, 22.06.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/3337/19

Провадження № 1-кп/644/283/20

22.06.2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Попової В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дашкової К.С.,

прокурора - Латишева С.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката Кубай Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 12019220530000766 від 19.03.2019 року у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.1 ст.121 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Кубай Ю.М. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на тримання під вартою із визначенням розміру застави на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладення певних процесуальних обов`язків. Мотивуючи вказане клопотання, захисник посилався на те, що стороною обвинувачення не доведено у законний спосіб заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило втрату органу. Категорично наполягав на тому, що медичні документи, на підставі яких сформовано висновок експерта, було отримано слідчим з порушенням визначеного законом порядку. Стверджував, що ризики заявлені стороною обвинувачення при застосуванні запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України, зі спливом часу зменшилися. Виходячи зі змісту рішень, якими суд продовжував запобіжний захід відносно обвинуваченого, сторона захисту вважає, що подальше застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є таким, що порушує права обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника, пояснив, що має зареєстроване місце проживання, тому вважав достатнім обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор Латишев С.Ю. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання захисника , пояснивши, що у зв`язку з повним відшкодуванням спричиненої йому шкоди , на зараз він не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального та морального характеру.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого захисником обвинуваченого клопотання, приходить до наступного.

За кримінальним провадженням № 12019220530000766 від 19.03.2019 року ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .

Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не знайшов підстав для визначення розміру застави ОСОБА_2 .

В якості обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 слідчим суддею зазначено про відсутність у ОСОБА_2 міцних соціальних зв`язків на території України, в цілому, та у м. Харкові, зокрема, про що свідчить те, що останній офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, не має постійного місця проживання, а також те, що переважна більшість родичів ОСОБА_2 , включаючи батьків, проживає на території Росії, що в своїй сукупності дає достатні підстави вважати, що з метою уникнення від покарання, ОСОБА_2 може вчинити спробу переховуватись від органів досудового розслідування чи суду не території сусідньої держави.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2020 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжено до 24.06.2020 року включно. Зазначена ухвала суду набрала законної сили.

ОСОБА_2 інкримінується скоєння тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо необхідності зміни запобіжного заходу, захисник обвинуваченого адвокат Кубай Ю.М. посилався на те, що висновок експерта не є допустимим доказом.

Разом з тим, згідно до ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення шляхом дослідження кожного доказу у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Оцінюючи наведені захисником доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу прокурором, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , можливе покарання за тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останньому, беручи до уваги, що ОСОБА_2 не працевлаштований, не має законних джерел для існування та міцних соціальних зав`язків, суд приходить до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_2 безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд вбачає, що відсутні достатні стримуючі фактори, які б дозволили в разі задоволення клопотання захисника запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою . До того ж покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду. Тому відсутні підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладення певних процесуальних обов`язків буде адекватним заходом у даному кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що ухвала суду про скасування чи зміну, відмову в зміні чи скасуванні запобіжного заходу, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, окремому оскарженню, на підставі рішення Конституційного Суду України від №4-р/2019 13 червня 2019 року, не підлягає.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Кубай Юрія Миколайовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 19.06.2020. Повний текст ухвали складено 22.06.2019 року.

Суддя: Попова В.О.