Рішення № 89963744, 22.06.2020, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/410/20

провадження: 2/614/98/20

категорія: 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

22.06.2020 Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт. Борова цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, завданої злочином

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що вироком Борівського районного суду Харківської обл. від 23.12.2019 по справі №614/1318/19, провадження №1-кп/614/54/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

22.11.2011 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Борівської РДА із заявою про призначення їй державної допомоги на дитину одинокій матері на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В поданій заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги в додатковій інформації заявник повідомила, що у шлюбі не перебувала та з особою, від якої має дитину не проживає.

Вироком Борівського районного суду Харківської обл. від 12.10.2012 по справі №1/2005/124/2012 ОСОБА_1 визнано винною та зобов`язано повернути незаконно отриману допомогу одинокій матері в сумі 4964,10 грн. Кошти ОСОБА_1 були повернуті до державного бюджету.

02.04.2018 ОСОБА_1 звернулась до позивача з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги щодо оформлення допомоги на дитину одинокій матері на сина ОСОБА_3 та в додатковій інформації повідомила, що у шлюбі не перебуває та з батьком дитини не проживає.

Згідно вироку суду по справі №614/1318/19, провадження №1-кп/614/54/19 ОСОБА_1 вчинила аналогічний злочин. Вона, проживаючи разом в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та виховуючи разом з ним спільну дитину ОСОБА_3 , веде спільне господарство, діючи повторно, з корисних мотивів, з метою незаконного збагачення, надала Управлінню неправдиві відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину.

.Повторно ОСОБА_1 10.10.2018 та 15.07.2019 зверталася до Управління з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги щодо оформлення допомоги на дитину одинокій матері, в додатковій інформації повідомила, що у шлюбі не перебуває та з батьком дитини не проживає.

На підставі наданих відповідачем неправдивих відомостей, згідно ЗУ «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» про те, що не проживає з особою, від якої має дитину за періоди з 01.04.2018 по 30.09.2018, 01.10.2018 по 31.03.2019 та 01.07.2019 по 31.10.2019 незаконно отримала кошти в сумі 19448,32 грн., які підлягають поверненню до державного бюджету.

Ухвалою судді від 01.06.2020 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з?явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та підтриманні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання надала заяву про визнання позову, справу просила слухати за її відсутності.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає вимогам ч. 3 ст.211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що згідно копії рішення про призначення допомоги сім?ям з дітьми від 10.10.2018, від 19.07.2019 ОСОБА_1 , призначена допомога одиноким матерям з 01.10.2018 по 31.03.2019 у розмірі 581.62, з 01.07.2019 по 31.12.2019 у розмірі 2018.00 (а.с.4,10), згідно копії заяви ОСОБА_1 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, та пільг, остання у шлюбі не перебувала, з особою, від якої має дитину не проживає (а.с.5-6,11-12), джерело доходу ОСОБА_1 - допомога управління соц. захисту, РЦЗ, аліменти - ОСОБА_4 , що підтверджується копією Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (а.с.7-8), згідно копії Довідки про склад сім?ї, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім?ї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_1 уповноважений власник (наймач), ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_3 (син) (а.с.9,15), джерело доходу ОСОБА_1 - аліменти по домовленості, що підтверджується копією Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 15.07.2019 (а.с.13-14), відповідно до копії довідки №04-31/200 від 19 травня 2020 р., ОСОБА_1 отримує допомогу на 1 дитину одиноким матерям, всього за період: квітень 2018 р. - жовтень 2019 р. - 19448,32 грн. (а.с.16), згідно копії вироку Борівського районного суду Харківської обл. від 23.12.2019, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України (а.с.17-18).

Відповідно ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні в порядку ст.128 КПК України позивачем не подавався.

Згідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною і вищевказаний вирок, який набрав законної сили відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та п.2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.

В суді встановлено, що на підставі наданих ОСОБА_1 неправдивих відомостей, згідно ЗУ «Про державну допомогу сім?ям з дітьми» про те, що не проживає з особою, від якої має дитину, за періоди з 01.04.2018 по 30.09.2018, 01.10.2018 по 31.03.2019 та 01.07.2019 по 31.10.2019 незаконно отримала кошти в сумі 19448,32 грн., які підлягають поверненню до державного бюджету.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 2102,00 грн. належного до сплати судового збору на користь держави.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно якого розділ XII "Прикінцеві положення" Цивільно-процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 191, ч. 2 ст. 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274-279, 446, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.16,22,1166 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації (Державного бюджету України) грошові кошти, виплачені як державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям в сумі 19448,32 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок UA878201720343110014000001761 в ДКСУ у м.Київ, МФО 820172, КПК 2501030, КЕКВ-2730, код ЄДРРПУ-25793378.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня закінчення дії карантину апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Гуляєва Г. М.