Ухвала суду № 89963402, 22.06.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/817/20

Провадження № 2/209/580/20

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря – Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. Позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 21 червня 2003 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 784 від 21.06.2003 р.; після розірвання шлюбу залишити за позивачем прізвище – ОСОБА_3 ; судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп. стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшло його клопотання про надання строку для примирення. Справу просить розглянути за його відсутністю. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає, що між ним та позивачкою можливе відновлення стосунків, криза в їх відносинах триває протягом 4 місяців, в той час як разом прожили вони майже 17 років. Вони мають двох неповнолітніх дітей, яким необхідна турбота та любов як матері так і батька.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи за її відсутністю, згідно змісту якої вона заперечує проти надання строку для примирення. Просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 у наданні строку на примирення сторін. Зокрема зазначила, що вони не проживають разом, і на теперішній час проживають за окремими адресами у Республіці Німеччина, при цьому спільні діти проживають разом із позивачем. В силу застосування до позивача насильства з боку ОСОБА_2 компетентними органами було порушено перевірка поліцією, а також надано судову заборону відповідачу наближатися до позивача. Крім іншого, на теперішній час за місцем перебування в Німеччині позивачем отримано позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, що свідчить про те, що надані ним відомості про надання строку на примирення неправдиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.

За ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачають, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є право особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року).

Згідност.111СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Фактичні обставини даної справи не дозволяють суду погодитися із слушністю доводів відповідача та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено ч. 7 ст. 240 ЦПК України.

Як встановлено судом, відповідач вважає можливим примирення подружжя, оскільки подружжя має двох дітей. Суд не погоджується із слушністю цих доводів, оскільки батьківські обов`язки відносно дитини складають окремий обсяг прав та обов`язків кожного з подружжя та не стосуються перебування/неперебування батьків дитини у шлюбі. Крім того, з матеріалів даної цивільної справи вбачається, що на даний час шлюбні відносини між сторонами припинені, подружжя мешкає окремо один від одного, не пов`язано спільним побутом, не має взаємні права та не виконує взаємні обов`язки. До того ж, позивач заперечує проти надання строку для примирення, обґрунтовуючи це неправомірною поведінкою з боку відповідача, наполягаючи на розірванні шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для надання сторонам строку для примирення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 259, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відповідача про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dn.dp.court.gov.ua/

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Решетник