Вирок № 89962021, 03.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12613/20

Провадження №1-кп/761/2274/2020

В И Р О К

іменем України

03 червня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Кваші А.В.

За участі:

секретаря судового засідання: Безчасної О.В.

прокурора Богацької В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020100100002347від 06.03.2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, працює на посаді начальника бюро ПАТ НТК «Електронприлад», одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

05.03.2020, приблизно о 14.35 год ОСОБА_1 , перебував у приміщенні магазину «АТБ», за адресою м. Київ, вул. Коперника, 14 взяв продуктовий візок, щоб покласти придбаний товар, розрахувавшись за покупку, поклав товар до продуктового візка, з метою доставити його до свого авто, який був припаркований неподалік від магазину «АТБ». В цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення продуктового візка, який належить ТОВ «АТБ-маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно ОСОБА_1 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає вийшов із приміщення магазину «АТБ», за адресою м. Київ, вул . Коперника, 14 та помістив придбаний ним товар разом із продуктовим візком, вартість останнього становить 946,33 грн. до багажнику свого автомобіля та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, визнав, щиро розкаявся. В суді дав показання по суті висунутого проти нього обвинувачення, які повністю відповідають обставинам, викладеним у цьому вироку, з приводу часу, місця та способу вчинення ним злочину, а також розміру завданої матеріальної шкоди. На теперішній час обвинувачений переосмислив свій вчинок, має намір стати на шлях виправлення, щиро кається у вчиненому відшкодував потерплій стороні суму завданого збитку.

З урахуванням думки обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, із застосуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, розміру завданої шкоди у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що у випадку не визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно з ст. 67 КК обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному каятті, відшкодування завданої шкоди у повному обсязі, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працює, має родину.

За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання у виді штрафу у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні, судові витрати в розумінні статті 15 Закону України «Про судову експертизу» відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Речовий доказ - акт від 16.03.2020 залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя А.В. Кваша