Рішення № 89960227, 11.06.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6519/19

провадження № 2/753/3141/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів ТДВ «УКРЛІФТСЕРВІС»,ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС»Денисенко М.Д.,

представника відповідача ТОВ «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС»Корбут М.В.,

представника відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва»Савченко Г.М.,

представника відповідача Дарницької районної в місті Києві державної адміністраціїНапханюк І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю «УКРЛІФТСЕРВІС», товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС», комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального злочину

В С Т А Н О В И В:

26.03.2019 ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - Позивач 2, ОСОБА_3 ) звернулися до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (далі по тексту - Відповідач 1, ТДВ Укрліфтсервіс»), товариства з обмеженою відповідальністю «Елевейтор Сервіс» (далі по тексту - Відповідач 2, ТОВ «Елевейтор Сервіс»), комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі по тексту, Відповідач 3, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва»), Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - Відповідач 4, Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація) про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального злочину.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони перебувають у статусі потерпілих у кримінальному провадженні № 12018100020010799 від 13.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України. Посилаються на те, що шкода, завдана їм внаслідок вчиненого кримінального правопорушення не відшкодована, а тому вважають, що мають право на захист судом їх цивільних прав та інтересів, порушених внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2019 відкрито провадження в справі, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач 1 скориставшись своїм правом, наданим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що позивачами не надано доказів завдання матеріальної та моральної шкоди кожним із відповідачів. Зазначає, що згідно умов договору від 04.12.2017, укладеному між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» та ТДВ «Укрліфтсервіс» послуги з технічного обслуговування вказаного ліфта надавалися ТДВ «Укрліфтсервіс» до 11.12.2018. Разом з тим, на виконання умов договору та вимог Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні 02.11.2018 ТДВ «Укрліфтсервіс» проведено квартальний ремонт, а 04.12.2018 проведено місячний ремонт, що підтверджується Журналом технічного обслуговування і ремонту ліфта та обладнання ОДС. Посилаючись на те, що жодних доказів наявності вини ТДВ «Укрліфтсервіс» в ході проведення кримінального провадження № 12018100020010799 від 13.12.2018 не надано просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 скориставшись своїм правом, наданим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що 12.12.2018 між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» та ТОВ «Елевейтор Сервіс» укладено договір № 12/12-Тн/648 про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів Дарницького району м. Києва. На виконання вказаного договору ТОВ «Елевейтор Сервіс» затвердив графіки надання послуг та надав накази про закріплення ліфтів Дарницького району м. Києва за електромеханіками. Останнє технічне обслуговування ліфта було проведено працівниками ТДВ «Укрліфтсервіс» 04.12.2018, наступне мало бути проведено 02.01.2019. Подія мала місце 12.12.2018. Зазначає, що на місце події за аварійним викликом прибув електромеханік та побачив, що кабіна ліфта знаходиться між 2 і 3 поверхами. З дверей кабіни ліфта виглядала дитяча коляска. Явних ознак порушень технічного стану ліфта, що могли призвести до даного випадку, електромеханіком не встановлено. З огляду на зазначене в позовній заяві, коляску з дитиною позивачів завозила в ліфт та вивозила з ліфта няня ОСОБА_4 , яка виходячи з ліфту встигла витягнути сина позивачів з коляски. Зазначає, що такі дії няні свідчать про грубе порушення нею Правил користування пасажирським ліфтом з автоматичними розсувними дверима, оскільки при перевезенні дитини у колясці необхідно перед входом до кабіни обов`язково взяти дитину на руки та увійти з нею до кабіни, після чого завезти за собою пусту коляску.

Відповідач 4 скориставшись своїм правом, наданим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не є стороною жодних договірних правовідносин, ніяких закупівель не проводила. Крім того, на сьогоднішній день проводиться досудове розслідування, вирок у кримінальному провадженні не постановлено, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представники відповідачів просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази

у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020010799 від 13.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020010799 від 13.12.2018, 12.12.2018 приблизно о 14-00 унаслідок порушення службовими особами ТДВ «Укрліфтсервіс» правил безпеки під час обслуговування та ремонту ліфту за адресою: АДРЕСА_1 , під`їзд №1 на 2 поверсі відбувся неконтрольований рух ліфта вгору, внаслідок чого було створено загрозу життю ОСОБА_4 та малолітньої дитини ОСОБА_5 , 2018 р.н.

Звертаючись до суду з позовом, представник позивача зазначає, що під час вказаної події няня малолітньої дитини ОСОБА_5 ОСОБА_4 , виходячи з ліфту, встигла витягнути дитину з дитячого візочка, проте коляска залишилася в ліфті, внаслідок чого була повністю пошкоджена.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що працювала нянею малолітньої дитини ОСОБА_6 . Пояснила , що після прогулянки з дитиною, яка була в колясці, виходила з ліфта, ліфт заревів, його рвонуло догори, вона за рахунок швидкої реакції встигла витягнути дитину.

Відповідно до частини сьомої статті 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Загальні положення відшкодування шкоди визначені статтею1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У абзаці 3 п.2 рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року №9-рп/99 у справі №1-15/99 зазначено, що сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред`явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе кримінальної відповідальності до тих пір, поки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.

Звертаючись до суду позивач просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану злочином.

Право звернення з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, належить потерпілому від злочину.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між винними діями та наслідками, що настали.

Відсутність одного із елементів, є підставою для відмови у задоволенні позову.

В ході розгляду справи встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100020010799 від 13.12.2018 триває.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки судове рішення (вирок, постанова), яке набрало законної сили, яким би було встановлено подію злочину (кримінальне правопорушення), яким би відповідачів було визнано винними у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст.272 КК України та спричинення внаслідок винних протиправних дій осіб збитків позивачам не постановлено.

Встановлення зазначених обставин, а саме вчинення відповідачами складу кримінального правопорушення передбаченого ст. ч.1 ст.272 КК України не може відбуватись в межах розгляду цивільного позову в порядку цивільного судочинства, а відтак, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100020010799 від 13.12.2018, а тому позивачі можуть реалізувати своє право на відшкодування спричиненої шкоди внаслідок кримінального правопорушення, заявивши цивільний позов в рамках кримінального провадження. Крім того, позивачі не позбавлені можливості звернення до суду з позовом щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Враховуючи принцип диспозитивності судового процесу суд з власної ініціативи позбавлений можливості змінити підстави позову, тобто обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Позивач в ході підготовчого провадження не скористався своїм правом на зміну підстав позову.

Виходячи з вищевикладеного, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з підстав, заявлених позивачами.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на а підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-83, 89, 95, 141, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю «УКРЛІФТСЕРВІС», товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВЕЙТОР СЕРВІС», комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального злочину, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.06.2020.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА